Наслідки повторного неприбуття позивача в судове засідання по КАСУ

Наслідки повторного неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання згідно Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС Україниособи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватисяналежними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальніобов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України судзастосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практикиЄвропейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Судуяк джерело права. 

Слід звернути увагу, що Європейський суд зправ людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожномуправо подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав іобов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути підданеобмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєюприродою потребує регулювання з боку держави. 

ВАЖЛИВО:Європейський суд з прав людини дотримується позиції,що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. 

Так, Європейський суд з прав людини врішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіхетапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися відвикористання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а такожмаксимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискоренняпроцедури слухання. 

Крім того, як наголошує в своїх рішенняхЄвропейський суд, позивач як сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часусама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належнимиїй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. 

Обов'язок швидкого здійснення правосуддяпокладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумністьтривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи таз огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатністьсуду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справиперепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішенняЄвропейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірновапроти України"). 

Між тим статтею 128 Кодексуадміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано питаннящодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь усправі.

Відповідно до вимог ч. 3 цієї статті у разіповторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час імісце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним пропричини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за йоговідсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. 

Як вказав Вищий адміністративний судУкраїни у своїй ухвалі від 04 жовтня 2017 року у справі № К/800/34539/16(ЄДРСРУ № 69388378) повторненеприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місцесудового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуттявдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодоналежного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду. 

(!!!)Якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи зайого відсутності, то в такому випадку суд не вправі залишити його позов безрозгляду. 

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України уразі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату знезалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належнимчином. 

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України судсвоєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно неприбув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним пропричини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за йоговідсутності. 

ВИСНОВОК: Застосування правових наслідків, передбачених ч. 4 ст. 155 КАСУкраїни, залежить від таких обставин: належне, відповідно до встановленогопроцесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судовезасідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки;наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності.