ЗаШтрафуй податковий кредит
Штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної стягнути не можна.
Зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішень про відмову в такій реєстрації стали звичайним явищем для окремих категорій платників податків та несуть негативні наслідки для їх контрагентів.
Тож, починаючи співпрацю з новим контрагентом, бізнес звертає увагу не лише на належне виконання договору, будь-то поставка товару, надання послуг тощо, але й на питання можливості отримання права на податковий кредит за конкретним договором. Тож останнім часом зустрічаємо в договорах пункти щодо зобов’язання відшкодувати розмір ПДВ, якщо не зареєстровано податкову накладну, чи встановлення штрафу в розмірі, що дорівнює ПДВ або встановлення оплати в розмірі 80% вартості та сплати 20% після належної реєстрації податкової накладної. Наприклад, «якщо в результаті невиконання або неналежного виконання однією із сторін зобов'язань, зазначених у п. 13.1 договору інша сторона позбувається права на формування податкового кредиту ПДВ (у тому числі по податковим накладним, не зареєстрованим в ЄРПН, або зареєстрованих з порушенням вимог) та/або позбавлена інших прав, така потерпіла сторона має право застосовувати до іншої сторони штраф у розмірі суми ПДВ у податковій накладній, податковий кредит по якій неможливо сформувати (п. 13.2 договору підряду).»
Варіації таких пунктів в договорах досить цікаві. Проте бухгалтери вже звикли до них та неодноразово звертаються або за їх роз’ясненням та визначенням правових ризиків, чи з проханням додати в типовий договір обов’язкову умову щодо сплати штрафу в розмірі ПДВ (або подвійний розмір суми ПДВ), бо мають на меті захистити свій потенційний податковий кредит.
Хоча й склалася досить усталена судова практика з питань стягнення штрафних санкцій за «неналежну реєстрацію» податкових накладних, проте питання виникають й досі. Тож розглянемо основні моменти з цього приводу.
Як правило, сторони в договорі до зобов’язань включають обов’язок щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, а в разі порушення строків/не реєстрації/зупинення реєстрації, передбачають штраф в розмірі ПДВ, обґрунтовуючи такі пункти та необхідність сплати штрафу принципом свободи договору.
Проте суди справедливо зауважують, що обов’язок з реєстрації податкової накладної покладений на сторону договору податковим законодавством, а тому зазначення такого обов’язку в договорі не має наслідком зміни характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. (Рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2018 року по справі № 910/4959/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75134116 ).
А встановлення відповідальності у вигляді штрафу у розмірі суми ПДВ в договорі, суд розцінює як встановлення фінансової компенсації позивачу за настання негативних наслідків, що можуть виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання. Тому суд приходить до висновку, що невиконання зобов'язання, яке виникає не за договором (а з податкових правовідносин), не може бути підставою для покладення господарської відповідальності у вигляді штрафних санкцій, які застосовуються лише в разі порушення стороною умов договору або, маючи компенсаційну природу, - по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони, настання яких позивач суду не може довести.
Таким чином, виявляється неможливим стягнути встановлений договором штраф, який визначено за «неналежну» реєстрацію податкових накладних, а отже, й пункти, що встановлюють таку відповідальність не несуть правових ризиків.
Така позиція неодноразово підтверджена Верховним судом:
Постанова по справі № 902/380/17 від 13.04.2018 р http://reyestr.court.gov.ua/Review/73353301
Постанова по справі № 908/3565/16 від 02.05.2018 р http://reyestr.court.gov.ua/Review/73761535
Постанова по справі № 917/799/17 від 10.05.2018 http://reyestr.court.gov.ua/Review/74002398
Верховний суд звертає увагу на те, що «невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій».
Отже, наявність в договорі відповідальності за «неналежну» реєстрацію податкової накладної не дає права на проїзд на отримання штрафу.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 177
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 122
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 96
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 66
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5324
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2771
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 2684
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2606
-
Труханов – не громадянин України. Чому лише зараз і що це означає для Одеси
2357