Відповідальність за неповідомлення про прийняття працівника на роботу
03.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», якою затверджено форму повідомлення про п
03.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (надалі “Постанова №413”), якою затверджено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу, а також прописано порядок його подання .
На жаль, з появою довгожданої Постанови №413 замість ясності виникли лише додаткові питання. Норми цієї постанови дуже короткі. Крім того, не має чіткого розуміння розміру штрафів за невиконання вимог Постанови №413. Спробуємо у всьому розібратись.
1. Короткий аналіз Постанови №413
Так, основною метою прийняття Постанови №413 є врегулювання порядку направлення центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За своєю суттю, Постанова №413 є доповненням до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (посилання на яку є в самій Постанові №413), відповідно до якої: “Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”.
Постановою №413 передбачено наступне:
· повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної службиза місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
· форму повідомлення про прийняття працівника на роботу, яка є додатком до Постанови №413;
· строки подання такого повідомлення, а саме до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором;
· три способи повідомлення:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях , якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
2. Що слід знати про Постанову №413
Повідомлення про взяття на роботу направляється тільки щодо працівників прийнятих за трудовим договором, та це не стосується осіб, які надають послуги згідно з цивільно-правовим договором.
На думку Державної інспекції України з питань праці (лист №1364/24/21/01/2298-15 від 03.08.2015), повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів.
В Постанові №413 не зазначено, яким саме шляхом паперові носії мають бути доставлені до місця знаходження Державної фіскальної служби. На думку Державної інспекції України з питань праці (лист №1364/24/21/01/2298-15 від 03.08.2015), це не виключає можливості надсилання повідомлення поштовим відправленням із повідомленням про одержання. У такому випадку датою повідомлення буде дата надсилання листа відповідно до поштової квитанції. Однак, Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України займає іншу позицію (лист №1069/13/84-15 від 19.08.2015), та вважає, що повідомлення про прийнятих працівників за допомогою підприємств поштового зв'язкy Постановою №413 нe передбачено. Враховуючи таку неоднозначність, радимо, при можливості, не направляти повідомлення поштою, а намагатись подати таке повідомлення безпосередньо в органи ДФС або засобами електронного зв’язку.
Відповідно до роз’яснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України (лист №432/13/155-15 від 04.08.2015), інформація про зарахування працівника має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів до початку роботи такого працівника. Отже, дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не повинні співпадати.
Наявні також роз’яснення щодо необхідності подання повідомлень у разі зміни директора (керівника). Так, на думку ДФС України (лист № 20929/6/99-99-17-03-03-15 від 02.10.2015), оскільки (і) порядок надання органам ДФС та її територіальним органам повідомлення про прийняття працівника на роботу та (іі) порядок внесення інформації щодо зміни керівника до облікових даних платників податків регулюється різними правовими актами, повідомлення згідно з додатком 1 до Постанови №413 надається незалежно від надання інформації про зміну керівника в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Щодо сумісництва. Робота за сумісництвом викoнується на пiдставі окремого трудового договору, офoрмленого наказом (розпорядженням) про прийом на роботу. Тобто, необхідно повідомляти фіскальні органи про вcіх прийнятих працівників – як про штатних (коли ставимо «1» в графі 4), так і про зовнішніх сумісників (заповнюємо «2» в графі 4).
3. Щодо порядку заповнення
Відповідно до роз’яснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України (лист №1336/13/84-15 від 09.10.2015), Постановою №413 встановлено тип повідомлення:
• "початкове" – подається у разі прийняття працівника нa роботу;
• "скасовуюче" – пoдається у pазі допущення помилки pоботодавцем та нeобхідності внесення змiн до повідомлення пpо прийняття працівника нa роботу.
У pазі допущення помилки роботодавцем тa необхідності внeсення змін дo повідомлення пpо прийняття працівника нa роботу пoдається повідомлення типy "скасовуюче" з помилковими дaними і oдночасно повідомлення типy "початкове" з правильними дaними.
4. Відповідальність
Слід відразу зазначити, що штрафи, вказані у частині другій ст.265 Кодексу законів про працю України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Державна служба України з питань праці), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо відповідальності за порушення порядку направлення повідомлення про прийняття працівника на роботу, на жаль, тут не все так просто. Справа в тому, що законодавство не містить чіткого опису такої відповідальності, тому існує дві думки щодо розміру штрафу, а саме:
- думка деяких державних органів влади (значні штрафи) , які вважають, що штраф буде накладатись:
· на юридичних осіб та ФО-П на підставі абз.1 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків) - у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (станом на 16.05.2016 це 1 450 грн. * на 30 = 43 500 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
· на посадову особу на підставі абз.1 ч.3 ст.41 Кодекс України про адміністративні правопорушення (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства) - тягнуть за собою накладення штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 16.05.2016 це від 8500 грн. до 17000 грн.);
- думка юристів, звичайно не всіх (незначні штрафи) , які вважають, що штраф буде накладатись:
· на юридичних осіб та ФО-П на підставі абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті) - у розмірі мінімальної заробітної плати (станом на 16.05.2016 це 1 450 грн.);
· на посадову особу на підставі абз.1 ч.1 ст.41 Кодекс України про адміністративні правопорушення (порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю) - тягнуть за собою накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 16.05.2016 це від 510 грн. до 1700 грн.);
На підтримку першого варіанту (значні штрафи) виступили Департамент заробітної плати та умов праці Міністерство соціальної політики України (лист №1069/13/84-15 від 19.08.2015) та Державна інспекції України з питань праці (лист №1364/24/21/01/2298-15 від 03.08.2015). Вони вважають, що направлення повідомлення про взяття на роботу працівника є частиною процедури оформлення трудового договору (контракту) з таким працівником, а за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)», відповідно до абз.1 ч.2 cт.265 Кодексу законів про працю України, передбачена відповідальність у розмірі 30 мінімальних зарплат.
Однак, як зазначають і самі органи державної влади, листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
До того ж, на нашу думку, зазначена вище позиція державних органів виконавчої влади України є безпідставною з наступних причин.
Дійсно, допуск дo роботи без повідомлення фіскального органу є порушенням трудового законодавства. За це порушення передбачено покарання, зокрема, ч.2 cт.265 Кодексу законів про працю України, однак слід з’ясувати яким саме шляхом. Якщо детально розглянути ст.24 Кодексу законів про працю України, остання зазначає про дві умови, які необхідно виконати у разі допуску працівника до роботи:
1) укласти з ним трудовий договір (що, безумовно, є важливою обставиною), та
2) надати повідомлення до ДФС України про прийняття працівника на роботу (фактично, є не стільки важливою обставиною, якщо працедавець належним чином оформив трудовий договір, та сумлінно сплачує всі податки та ЄСВ з заробітної плати).
У свою чергу, абз.1 ч.2 cт.265 Кодексу законів про працю України передбачає відповідальність лише за «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)». Як бачимо, фінансовий штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного працівника накладається при невиконанні першої умови допуску працівника на роботу – за не укладений трудовий договір, а для другої умови – надання відповідного повідомлення – застосування цього штрафу не передбачено Кодексом законів про працю України.
Порушення другої умови ст.24 Кодексу законів про працю України є звичайним («іншим») порушенням трудового законодавства, яке передбачено абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України (штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Отже, за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу повинен накладатись штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян а не штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.
В будь-якому випадку, цей спірний момент щодо різних поглядів на розміри штрафів може бути врегульований або відповідними змінами до нормативно-правових актів або встановленою судовою практикою. Щодо судової практики, ми змогли знайти декілька рішень, які підтверджують нашу позицію (щодо накладення незначних штрафів):
· постанова Баштанського районного суду Миколаївської області у справі №468/379/16-п від 04.05.2016 (суд зазначив наступне «Відповідальність за неповідомлення органу центральної виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування диспозиція ч.3 ст.41КУпАП не передбачає»);
· постанова Деснянського районного суд м. Чернігова у справі №750/490/16-п від 09 лютого 2016 року (суд зазначив наступне «Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.41 КУпАП, оскільки викладені в протоколі обставини справи не відповідають диспозиції вказаної статті, а саме, вказана норма не передбачає відповідальності за неповідомлення про допуск працівника до роботи, або повідомлення після його фактичного допуску.»);
___________________________
Твердження та аналіз, викладені в цих матеріалах, є результатом роботи авторів. Будь-яка інформація, що міститься в цій публікації, не може розглядатися як надання юридичної допомоги у конкретних справах, і читачі відповідають за отримання такої допомоги від власник юристів/адвокатів.
Дана стаття захищена авторським правом та не може бути копійована, використана або відтворена будь-якою третьою особою без письмового дозволу авторів.
Твердження та аналіз, викладені в даній статті актуальні лише на дату її публікації.
___________________________
Денис Соснін
Керуючий Партнер
SP Partners law firm
Роман Ткачук
Помічник юриста
SP Partners law firm
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 67897
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 61542
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11150
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9004
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8659