Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.03.2017 16:41

Процесуальні проблеми особистого обшуку особи під час огляду житла

І тут виникає запитання, чи уповноважені органи досудового слідства провести особистий обшук осіб, в рамках такої слідчої дії як огляд приміщення, який здійснюється за правилами обшуку.

Відповідно до ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України (Надалі – КПК України) огляд місця події є слідчою дією яка полягає у проведенні огляду місцевості, приміщення, речей та документів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Положення ч. 2 ст.237 КПК України встановлює правило, згідно якого огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Отже, в даному випадку ч.2 ст. 237 КПК України є відсильною нормою та відсилає нас до ст.ст.233 – 236 КПК України які регулюють питання проведення обшуку житла чи іншого володіння особи.

Частина 1 ст. 233 КПК України передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, не інакше як лише за:

1) добровільною згодою особи, яка ними володіє , або

2) на підставі ухвали слідчого судді , крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

В свою чергу, ч.2 ст. 233 КПК дає визначення поняття житла чи іншого володіння особи, і зокрема під іншим володінням особи розуміє транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Виходячи із взаємозв’язку ч.2 ст. 237 КПК України та ст. ст. 233, 234 КПК України випливає, що проведення огляду місця події в приміщенні чи іншому володінні особи повинно відбуватись

а) або за особистою згодою власника чи володільця

б) або згідно ухвали слідчого судді.

  Однак, досить часто, під час такого огляду, виникає необхідність провести особистий обшук осіб які там знаходяться.

І тут виникає запитання, чи уповноважені органи досудового слідства провести особистий обшук осіб, в рамках такої слідчої дії як огляд приміщення, який здійснюється за правилами обшуку.

Так, правовими підставами для проведення обшуку особи є:

а) Затриманні особи у порядку ч. 3 ст. 208 КПК України (протокол затримання) ;

b ) При проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо там перебуває особа (ч. 5 ст. 236 КПК України),  (рішення слідчого чи прокурора).

     Розглянемо перший випадок, коли під час огляду приміщення відбувається затримання особи, у відповідності до ч. 1 ст. 208 КПК України (без ухвали слідчого судді). В такому випадку слідчий, прокурор чи інша уповноважена особа може здійснити обшук затриманої особи лише з дотриманням правил, передбачених ч.  7 ст.  223 і ст.  236 КПК України.

Частина 7 ст.223 КПК України вимагає обов’язкової наявності присутності понятих (не менше двох осіб) під час проведення особистого обшуку.

Згідно ч.5 ст.236 КПК України, «Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі».

Отже виходячи з логіки законодавця, якщо затримання особи відбувається в порядку ч.1 ст. 208 (без ухвали слідчого судді) то проведення особистого огляду(обшуку) такої особи потребує наявності ухвали слідчого судді.

        Тепер повернемось до іншого варіанту, коли особу не затримують, а проводять її особистий обшук в рамках огляду приміщення (за правилами обшуку).

Якщо навіть огляд приміщення, який здійснюється за правилами обшуку, проводиться на підставі особистої згоди власника або іншого володільця, то це не виключає необхідності отримання ухвали слідчого судді на особистий обшук особи, оскільки особиста згода особи на проведення огляду в її житлі не санкціонує особистий обшук осіб які там знаходяться та не замінює здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

  Із системного тлумачення вказаних норм кримінального процесуального закону слід дійти до висновку, що проведення особистого обшуку особи в будь-якому випадку повинно бути здійснене на підставі ухвали слідчого судді.           Вказана правова позиція знайшла своє відображення у судовій практиці і зокрема у практиці Європейського суду з прав людини. При застосуванні ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод існування так званого «подвійного контролю» за здійсненням особистого обшуку є цілком виправданим з точки зору практики ЄСПЛ.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Л. М. проти Італії» (L M v Italy), 60033/00, 8 лютого 2005 року) «…Суд відзначає, що коли в національному праві окремо передбачено затвердження протоколу обшуку, то тим самим встановлюється контроль з боку прокуратури за законністю дій поліції. Цілковита та невиправдана нестача такого затвердження вказує, що уповноважені на те органи не слідкували за тим, щоб оскаржуваний обшук узгоджувався з передбаченими в законодавстві процедурами. З цього випливає, що після завершення обшуку законні процедури не були дотримані, а отже, наявне порушення статті 8 Конвенції…». 5

Також ЄСПЛ у справі «Імакаєва проти Росії» (Imakayeva v Russia), 7615/02, 9 листопада 2006 р. зазначив, що «…Суд вважає, що обшук і вилучення в цій справі були проведені без санкції або належних гарантій. За таких обставин, Суд доходить висновку про те, що розглянуте втручання не було «передбачене законом» і тому порушено Статтю 8 Конвенції…». 

Крім того, слід також звернути увагу і на практику національних судів, щодо вирішення вказаного питання. Так Ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/11551/13-к від 29.05.2013р., та Ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/1098/14-к від 14.01.2014р. слідчим суддею було надано дозвіл на проведення особистого обшуку особи в порядку ч.5 ст.236 КПК України.     

Ухвалою ВССУ від 21.10.2015 року у справі №5-1944км15 колегія суддів залишила без змін судове рішення апеляційного суду, яким суд визнав недопустимим протокол огляду місця події, складеного за результатом проведення огляду без ухвали слідчого судді. За загальними положеннями КПК України будь-які процесуальні дії в тому числі й особистий обшук мають проводитись лише у відповідності до норм КПК України. Ніхто не може зазнавати обмеження прав і свобод інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому процесуальним законом.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Копп проти Швейцарії» (13/1997/797/1000 1998р.) зазначено, що «словосполучення «відповідно до закону» не лише вимагає наявності для оскаржуваного заходу певних підстав у національному законодавстві, а й має на увазі якість закону, що застосовується у цьому випадку, вимагаючи, щоб він був доступним для заінтересованої особи і передбачуваним у своїх наслідках.

  Проте, у зв’язку з відсутністю в КПК прямого обов’язку необхідності отримати ухвали слідчого судді на проведення особистого обшуку особи під час огляду приміщення, відбуваються зловживання з боку правоохоронних органів, що тягне за собою порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб.

У зв язку з цим, доцільно було б врегулювати дані прогалини в діючому КПК, та привести законодавство у відповідність до вимог судової практики.

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]