Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей вчора о 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко вчора о 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко вчора о 21:05
- Державна митна служба та бюрократія сильніша за здоровий глузд Олексій Волохов вчора о 16:31
- 30 фраз до Європи: як англійська змінює сферу обслуговування в Україні Інна Лукайчук вчора о 15:40
- Ендаументи в Україні: як університети та музеї забезпечують фінансову стабільність Тетяна Гончаренко вчора о 13:15
- Папір проти цифри: що означає падіння продажів книжок у США для майбутнього читання Віктор Круглов вчора о 11:34
- Корупція в енергетиці: тиша влади після оприлюднення "плівок Міндіча" Дана Ярова вчора о 10:03
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? Тетяна Огнев'юк вчора о 09:21
- Як правильно скласти заповіт і прийняти спадщину в Україні Тетяна Даниленко 12.11.2025 15:15
- Коли енергії більше немає: як розпізнати вигорання і повернути себе Олександр Скнар 12.11.2025 12:30
- Крах інвестицій у віскі-бочки 13691
- Шокуюча правда про зарплату українців 456
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 338
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 286
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 274
-
Розділити ринок із Nestle та екс-Роллтоном. Волинські фермери націлилися на власний завод
Бізнес 6460
-
Друг президента. Що західні медіа пишуть про Зеленського і справу Міндіча – п’ять фактів
3913
-
"Тіло нормальне, але потрібна ампутація". Чому Брюссель двічі шокований через справу Міндіча
2714
-
П’ять простих звичок, що уповільнюють старіння: поради експертів
Життя 2258
-
Сонячний спалах X5.1: найпотужніший у 2025 році порушив зв’язок у Європі та Африці
Життя 1744
