Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 91
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12456
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 10732
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6770
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5284
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4785