Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 503
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 463
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 342
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 231
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 171
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 30909
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2431
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2156
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 1829
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 1764
