Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова вчора о 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет вчора о 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар вчора о 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 253
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 127
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 107
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 15132
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 14798
-
Удар по доходах Кремля. Bloomberg повідомило, що РФ змушена робити дедалі більші знижки на нафту
Бізнес 9530
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 2562
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 1979
