Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
24.05.2021 11:57

Виклик, який може зробити НАК "Нафтогаз" як ефективніше, так і зруйнувати

Економіст, експерт-аналітик

НАК "Нафтогаз", корпоративне управління

Реформа корпоративного управління державних стратегічних підприємств все частіше зіштовхується з небезпідставною критикою з боку експертного середовища, політиків, суспільства в цілому. Особливо бурхливою вона стала після вкрай контроверсійної процедури звільнення колишнього голови правління НАК “Нафтогаз” пана Коболєва. Для мене особисто не підлягає сумніву право власника компанії, у цьому випадку держави, від імені якої виступає уряд, звільнити її керівника у будь-який час. У цьому питанні права власника державної компанії ні в чому не можуть відрізнятися від прав власників приватних компаній.

Питання лише у тому, наскільки це було зроблено у коректній спосіб.

Але щодо обґрунтованості підстав для звільнення керівника державної компанії та критики на адресу членів наглядової ради (НР), то ситуація багатошарова, в якій немає лише “білих” та “чорних” кольорів.

Спочатку, як і при аналізі діяльності правління та наглядової ради АТ “Укрзалізниця”, в ситуації з НАК “Нафтогаз” хотів би наголосити, що ці стратегічні державні підприємства не повинні і не можуть самостійно визначати стратегію їхнього розвитку. Бо йдеться не тільки і не стільки про стратегію розвитку безпосередньо цих державних компаній, а про стратегію системоутворюючих галузей національної економіки. Які теж не існують у безповітряному просторі. Їхній розвиток необхідно розглядати з урахуванням комплексу питань соціальної, регіональної політики, подекуди — впливу геополітики.

Розробляти стратегію галузей економіки — це обов'язок уряду, парламенту і частково – глави держави, в контексті можливих загроз національній безпеці. Самостійно сформувати стратегію розвитку стратегічних державних підприємств без наявності державної стратегії розвитку галузей не можуть ані НР, ані правління відповідних компаній.

Без наявності в уряду такої стратегії розвитку галузей керівництво (правління та НР) стратегічних державних компанії немає коректних цільових показників діяльності, на підставі виконання яких і потрібно оцінювати результати їхньої діяльності. Більш того, враховуючи, що значна частина факторів, які впливають на поточну діяльність цих державних підприємств, регулюються урядом та парламентом, претензії до правління та НР можуть “зависати”, бо бумерангом повертатимуться до тих, хто відповідно до конституції відповідає за розвиток економіки країни.

Лише перелічу, без деталізації проблеми, у тому числі стратегічного характеру, які стосуються діяльності “Нафтогазу”, які повинні бути вирішені урядом та парламентом:

• Збитки “Нафтогазу”, які виникли внаслідок відсутності оплати за газ, який ще уряд Гройсмана зобов'язав постачати облгазпостачам та підприємствам теплокомуненерго, переважно приватним без попередньої оплати, а також відсутність оплати за газ, який фактично незаконно відібрали і продовжують відбирати з газотранспортних мереж облгази (газорозподільчі компанії), більшість яких належать пану Фірташу;

• Відсутність законодавчої процедури позбавлення ліцензій та передачі у тимчасове управління та контроль НАК “Нафтогаз” тих облгазів, облгазпостачів та підприємств теплокомуненерго, які не забезпечать покупку у повному обсязі природного газу до початку опалювального сезону. (По великому рахунку, і я неодноразово писав про це, має бути вимога, щоби такі річні обсяги газу були законтрактовані постачальниками житловокомунальних послуг вже станом на перше липня. Бо вирішувати всі ці проблеми у жовтні доведеться фактично за рахунок НАК “Нафтогаз” і зі збитками для неї, тобто держави. Це абсолютно неприйнятно з точки зору державних інтересів та державного управління сферою ЖКГ);

• Надання пріоритету прав НАК “Нафтогаз” на отримання ділянок для проведення пошукових робіт та видобування газу. (Як взагалі можна звинувачувати керівництво цієї компанії у відсутності нарощування обсягів видобування газу, якщо на рівні облрад та уряду вона не може отримати ділянки та дозволи на проведення відповідних робіт? Без кардинального вирішення цього питання на рівні уряду та парламенту за рік ми побачимо ті самі безпідставні звинувачення у відсутності нарощувані видобування газу, тільки вже на адресу нинішнього керівника НАК “Нафтогаз”);

• Формування масштабної державної програми з енергозбереження, спрямованої, у тому числі, на скорочення споживання газу безпосередньо населенням (утеплення житлових помешкань, заміна застарілих газових котлів, а можливо навіть повна відмова від них, масова відмова від постачання газу у багатоквартирні будинки, в яких він використовується для приготування їжі та нагріву води, з переходом на сучасні електроплити та електробойлери);

• Потрібно стратегічне рішення на рівні уряду, парламенту та глави держави щодо подальшої прямої чи опосередкованої діяльності НАК “Нафтогаз” у нафтовидобуванні. Для мене очевидно, що державну частку в ПАТ “Укрнафта” необхідно продати на відкритому конкурсі. З урахуванням переходу світу до електроавтомобілізації — це у стратегічному вимірі безперспективний напрямок діяльності НАК “Нафтогаз”, до того ж з урахуванням участі в цій компанії відомого одіозного олігарха.

• Поступова відмова від використання вугілля на ТЕС та ТЕЦ, з відповідним переходом спочатку на газ, що на певний час вимагатиме збільшення обсягів необхідного газу, а потім з часом — на “зелений” водень;

• Створення регулюючих електропотужностей, які використовуватимуть газ для балансування енергосистеми на регіональному рівні в умовах збільшення частки потужностей “зеленої” енергетики;

• Активізація участі НАК “Нафтогаз” у формуванні власних потужностей “зеленої” енергетики та мереж електрозаправок.

Всі вищезгадані проблеми та стратегічні завдання не є чимось новим для урядовців та експертів. Але без законодавчого врегулювання та активної позиції з боку глави держави, уряду та парламенту їхнє вирішення буде неможливим.

Але крім питань стратегії розвитку НАК “Нафтогаз”, безперечно, присутні і питання безпосередньо корпоративного управління цією та іншими державними стратегічними компаніями. Абсурдною і ненормальною є ситуація, якщо склад членів НР формується не з числа профільних фахівців. Очевидно, не провина самих членів НР НАК “Нафтогаз”, що серед них відсутні досвідчені фахівці, з міжнародним досвідом у сфері видобування газу та нафти. Діючи члени НР просто не можуть правильно оцінити та допомогти правлінню у виборі правильної тактики та стратегії нарощування газовидобування.

Це відверта помилка ще уряду Гройсмана, коли формувався склад НР НАК “Нафтогаз”. Але зараз, коли оголошений конкурс на залучення до складу НР НАК “Нафтогаз” нових членів — цей критерій має бути одним з важливих. Там має бути, щонайменше, два високопрофесійних та досвідчених фахівців у газовидобуванні.

Не можу також обійти увагою питання взаємодії нинішнього складу НР та голови правління НАК “Нафтогаз”.

Слід нагадати, що 28 квітня уряд визнав роботу НР НАК “Нафтогаз” незадовільною, однак для збереження надбань в реформі корпоративного управління, вирішив на перехідний період підписати на один рік контракт із 5 членами наглядової ради. Однак вони можуть припинити свої повноваження раніше, в разі успішного завершення відкритого конкурсу та обрання нових членів НР. Це може відбутись вже у IV кварталі 2021 року. Призначення нових членів НР, обраних за прозорим конкурсом, згідно із найкращими практиками OECD, прискорить трансформаційні процеси національної акціонерної компанії. Лише після цього буде сформована дорожня карта дій. Також найближчим часом завершиться доукомплектування перехідної НР, яка має включати 7 членів. Тобто, номінаційний комітет обере ще 2 членів НР, один — від держави, а інший — незалежний. За таким сценарієм відбудеться переформатування більшості НР Нафтогазу.

Згідно із домовленостями, голова правління подасть на розгляд НР перехідного періоду, кандидатів на посаду членів правління компанії. Це будуть професіонали, які мають багатий досвід у видобутку і транспортуванні природного газу. Прийняте Урядом рішення дозволяє упередити майбутні проблеми в управлінні Нафтогазом та іншими державними компаніями, які виконали або виконують реформу корпоративного врядування.

Зрозуміло, що певний дискомфорт у стосунках нинішнього складу НР та голови правління зараз присутній. Але якщо іноземні члени НР, все ж таки, враховуючи важливість збереження стабільності діяльності цієї стратегічної державної компанії, погодились на рік подовжити свої повноваження та зберегти послідовність та спадковість корпоративного управління, то їм потрібно підставити плече новому голові правління. З урахуванням, що йому урядом наданий певний картбланш, то він, як кожен керівник, повинен отримати право на формування складу своїх заступників. Рік спільної діяльності голови правління та членів НР повинен продемонструвати взаємну повагу та підтримку. Ніхто з них не виграє, а головне — не виграє українська держава, якщо, замість демонстрації єдності, на зовні виплескуватимуться конфлікти між ними. Особливо тішитимуться від цього емісари Кремля, які розповідатимуть державним діячам у європейських столицях про конфлікти та непередбачуваність діяльності української державної компанії, від якої залежить енергетична стабільність не тільки України, а і значною мірою — Європи.

Завершити хочу словами, винесеними у заголовок цієї статті.

Криза корпоративного управління НАК “Нафтогаз” — це виклик, який може зробити її, як ефективніше, так і зруйнувати. Сподіваюсь, що, попри все, новий голова правління та члени НР будуть рухати цю компанію вперед. Хоча, змушений знову наголосити, що без активної підтримки з боку уряду, парламенту та глави держави досягти цього буде вкрай складно.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи