«Нафтогаз» допомагає вирівняти платіжний баланс

Гранична ціна закупівлі газу на аукціоні становитиме до 4 504 грн за тис. куб. м без ПДВ. Редукціон здійснюватиметься за 22 лотами: 4 лоти по 5 млн куб. м та 18 лотів по 10 млн куб. м.

Стосовно ціни, то за поточним курсом НБУ вона на сьогодні еквівалентна $ 180, тобто вартості газу на міжнародних ринках без врахування доставки в Україну та ПДВ. Тобто, ціна є конкурентною. Поступальні кроки аукціону тільки зменшать її, хоча, ймовірно, і не суттєво.

Втім, є один беззаперечний плюс та позитив у цій події, якщо, звісно, вона відбудеться та матиме успіх.

Неспроста підводка стосувалася платіжного балансу.

Імпортуючи газ, НАК «Нафтогаз України» проводить розрахунки у валюті. Перший варіант – для цього використовуються кошти, придбані на міжбанківському валютному ринку, що, зазвичай, зумовлює підвищення попиту на валютному ринку в опалювальний період, а відтак – здорожчання долара по відношенню до гривні – відповідно, це позначається на кожному з нас (спочатку на обмінному курсі, а потім і на цінах на прилавках магазинів, оскільки курс є одним із факторів ціноутворення на товари імпортного походження, а також вітчизняні товари, виробництво яких містить імпортну складову). Враховуючи те, що товари потрапляють на прилавки через логістичні компанії, які заправляють транспортні засоби (імпортного виробництва) пальним, яке в своїй більшості імпортується, то складова, залежна від курсу, є в кожному товарі, навіть у борошні чи хлібі.

Другий варіант – НАК отримує валютну позику (кредит, кредитну лінію) у валюті, розраховується цими грошима, йому нараховуються відсотки за користування позикою, а в подальшому, коли пікові місяці споживання проходять акумульовану в гривні виручку від продажу товару на внутрішньому ринку, НАК знову скеровує на міжбанк для придбання валюти та погашення запозичень.

У будь-якому випадку, так чи інакше, компанія формує попит на валюту та збільшує дефіцит платіжного торгового балансу.

У 2015 році приватними підприємствами, за даними НАК «Нафтогаз України», видобуто 3,9 млрд куб. м газу, «Укрнафтою» — 1,5 млрд куб. м газу, «Укргазвидобуванням»— 14,5 млрд куб. м.

Обсяг виробництва «Укргазвидобування» скоротився на 4 % – з 15,1 до 14,5 млрд куб. м. Як зазначають у НАКу, зменшення обсягів відбулося через тимчасову втрату контролю над активами, розташованими в зоні проведення АТО (185 млн куб. м), а також внаслідок значного дефіциту коштів на розвідку нових площ та розробку родовищ протягом декількох років поспіль; виснаження ресурсної бази: протягом восьми років із 2007 по 2014 отримано лише чотири спецдозволи на розвідку нових площ замість 100 необхідних. При цьому за попередні три роки підприємством було видобуто близько 45 млрд куб. м газу, а прирощено запасів лише на 29 млрд куб. м при необхідному рівні в 150 млрд куб. м.

У 2015 році «Укргазвидобування» отримало 20 спецдозволів та вп’ятеро збільшило обсяги сейсмічних робіт. Нагадаю, що відповідно до Стратегії 20/20 компанія має намір збільшити обсяги видобування до 20 млрд куб. м на рік у 2020 році, однак це в майбутньому.

У свою чергу, у порівнянні з попереднім роком приватні виробники збільшили видобуток на 17 %. І це при тому, що компанії тривалий час скорочували інвестиційні програми в силу високої ренти, а отже, виробництво могло зрости і більше.

Відповідно до статистичних даних за 2015 рік, Україна імпортувала 16,4 млрд куб. м газу.

Якщо теоретично припустити, що такі аукціони проводитимуться НАКом щомісячно до завершення поточного року, тобто протягом шести місяців у тому ж обсязі, то отримуємо показник 1,2 млрд куб. м газу, закачаного в сховища за рахунок внутрішнього видобутку. 1,2 млрд при умовній вартості $ 180 (виходячи з того, що ціни на нафту в порівнянні з весняними місяцями дещо підвищилися, то ціна на природний газ також у більш довгостроковій перспективі дещо зросте) еквівалентні $ 216 млн економії саме для платіжного балансу.

У цьому випадку варто розуміти, що мова йде не про економію, звичну для розуміння побутового споживача, про дешевизну – ні. Йдеться про платіжний баланс, баланс експорту та імпорту товарів, тобто тому показнику, який тисне на національну грошову одиницю вже декілька років поспіль.

НАК ці гроші заплатить приватним компаніям, але розрахунок відбуватиметься у валюті розрахунку саме з кінцевим споживачем — населенням, підприємствами, тобто в гривні, без її конвертації в іноземну валюту.

Динаміка балансу товарів у структурі платіжного балансу (співвідношення імпорту та експорту за товарними позиціям) дозволяє зрозуміти, наскільки, зокрема, енергетичний імпорт впливає на стабільність грошової одиниці:

Так, дефіцит балансу товарів у І кварталі 2015 року становив $ 1,111 млрд, ІІ квартал 2015 року — $ 470 млн, ІІІ квартал — $ 662 млн, IV— $ 1, 066 млрд, І квартал 2016 року — $ 1,564 млрд при середньому місячному показнику в межах $ 500 млн, у той же час у квітні він скоротився до $ 142 млн.

Зрозуміло, що структуру можна розібрати детально: в кого виникне таке бажання, в рубриці статистики зовнішнього сектору економіки на офіційному сайті НБУ можна продовжити дослідження. Я ж спробував зрозуміти динаміку, яка в опалювальний період збільшує дефіцит.

Ця новина є важливою, оскільки вона має значно більші наслідки, ніж ті, які вбачаються на перший погляд. Це один із тих сотень кроків, які Україні потрібно зробити, аби її платіжний баланс виходив на нуль або мав профіцит не тільки за рахунок зовнішніх запозичень, оскільки їх повернення просто відтерміновує та поглиблює деструктивні економічні процеси.