10 підстав бути звинуваченим у корупції. Тепер це стосується кожного!

Керуючий партнер юридичної компанії "Тарасов та партнери", адвокат Андрій Тарасов розповів про нові жорсткі заходи боротьби з корупцією та причини, чому реклама лікарських препаратів різко опинилась поза законом.

Завдякинещодавнім змінам законодавства, практично вся «корупція» вже є кримінальнимправопорушенням, проте, як вже стало звичним в Україні, боротьба з нею починаєтьсяне з голови, а з хвоста.

18 травня 2013року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодо боротьби зкорупцією.

Дана подія, якне дивно, не набула особливого розголосу у суспільстві, оскільки, на першийпогляд, нічого особливого не сталось, адже влада ледь не щороку декларує«покращення» у методах цієї боротьби.

Проте,проаналізувавши зміни, що відбулись можна констатувати, що законодавствозмінилось достатньо суттєво, що у майбутньому може бути поштовхом до хвилікаральних заходів, які час від часу влаштовують силові структури задля імітаціїборотьби з корупцією.

Так, що жбезпосередньо сталось.

Перш за все,черговий раз розширився перелік осіб, яких може бути притягнуто довідповідальності за корупційні правопорушення.

Так, відтепер долав «корупціонерів» зараховані всі без виключення посадові особи юридичнихосіб публічного права – тобто підприємств, установ та організацій, якістворюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Раніше,«корупціонерами» були лише ті посадові особи, котрі одержували заробітну платуза рахунок бюджету. Відтепер же, всі без виключення.

Поняття«посадова особа» корупційний закон не розкриває, що на практиці зазвичайвиливається у те, що такими «правоохоронці» вважають всіх, хто займає удержавних органах будь-яку посаду.

Проте, цьогозаконодавцеві виявилось замало, й до суб’єктів корупційних правопорушеньдодались посадові особи та працівникиюридичних осіб (ВСІХ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ) - у разі одержання ниминеправомірної вигоди, або одержання від них неправомірної вигоди,посадовими особами державних або комунальних підприємств, установ таорганізацій.

Але на цьомузаконодавча боротьба теж не завершилась і у стрій «корупціонерів» потрапили всіфізичні особи - у разі одержання від них будь-яким суб’єктом корупції(як державним, так і приватним) неправомірної вигоди.

Таким чином,відтепер отримати «неправомірну вигоду» та не стати суб’єктом корупційноївідповідальності, можуть лише фізичні особи, які ніде не працюють.

Неправомірною жвигодою закон вважає - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги,нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують беззаконних на те підстав. Тобто, визначення досить широке, що створює передумовидо того, що правоохоронці будуть намагатись визнати неправомірною будь-якувигоду, яку отримує особа, за рахунок котрої вони вирішать підтягнути показникисвоєї роботи у галузі боротьби з корупцією.

Що ж довідповідальності за корупцію, то відповідно до Закону вона може бутикримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна. Дві останні єдостатньо екзотичними та на практиці пригадати приклади їх застосуваннядостатньо важко. А ось кримінальна та адміністративна зустрічаються достатньочасто.

Перш за все,увагу необхідно зосередити на тому, що з 18 травня 2013 року законодавство закорупційні правопорушення передбачає здебільшого кримінальну відповідальність.

Так, з КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення видалили статті  172-2 та 172-3, які передбачаливідповідальність за  порушення обмеженьщодо використання службового становища та пропозицію або надання неправомірноївигоди.

 Проте, статтями відповідного змісту доповнилиКримінальний кодекс України, замінивши поняття «хабар» поняттям «неправомірнавигода» та розширивши випадки, коли осіб можливо притягти до кримінальноївідповідальності у зв’язку з цим.

Адміністративнимкорупційним правопорушенням залишаються:

- порушенняобмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4);

- порушеннявстановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5);

-  порушення вимог фінансового контролю (ст.172-6);

-  порушення вимог щодо повідомлення про конфліктінтересів (ст. 172-7);

- незаконневикористання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службовихповноважень (ст. 172-8);

-  невжиття заходів щодо протидії корупції (ст.172-4).

Що-ж до кримінальноївідповідальності за корупцію, то тут варіантів набагато більше:

-   Зловживання владою або службовим становищем(ст. 364);

- Зловживанняповноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно відорганізаційно-правової форми(ст. 364-1);

- Зловживанняповноваженнями особами, які надають публічні послуги              (ст. 365-2);

- Прийняттяпропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст.364);

-  Незаконне збагачення (ст. 368-1);

-  Підкуп службової особи юридичної особиприватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-3);

-  Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст.368-4);

-  Пропозиція або надання неправомірної вигодислужбовій особі (ст. 369);

-  Зловживання впливом (ст. 369-2);

-  Провокація підкупу(ст. 370).

Суб’єктомзгаданих злочинів є здебільшого «службові особи» як державних та комунальнихпідприємств, установ і організацій, так і приватних структур.

Кримінальнийкодекс дає самостійне визначення «службовим особам», котре не узгоджується зтермінологією, якою оперує Закон України «Про засади запобігання і протидіїкорупції».

Корупційний жезакон, визначаючи суб’єктів корупції використовує поняття «посадові особи»,«працівники», «особи, які обіймають посади, пов'язані з виконанняморганізаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків» тощо.

За такихобставин логічним буде припустити, що деякі «суб’єкти корупції» з числа«рядових» працівників юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірноївигоди все ж-таки уникнуть будь-якої відповідальності, оскільки не зважаючина згадування про них у антикорупційному законі, конкретного складу злочину дляних законодавець не передбачив.

Проте, це ще незначить, що правоохоронці не намагатимуться їх до такої відповідальностіпритягти, «натягнувши» їм певний склад злочину (як, на жаль, досить частотрапляється останнім часом).

А ось відповідальностіза підкуп, або спробу підкупу осіб, які обіймають посади, пов'язані звиконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарськихобов'язків, уникнути напевно не вдасться нікому (у тому числі й рядовимпрацівникам компаній, котрі реалізують яку-небудь «програму лояльності».

Принагідно сліднагадати, що деякі нормативні акти вже й раніше встановлювали певні обмеженняпов’язані з отриманням неправомірної вигоди для окремих категорій працівників.

При цьому нічогоспільного з «корупцією» ці обмеження не мають.

Так, стаття 78-1Основ законодавства України про охорону здоров’я, декларує, що медичні іфармацевтичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності немають права:

1) одержувативід суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізаціюлікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представниківнеправомірну вигоду;

2) одержувативід суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізаціюлікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників зразкилікарських засобів, виробів медичного призначення для використання упрофесійній діяльності (крім випадків, пов'язаних з проведенням відповідно додоговорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробуваньвиробів медичного призначення);

3) рекламуватилікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписуватилікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, тазазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

4) на вимогуспоживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати абонадавати недостовірну інформацію про наявність у даному аптечному закладілікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародноюнепатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховуватиінформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною.

За порушеннявимог цієї статті медичні і фармацевтичні працівники несуть відповідальність,передбачену законодавством, а саме статтею 44-2 Кодексу України проадміністративні правопорушення.

Вона зокрема встановлюєадміністративну відповідальність для медичних і фармацевтичних працівників уформі штрафу в розмірі від 5 100 до 20 400 грн.

За цією статтеюмають нести відповідальність ті лікарі та фармацевти, котрі не підпадають підвизначення «суб’єктів корупції» передбачених Законом України «Про засадизапобігання і протидії корупції» (наприклад: лікарі, що практикують якфізичні особи-підприємці) та ті, яких не вдасться притягнути докримінальної відповідальності через відсутність в їх діях складу корупційних злочинів(наприклад:  лікарі – що хоч і єпрацівниками державних або комунальних установ, проте не маютьорганізаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків).

Якщо поглянутина ситуацію с позицій функціонування програм лояльності лікарів, котрівикористовується деякими фармацевтичними компаніями, то слід зазначити, що їхвикористання, в залежності від статусу лікаря або фармацевта, може матинаслідком притягнення лікаря до адміністративної відповідальності або  за статтею 44-2 КУпАП (порушення обмежень,встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення нимипрофесійної діяльності), або за статтею 172-5 КУпАП (порушення встановленихзаконом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)).

До речі, напитання, за якими ознаками відрізнити «неправомірний дарунок» від«неправомірної вигоди», законодавство також відповіді не дає. Протевідповідальність медичних працівників за отримання «неправомірного подарунка»,набагато менша (до 1700 грн.), ніж за одержання «неправомірної вигоди»                  (до 20 400 грн.).

Зрозуміло лишеодне, відтепер будь-які медичні працівники повинні вкрай глибоко замислитисьнад підставами отримання ними грошових коштів, іншого майна, переваг, пільг,послуг, нематеріальних активів, особливо від підприємств, які здійснюютьвиробництво та/або реалізацію лікарських засобів.

Відповідальностівдасться уникнути, лише у разі, коли отримання будь-якої вигоди будеґрунтуватись на безумовно законних підставах (трудовий договір, договір пронадання послуг (виконання робіт), інші правочини). 

26.09.2013 р.