Медична реформа: час казати людям правду!

Парареформатори, мабуть, свідомо ховають від людей правду про те, що після реформування платити за лікування буде потрібно не коли можеш, і скільки можеш, а завжди і згідно затверджених тарифах. Інакше результати «соціології» щодо підтримки запланованих змін були б зовсім іншими.

Різниця між просто зміною з гіршого на погане чи навпаки та далекоглядною державницькою реформою в тому, що реформі має передувати ретельне обґрунтування напрямів трансформації і просвітницька робота. Тобто все те, чого українські парареформатори уникають, як чорт ладану. Особливо у медичній сфері.

Лоббісти медичної «реформи» посилаються на дані соціологічних опитувань, відповідно до яких українці підтримують (!!!) закриття лікарень і фельдшерсько-акушерских пунктів у селах, відсутність доступу до послуг лікарів вузької спеціалізації, знищення системи швидкої допомоги. «Чи готові ви до платної медицини?», - пишуть у анкетах соціологи, навіть не намагаючись зрозуміти, що саме розуміють респонденти під «платністю».

Поділюся власним досвідом. В ті дні, коли я їжджу до батьків, я кожного разу фактично проводжу прийом громадян. Приходять знайомі, сусіди, знайомі знайомих і так далі. Звичайні нормальні люди, які не мріють про «безвіз», адже значна частина тамошнього населення за все своє життя не мала можливості поїхати навіть в обласний центр. Для них навіть мандрівка до Києва – це щось нереальне.

І ось якого змісту були розмови:

- Алла Шлапак: Ви готові платити за лікування – реформа вже фактично почалася?

- Співрозмовниця: Вже платимо ж. Хай реформують.

- Алла Шлапак: А скільки готові платити?

- Співрозмовниця: Скільки зможу, але головне, щоб легально, а не «на лапу» і «до кишені».

«Скільки зможу» (!!!!) – як кажуть, диявол у деталях. Бо уряд хоче, щоб після реформи не було ніяких добровільних внесків добровільно обраного розміру. Щоб бабуся не змогла віддячити лікарю городиною чи курятиною, а несла гроші зі своєї злиденної пенсії. А були чітко визначені тарифи, по яким треба платити в касу лікарні. І ані копійкою менше – навіть, якщо в хаті мінусова температура повітря, а діти їдять порожню юшку.

Нам кажуть – люди, у яких тепло в оселях і які одержують «реформаторські» зарплати - що немає приводів для паніки. Мовляв ті, кому не буде вистачати, отримають субсидії. По-перше, вже це проходили, коли можновладці співали нам солодкі пісні про комунальні тарифи. І, по-друге, у медичній сфері «тарифи» і «субсидії» мають зовсім різний сенс, ніж у ЖКГ. За квартиру потрібно платити щомісяця, це прогнозовані суми, з якими можна вибудувати якісь відносно розумні способи компенсації витрат людей. А захворіти по плану неможливо!

Ті, хто придумали виплачувати субсидії на медичні послуги, і близько не розуміють, про що йде мова, і скільки смертей від ненадання медичної допомоги, скільки людського горя буде на їх совісті. Але до цих «винахідників» дослухаються у владних кабінетах… І нелюдська реформа набирає обертів. За її підсумками «жити по-новому» чи просто ЖИТИ зможуть не всі.

Суттєва частина населення буде не в змозі платити за лікування. І люди змушені будуть обирати - або лікуватися у «цілителів», або залазити в борги, або хворіти і вмирати дома, або виходити на черговий Майдан! ?

Запропонована Мінздравом модель реформи і парламентарі, які голосують за неї від недоумкуватості чи боягузтва, руйнують сферу, яка визнана в усьому світі, як найдоступніша для всього населення. І це не голослівна заява, до яких нерідко вдаються вітчизняні політики. Це доведений факт – нещодавно міжнародна компанія Deloitte оприлюднила підсумки щорічного дослідження «Індекс соціального розвитку» за 2017 рік. Найвищі бали, як і минулого року, Україна отримала за позиціями «харчування і базове медичне обслуговування»! Тож замість того, щоб пишатися і вдосконалюватися, можновладці руйнують ті поодинокі гарні речі, що лишилися в нашій державі…

Тож постає просте питання: кому все це вигідно? Відповідайте, бо вже настав час казати людям правду!