Продовжуємо ділитись враженнями від Пленуму ВССУ по речових правах

...

2. "Організації, які не є юридичними особами, не можуть мати майна на праві власності"

Цілком логічно уявити, що коли організація не є юридичною особою, вона не має (як юридична особа) на праві власності майна. Вона взагалі як така не є учасником цивільних відносин (ст.2 ЦК), оскільки не є ані самостійною юридичною особою, ані публічним утвореннями, а може лише в такому сенсі розглядатись крізь призму правового статусу відповідних фізичних чи юридичних осіб. В такому разі майно може належати тим фізичним особам (юридичним особам), що входять до організації, та які беруть, у разі необхідності, участь безпосередньо у цивільних відносинах.

3. «Оскільки згідно з чинним законодавством суд вирішує спори співвласників щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової або іншої матеріальної компенсації за частку у спільній власності за наявності умов, передбачених пунктами 1– 4 частини першої та частини другої статті 365 ЦК, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним»

Здається, суд спробував вказати, що мають мати місце відразу всі умови, перелічені у п.п. 1-4 ч.1 ст. 365 ЦК. Та це й логічно: позбавлення права власності це виключний захід, для цього мають бути «залізні» підстави та відсутність адекватної альтернативи.  Але, як було справедливо вказано в ході обговорення цього питання (http://forum.liga.net/Messages.asp?did=245825), це не в повній мірі відповідає обов’язковим до врахування висновкам Верховного Суду України (далі - ВСУ) (http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2AA377E25BF7AB42C2257BAA00421C15?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2AA377E25BF7AB42C2257BAA00421C15).

ВСУ вказує: « Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбачених пп. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України,за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї, а також попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2013 р. у справі № 6-37цс13) ».

Тобто, ВСУ достатньо лише однієї з трьох умов, перелічених у пп.1-3 ч.1 ст.365 ЦК + умова, вказана у п.4 ч.1 цієї статті. Таке прочитання статті виглядає дещо дивним (здається, неподільність речі і те, що спільне володіння і користування майном є неможливим є не взаємозамінними, а взаємодоповнюючими підставами).

Проте, остаточну «крапку» у цьому питанні, враховуючи позицію ВСУ, все ж поставити не вдасться.  

....