Запровадження накопичувального пенсійного забезпечення чи фінансової піраміди?
МВФ застерігає, держава нічого не гарантує, однак "слуг" це не зупиняє. Які "покращення" несе пенсіонерам скандальний законопроєкт?
Лобісти приватних пенсійних фондів не полишають спроб запровадити примусову накопичувальну пенсійну систему. В парламенті розглядається проєкт Закону №9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення (автори - "слуги народу" Давид Арахамія, Галина Третьякова, Руслан Стефанчук і нардеп із "Голосу" Володимир Цабаль - пам'ятаєте, саме той, що заблокував доплати військовим). Попри те, що уряд України зобов'язався перед МВФ не робити цього під час війни!
У Пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення необхідне для відновлення належного рівня пенсійних виплат. Воно стане додатковим елементом пенсійної системи (так званого другого рівня), з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення як головного індикатора достатності пенсійних виплат.
Законопроєкт передбачає обов'язкову участь усіх категорій громадян до 55 років, які працюють, та обов'язкову сплату пенсійних внесків з боку роботодавців на користь цих працівників. Планується, що роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5 %; у 2024 і 2 % у 2025 р від зарплати працівників, а держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів бюджету України.
...світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну пенсійну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи
Перше. Із пояснювальної записки складається враження, що без впровадження обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення достатнього рівня пенсій в Україні досягти неможливо. Тим часом світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи. До речі в Україні базовою є солідарна система.
Друге. Важливий фактор при запровадженні накопичувальної системи - щоб дохідність накопичувальних рахунків перевищувала інфляцію хоча б на декілька відсотків. Однак у проєкті закону не зазначено, що інвестиційний дохід за всі роки накопичення не повинен бути меншим за індекс інфляції за цей період.
...в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам
Третє. Необхідно констатувати, що в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам.
Четверте. Складається враження, нібито ініціатори законопроєкту вирішили сприяти створенню недержавних пенсійних фондів, щоб мати можливість отримувати в них доходи.
П'яте. Занижений рівень пенсійного забезпечення в Україні є наслідком низки помилкових урядових рішень. Перше - безпідставне зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ)
із 40% до 22%. Це сталося після пенсійної реформи 2016 року. І так само безпідставне заниження у держбюджеті розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів, а відповідно - і мінімальної пенсії за віком. Так, на 2024 рік затверджено розмір прожиткового мінімуму 2361 грн - при тому, що фактичний розмір у січні 2024 року склав 5574 гривень.
...для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%
Таким чином в законопроєкті №9212 знову так і залишаються без відповіді питання щодо гарантій збереження пенсійних накопичень, ефективності інвестування цих грошей, вартості адміністрування. І це при тому, що в країнах східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина) в мирний час і при більш сприятливих економічних умовах накопичувальна пенсійна система зазнала краху. Фахівці міжнародних фінансових організацій (зокрема, МВФ і Світового банку) не раз вказували, що для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%.
Слід також звернути увагу, що в Україні слабкі фінансові інститути, нерозвинутий ринок цінних паперів та обмежена кількість реальних інвестиційних інструментів порівняно з країнами західної Європи. За таких умов накопичення на пенсійних рахунках танутимуть, як сніг на сонці. До того ж, існує питання адміністративних витрат - не більше 1-1,5%. Як свідчить досвід латиноамериканських країн (Аргентина, Чилі), де тривалий час функціонував другий рівень пенсійного забезпечення, високі адміністративні витрати призводять до падіння розміру пенсійних виплат.
Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни
Найбільша ж проблема - відсутність реальних державних гарантій збереження пенсійних накопичень. Нема чіткої системи повернення пенсійних активів у разі ліквідації емітентів цінних паперів і банків.
Таким чином є загроза перетворення накопичувальної пенсійної системи на велику фінансову піраміду. Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни.
P.S. Законопроект №9212, розглядався минулого тижня в сесійній залі ВРУ, й на щастя, на ухвалення в першому читанні не вистачило депутатських голосів ...
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук вчора о 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 307
- Чому закон часто не працює без адвоката 159
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 73
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 34
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 32
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5026
-
З 1 січня подорожчає оформлення паспортів: зросла вартість бланків
Бізнес 2385
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2059
-
У Росії заявили про втрату "трильйонів доларів" через заниження цін на нафту
Бізнес 1931
-
Samsung Galaxy S26 Ultra показали на живих фото та відео – що змінилося
Технології 1836
