Бюджетно-фіскальне вбивство
Бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік вбиває українське підприємництво!
Починаючи з 2014 року уряд «реформаторів» системно придушує розвиток підприємництва. Це стосується як малого бізнесу – спрощенців (збільшення єдиного податку вдвічі у 2015 році; намагання примусити сплачувати ЄСВ підприємці, що показують нульову декларацію та ін.) так і системного, наприклад аграрного.
За підрахунками експертів, від 25 до 27 млрд грн втратять ті, хто сьогодні працює за спрощеною системою оподаткування на селі. Це 52 тисячі фермерських господарств, які змогли встояти перед натиском, що був під час ухвалення бюджету 2016 року.
Україна має сформовану аграрну спрямованість виробництва. Це саме та галузь, яка виступила своєрідною «точкою опори» для економіки України в кризові роки з 2008 по 2013 роки, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували падіння виробництва, але саме завдяки зростанню сільськогосподарського виробництва Україна зберігала позитивну динаміку ВВП (у 2008році зростання ВВП становило 2,2%, з яких 1,1 в.п. було забезпечено збільшенням сільськогосподарського виробництва на 17,1%, у 2013 році ВВП на нульовому рівні при збільшені сільськогосподарського виробництва на 13,6%) ..
В ці роки в аграрному секторі державна підтримка показала себе високоефективною, а відповідно і виправданою. Так, наприклад окрім спеціального режиму оподаткування ПДВ, який залишаву розпорядженні аграрії обсяг оборотних коштів не менший за 20 млрд. грн., в 2013 році існувала пряма державна підтримка твариництва, садівництва, хмелярства, а також Аграрним фондом формувався інтервенційний фонд і закупівля матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників в обсязі 1млрд. доларів США (7,2 млрд. грн.).
Уряд позбавив аграріїв і мізерної прямої підтримки і податкових преференцій, які вже в 2016 році призвели до втрат обігових коштів не менше 20 млрд. грн. і це за умови дії перехідного режиму по сплаті ПДВ, а саме збереження в їх розпорядженні 15% - за операціями із зерновими і технічними культурами, 80% - за операціями з продукцією тваринництва, 50% - за іншими сільськогосподарськими операціями.
В бюджеті на 2017 рік передбачене повне скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, що призведе до втрат не менше 30млрд. грн ., що становитиме понад 1 млрд. доларів США.
Проект Державного бюджету на 2017 рік спирається на занадто «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни податкового і бюджетного законодавства, які вже традиційно пропонує уряд з метою «збалансування» проекту бюджету.
Також прийнятий макропрогноз передбачає зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році (як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і як наслідок – на прискорення інфляції.
Крім того, в проекті бюджету на 2017 рік уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень доходів зведеного бюджету перевищує 88,6 млрд. грн.(3,43% від ВВП) (!).
У 2017 році, відповідно до змін податкового законодавства наприкінці 2015 року, для аграрних товаровиробників повністю ліквідується спеціальний режим оподаткування ПДВ, тобто позбавляються дієвої державної підтримки.
Натомість проект бюджету передбачає мізерні кошти на підтримку аграріїв, які розподілятимуться за виключно непрозорими правилами. До того ж, половину цієї підтримки (а саме 1,5 млрд. грн.)– передбачається за рахунок сумнівних джерел – надходжень від спец. конфіскації корупційних коштів.
Таким чином бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік та поданий на її основі проект Держбюджету не відповідають ані очікуванням підприємців і звичайних громадян, ані викликам сьогодення, що стоять перед Україною.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13474
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13383
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5178
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4699
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4673