Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) мають менший акциз на 25% на відміну від традиційних сигарет, тому активно просуваються на ринку.
Це питання жваво обговорювалось під час напрацювання законопроєкту № 11090 (Закон №4115-ІХ) про встановлення акцизів на тютюнові вироби.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію документа, яка передбачає 25% “знижку” на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів на сигарети у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку).
У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро. Через таку “пільгу” бюджет України недоотримає близько 427,9 млн євро або 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у порівнянні з тим, якби акцизна ставка на ТВЕН збереглась на рівні сигарет та сигарил. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн. За ці кошти могли б повністю покрити річне фінансування первинної медичної допомоги (включаючи зарплати сімейних лікарів, медсестер) або купити понад 200 тисяч дронів Mavic 3E.
Громадські організації ще до ухвалення змін до Податкового кодексу закликали Мінфін зрівняти акцизи на всі види тютюнових виробів, включно з ТВЕН. Такий підхід відповідає рекомендаціям ВООЗ та положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Утім там намагаються всіляко зупиняти спроби зрівняння акцизів на ТВЕН зі звичайними сигаретами. У своїх листах, відповідаючи на звернення ГО “Життя”, Мінфін посилається на складну економічну ситуацію в Україні, низький рівень ВВП на душу населення та ризики нелегального обігу тютюнових виробів, який може посилитися через зростання акцизів. Фактично ці меседжі ідентичні повідомленням тютюнової індустрії.
На засіданні робочої групи восени минулого року під час розгляду законопроєкту № 11090 представниця Міністерства фінансів України Світлана Воробей, заявляла: Ставку 90 євро досягти через продовження графіку поступово на 2026, 2027 та 2028 роки на 5% кожен рік, щоб це було поступово, більш менш прогнозовано і не дуже навантажено для бізнесу. Зважаючи на те, що ми ще додали євро, а євро пов'язано з коливанням курсу. Отаке було компромісне рішення було знайдено, ми дійшли згоди і мінфін і галузь (автор - тютюнова галузь), і тому ми це подали і на цьому наполягаємо…”. Фактично ці слова можуть засвідчити, що законопроєкт №11090 з пільгою у 25% для ТВЕН розроблений представниками Міністерства фінансів за участі тютюнової індустрії, без участі громадськості, що суперечить політикам охорони здоров’я.
Варто згадати, що Президент не підписував цей Закон майже 3 з половиною місяці, що спричинило втрати для держбюджету щонайменше 2 млрд гривень. Детальніше про передумови та наслідки такої затримки можна ознайомитись в моєму нещодавньому матеріалі.
Однак Мінфін вже не вперше грає на руку тютюновій індустрії. Промовистою є реакція міністерства на законопроєкт №12091 щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Мінфін заявляє про його непідтримку. Мовляв, таке нововведення призведе до зростання витрат державного бюджету через розширення повноважень Держпродспоживслужби та необхідність створення електронної системи контролю, яка вже передбачена чинним законодавством.
За підсумками листування, позиція Міністерства фінансів України полягає у підтримці податкової преференції для ТВЕН, яка впродовж 2025-2028 років коштуватиме бюджету України 18,6 млрд гривень у вигляді недоотриманих надходжень від акцизного податку у разі акцизної преференції для ТВЕН (25%) у порівнянні з тим, якщо акцизна ставка на ТВЕН збережеться на рівні сигарет та сигарил.
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда вчора о 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак вчора о 16:49
- Чутливість чи емпатія: як самоспівчуття робить вас сильнішими Наталія Растегаєва вчора о 13:51
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії Олександр Черних вчора о 10:50
- Зміна користувацьких запитів: яка нерухомість цікавить українців Раміль Мехтієв вчора о 09:51
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко 31.08.2025 23:22
- Своя генерація, чужі мережі: як не отримати мільйонні штрафи Ростислав Никітенко 31.08.2025 17:26
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска 31.08.2025 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 31.08.2025 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит – кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
-
"Можливо, і слава богу". Чи втратить Україна словацьке паливо через удари по "Дружбі"
Бізнес 19115
-
Водна криза на Донбасі: частина територій може стати непридатною для життя
Бізнес 18125
-
На трасі Київ – Одеса у Віті-Поштовій побудували тунельну розв'язку – фото
Бізнес 7841
-
Кабмін оприлюднив умови конкурсу на літієву ділянку "Добра"
Бізнес 6996
-
Саудівська Аравія та Ірак перестали постачати нафту індійському НПЗ Роснєфті – Reuters
Бізнес 6512