Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) мають менший акциз на 25% на відміну від традиційних сигарет, тому активно просуваються на ринку.
Це питання жваво обговорювалось під час напрацювання законопроєкту № 11090 (Закон №4115-ІХ) про встановлення акцизів на тютюнові вироби.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію документа, яка передбачає 25% “знижку” на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів на сигарети у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку).
У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро. Через таку “пільгу” бюджет України недоотримає близько 427,9 млн євро або 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у порівнянні з тим, якби акцизна ставка на ТВЕН збереглась на рівні сигарет та сигарил. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн. За ці кошти могли б повністю покрити річне фінансування первинної медичної допомоги (включаючи зарплати сімейних лікарів, медсестер) або купити понад 200 тисяч дронів Mavic 3E.
Громадські організації ще до ухвалення змін до Податкового кодексу закликали Мінфін зрівняти акцизи на всі види тютюнових виробів, включно з ТВЕН. Такий підхід відповідає рекомендаціям ВООЗ та положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Утім там намагаються всіляко зупиняти спроби зрівняння акцизів на ТВЕН зі звичайними сигаретами. У своїх листах, відповідаючи на звернення ГО “Життя”, Мінфін посилається на складну економічну ситуацію в Україні, низький рівень ВВП на душу населення та ризики нелегального обігу тютюнових виробів, який може посилитися через зростання акцизів. Фактично ці меседжі ідентичні повідомленням тютюнової індустрії.
На засіданні робочої групи восени минулого року під час розгляду законопроєкту № 11090 представниця Міністерства фінансів України Світлана Воробей, заявляла: Ставку 90 євро досягти через продовження графіку поступово на 2026, 2027 та 2028 роки на 5% кожен рік, щоб це було поступово, більш менш прогнозовано і не дуже навантажено для бізнесу. Зважаючи на те, що ми ще додали євро, а євро пов'язано з коливанням курсу. Отаке було компромісне рішення було знайдено, ми дійшли згоди і мінфін і галузь (автор - тютюнова галузь), і тому ми це подали і на цьому наполягаємо…”. Фактично ці слова можуть засвідчити, що законопроєкт №11090 з пільгою у 25% для ТВЕН розроблений представниками Міністерства фінансів за участі тютюнової індустрії, без участі громадськості, що суперечить політикам охорони здоров’я.
Варто згадати, що Президент не підписував цей Закон майже 3 з половиною місяці, що спричинило втрати для держбюджету щонайменше 2 млрд гривень. Детальніше про передумови та наслідки такої затримки можна ознайомитись в моєму нещодавньому матеріалі.
Однак Мінфін вже не вперше грає на руку тютюновій індустрії. Промовистою є реакція міністерства на законопроєкт №12091 щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Мінфін заявляє про його непідтримку. Мовляв, таке нововведення призведе до зростання витрат державного бюджету через розширення повноважень Держпродспоживслужби та необхідність створення електронної системи контролю, яка вже передбачена чинним законодавством.
За підсумками листування, позиція Міністерства фінансів України полягає у підтримці податкової преференції для ТВЕН, яка впродовж 2025-2028 років коштуватиме бюджету України 18,6 млрд гривень у вигляді недоотриманих надходжень від акцизного податку у разі акцизної преференції для ТВЕН (25%) у порівнянні з тим, якщо акцизна ставка на ТВЕН збережеться на рівні сигарет та сигарил.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1130
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 142
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 135
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 133
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 97
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5454
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5423
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3747
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3720
-
Рада директорів Tesla отримала гнівного листа від інвесторів: скаржаться на Маска
Бізнес 2782