Податкова амністія перетворюється на полювання за готівкою громадян
Ще один прояв тотальної фіскалізації?
Найближчим часом команда Президента гучно відкриє полювання на готівкові кошти залишків українського середнього класу та заробітчан. Маю на увазі ймовірне прийняття на наступному пленарному тижні у другому читанні президентської версії податкової амністії (законопроект №5153).
Вважаю, що, як і з деолігархізацією, влада перевернула цю ідею з ніг на голову.
Бо своєю ініціативою автори законопроекту фактично знищують мету податкової амністії як інструменту добровільного повернення бізнесом легально виведених з України коштів в національну економіку.
Хочу ще раз нагадати про первинну ідею амністії: повернути в Україну ті кошти, які буди виведені за кордон. Причому мова не йшла про награбоване чиновниками-корупціонерами. Це – окрема історія, для якої вже існує цілий Кримінальний кодекс України. А мова якраз йшла про кошти, які були виведені легальним бізнесом саме через недовіру до держави. І обсяг цих коштів – за різними оцінками, під 100 мільярдів доларів. Тому й закладалася розрахункова цифра про 10-15 мільярдів доларів податків, які могли б повернутися в економіку України за період амністії.
Але замість цього амністія ризикує перетворитися на ще один прояв тотальної фіскалізації. І цей небезпечний та неефективний варіант амністії, на превеликий жаль, підтримали у першому читанні своїми голосами 245 колег-депутатів від більшості.
Я використав всі мої можливості як члена профільного комітету, щоб своїми правками до законопроекту зупинити руйнування ідеї податкової амністії: пропонував зміни до закону на засіданнях нашого профільного фінансового Комітету ВР, роз'яснював колегам нюанси успішних прикладів податкової амністії під час особистого спілкування, закликав колег у сесійній залі підтримати мої правки. Вони були спрямовані на те, щоб, наприклад, надати можливість людям задекларувати свої готівкові кошти по аналогії з державними чиновниками. Та збільшити обсяг неоподаткованих активів до 1,5 мільйона гривень, замість запропонованих 400 тис. грн, що на сьогодні складає близько 15 тис. доларів. Цією нормою ми б дали можливість громадянам, які, незважаючи на перепони з боку держави, змогли своєю важкою працею заробити 50-55 тисяч доларів, інвестувати їх в економіку через, наприклад, купівлю дітям не дуже дорогої квартири.
Адже без цієї правки весь проект виглядає як оголошення владою полювання на готівкові кошти залишків українського середнього класу та заробітчан. Бо все, що понад 400 тисяч гривень - вже поза законом, і з цих коштів вже треба платити не тыльки 5% податку, а ще й 1-1,5% банківської комісії.
При цьому деякі з моїх колег нахабно демонструють у своїх деклараціях величезні обсяги готівки у «схронах», з яких не збираються заплатити ані копійки. Такий підхід – це знущання над гідністю громадян, які важкою працею змогли заощадити свої копійки чи дітям на квартиру, чи на машину, чи на лікування. А з цих громадян намагаються зняти податки ще раз.
На жаль, представники монобільшості проігнорували цю мою правку, як і інші пропозиції від представників опозиційних фракцій.
Також я своїми правками пропонував зняти проблему дискримінації у розмірах ставок зборів в залежності від географії знаходження активів. Бо більш високі ставки для іноземних активів, запропоновані командою Президента, ставлять під велике питання всю ідею декларування закордонних коштів. Тому я пропонував встановлення єдиної ставки збору – 5% незалежно від місцезнаходження активів. Ця ідея також була проігнорована представниками більшості.
Більш того: наступну мою ідею та правку до законопроекту №5153 про те, щоб декларанти-фізособи розміщували свої готівкові кошти, які підлягають декларуванню, саме в державному Ощадбанку, монобільшість та Уряд не тільки не підтримали, але й зробили все, щоб відібрати у громадян саму можливість отримання державних гарантій на повну суму задекларованих та покладених у банк коштів! Бо Кабмін вже розробив та спрямував до Ради законопроект про ліквідацію цих гарантій через набуття Ощадбанком статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, держава хоче зобов’язати людей нести кошти в банк для декларування, але не хоче брати на себе гарантії повного збереження та повернення цих коштів після їх декларування та сплати з них податку.
І це питання - вже не про процедуру декларування. Це - болюче для суспільства питання довіри громадян до держави. Тому, владі спочатку потрібно подбати про те, що поверне цю довіру. А вже потім думати над тим, як простимулювати бізнес та громадян вивести кошти з тіні.
Ще раз закликаю представників монобільшості знайти у собі сили та не підтримати руйнівну версію "податкової амністії" від Банкової. Сподівася на ваш здоровий економічний глузд, колеги.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 67
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 63
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 5072
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4288
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2389
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2079
-
Репер Кеньє Вест втратив контракт вартістю в $20 млн через "голу" сукню дружини на Grammy
Життя 1922