Навіщо Україні потрібна стратегія екополітики до 2030 року?
Стратегія як страхування від політичних ризиків та КРІ для відмінників екологічної політики.
В українських реаліях стратегію сприймають як маніфест комуністичної партії — багато мрій і мало конкретики. Головна відмінність маніфесту від стратегії — це наявність ключових показників ефективності (КРІ), на які стратегія має бути орієнтована. Поділюся своїми міркуваннями про те, навіщо Україні сьогодні стратегія екополітики та на чому вона має будуватися.
Пріквел: Стратегія як страхування від політичних ризиків
У 2011 році Рада прийняла Закон України про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 року. Тоді цей документ допоміг Україні отримати значну технічну допомогу від європейських та світових партнерів. На сьогодні та стратегія застаріла та не враховує ані реалій, що склалися після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, ані глобальних соціально-економічних викликів. А найголовніше — при усіх позитивних сторонах того документу, він:
- не вписується в інші політики держави (в тому числі дерегуляційні заходи, енергетичну політику чи малу приватизацію);
- не містить конкретних цілей, які можна виміряти та перевірити.
Для того, аби не повторювати помилок минулого, за підтримки донорів та широкого кола експертів, було розроблено текст нової стратегії — тепер до 2030 року. Стратегія була схвалена Урядом у квітні 2018 року, а у жовтні 2018 вже Верховною Радою України у першому читанні.
Чому так важливо, аби вона була закріплена у вигляді закону? Бо її наявність у якості закону допоможе легше просувати інші законодавчі ініціативи, які необхідно розробляти та приймати на виконання поставлених цілей. Тобто, якщо законопроект відповідає Стратегії і розроблений для її виконання — він має бути прийнятий депутатами, це така собі законодавча індульгенція для екологічних реформ. Окрім цього, Стратегія, закріплена на законодавчому рівні — це страхування від політичних ризиків та засіб забезпечення політичної тяглості та спадкоємності. Після прийняття Стратегії усі суб'єкти (влада, бізнес) будуть зобов’язані рухатися обраним шляхом незалежно від того хто буде очолювати країну. Без таких глобальних рішень усі наші прагнення довгострокового планування залежатимуть від реалій коротких політичних ритмів.
КРІ для відмінників
Влада має бути підзвітною суспільству. Добре, коли є чим звітувати і розказувати про свої досягнення. І дуже погано для здоров'я суспільства, коли урядовці опиняються під обстрілом зрадофілів і нечесних громадських активістів або політичних маніпуляторів, які вишукують теми для розв’язання зради там, де її немає. Як у такій ситуації захистити і тих, і інших? Для цього потрібно вводити показники ефективності і дотримуватися їх. Якщо ведеться прозора політику, то вся ваша діяльність навколо публічних цілей, схвалених суспільством. Так формується політична відповідальність і це шлях до конструктивної європейської практики формування політики.
КРІ — ключові показники ефективності, які закладено у стратегію, і є тими дороговказами, про які кожен, долучений до екологічної політики, має думати перед тим, як приймати те, або інше рішення.
Якщо ж говорити про якісні, а не кількісні показники результату, то визначені такі цілі стратегії:
- поширення екологічної освіти;
- врахування екологічних норм під час прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України;
- зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров'я громадян;
- розвиток державної системи природоохоронного управління.
Особливий акцент на екологічній освіті, цінностях та свідомості, бо без участі громадян закон може бути або інструментом, або складним зарозумілим лонгрідом, який залешають на потім для прочитання і згодом забувають. Найкращі ті правила, які люди виконують за своїм свідомим рішенням, тоді вони перетворюються на суспільну норму, і тільки потім формалізується у якості закону. Але й свідомі рішення потрібно також формувати аби досягати цілей, які повинні мати вимірюваність або чіткі цифри.
Що ховається за цифрами?
Вибрані показники успішності стратегії стосуються усіх сфер природоохоронної діяльності. Найперший — Індекс екологічної ефективності (ЕРІ).
ЕРІ — це метод кількісної оцінки та порівняльного аналізу показників екологічної політики держав світу. Індекс враховує чисельні показники, які об’єднані у дві основні категорії — екологічне здоров’я (environmental health) та життєздатність екосистеми (ecosystem vitality).
У 2018 Україна отримала 102 місце серед країн світу за цим індексом, досягнувши значення у 52.87, на 2030 наша мета показник — 85. Наприклад, у Великій Британії — показник 79.89, а у Польщі — 64.11.
Цінність цього індексу в тому, що він комплексно оцінює як реальний стан довкілля, так і політичні та управлінські заходи щодо запобігання кліматичним змінам, забрудненню навколишнього середовища, побудови сталої економіки.
На графіку темно-зеленим виділені країни-чемпіони із екологічної ефективності, а коричневим — ті, які мають найбільше проблем. Україна десь посередині, але прагне бути краще.
Інші показники враховують такі речі як раціональне споживання ресурсів, зменшення обсягу відходів, які захоронюють, лісистість території тощо.
Важливо розуміти, що за кожною з цих цифр стоять мільйони (іноді мільярди) інвестицій та безцінне для кожного — власне здоров’я та здоров’я майбутніх поколінь.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427