Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.09.2018 09:57

Ніколи такого не було і ось знову трапилося

Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

В гонитві за реформами в окремих сферах та переслідуванні власних інтересів завдається шкода внутрішній єдності господарського законодавства, зокрема й Господарського кодексу. Як припинити такі явища?

Реформаторський запал народних обранців трохи пригальмувався влітку. Але з початком осені та нового сесійного сезону у Верховній Раді слід очікувати реінкарнацію вже давно забутих законодавчих ініціатив, похованих колись експертним середовищем як таких, що вносять безлад в чинне законодавство та є виразниками чиїхось вузькокорпоративних інтересів. Дивно, що законопроектна увага народних обранців стосується чи спекулятивно-комерційного сектору економіки (послуги, ринок цінних паперів тощо) і аж ніяк така увага не стосується важливіших питань розвитку (виходу із кризи) базових (в т.ч. виробничих) галузей: будівництва, енергетики, вугільної промисловості тощо.

3 вересня 2018 р. на розгляд Верховної Ради України групою народних депутатів (Р.Є. Демчак (БПП), М.В. Довбенко (БПП), О.П. Різаненко (БПП) та М.А. Поляков («Народний Фронт»))  було внесено Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів (реєстр. № 9035), яким пропонується, серед іншого, під «соусом» спрощення залучення інвестицій нанести значної шкоди господарському договірному праву шляхом майже повного виключення із змісту Господарського кодексу України статті 181 «Загальний порядок укладання господарських договорів». Відповідна норма ГК замінюється на вже давно затерту концепцію «відсутності особливостей господарського договірного права» перед цивілістичним відповідником. Пропонується, що «Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом». Цікаво, які «особливості» укладання господарських договорів залишаться після цієї та інших змін? Незрозуміло, яку таку шкоду наносить дана стаття залученню інвестицій та функціонуванню ринку цінних паперів в Україні? Чиї вузьконаукові чи вузькокорпоративні інтереси переслідує даний проект?

До того ж, пропонується видозмінити Главу 17 «Цінні папери у господарській діяльності» за аналогічною схемою щодо статті 181 – прибиранням норм з одночасним встановленням відсилочної норми в стилі «Регулювання відносин, що виникають під час емісії та обігу цінних паперів встановлюється Законом України «Про ринки капіталу». Це теж приклад зниження регулюючого потенціалу Господарського кодексу. Звісно, ніякого аналізу регуляторного впливу таких змін й виокремлення проблем, які завдає фондовому ринку наявність статті 181 ГК та його Глави 17 у супутніх матеріалах не знаходиться, що вже стало звичайним явищем.

Ідея позбавлення ГК регулюючого потенціалу стосовно господарських договорів (за чиїмось фантазіями таких взагалі не існує; такі думки і досі блуждають на відповідних кафедрах та у головах недолугих послідовників, якими вдало маніпулюють) не є новою. Так, відповідна спроба «протягнути» аналогічні зміни вже була. 20 листопада 2015 року у розпал компанії щодо дискредитації Господарського кодексу збоку окремих посадовців Міністерства юстиції України та афілійованих «експертів» та представників «бізнес-асоціацій», на розгляд Верховної Ради України був поданий Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстр. № 3498), який зачіпав майже таке ж коло питань, як і проект № 9035, та пройшов перше читання. Однак, за висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради від 9 грудня 2015 року «запропонований у проекті варіант внесення змін до Господарського кодексу України, згідно з яким, зокрема, із нього повністю виключаються глава 17 «Цінні папери у господарської діяльності» та параграф 4 «Біржова торгівля» глави 30 «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання» порушує внутрішню єдність ГК як системного законодавчого акту, в якому комплексно врегульовується весь масив господарських відносин. На нашу думку, більш вдалим варіантом внесення до нього відповідних змін було б збереження у названих підрозділах ГК України статей, до складу яких входило би визначення певних загальних понять у цих сферах та посилання на спеціальні закони, що регулюють суспільні відносини у згаданих сферах». Проект № 9035, окрім іншого, має ту ж саму ваду щодо порушення внутрішньої єдності Господарського кодексу . Не дивлячись на те, що вказаний проект № 9035 поданий від представників Парламентської Коаліції фракцій (це мало б призводити до думки про високі шанси його прийняття в якості Закону України) має наднизькі шанси проходження саме «експертної» складової законотворчого процесу. Та й потрібен такий Закон взагалі, питання відкрите. Автори проекту № 3498 є також авторами й проекту № 9035. Чи не достатньо ясно Головне науково-експертне управління ще у 2015 році роз’яснило ситуацію з внесенням необґрунтованих змін до Господарського кодексу?

Як то прийнято вже у вітчизняній законотворчій практиці «в будь-якій незрозумілій ситуації апелюй до європейського досвіду» із розрахунком, що ніхто цей досвід (законодавство ЄС) не вивчав? Так і з проектом № 9035, у Пояснювальній записці до якого є посилання на положення Угоди про асоціацію з ЄС, директиви Директива № 98/26/ЄС від 19 травня 1998 року про остаточність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків у цінних паперах (Settlement Finality Directive), № 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та № 2002/47/ЄС від 6 червня 2002 року стосовно механізмів застосування фінансової застави (Financial Collateral Directive). Де в Угоді про асоціацію ЄС є зобов’язання скасувати статтю 181 Господарського кодексу та окремі його глави? Чи так вже положення цієї статті та глав ГК дисонує з положеннями вказаних авторами нормативних актів законодавства ЄС? Звісно, ні. У згаданій Пояснювальній записці обґрунтування, ясна річ, радикальної зміни суті норми статті 181 Господарського кодексу ми не знаходимо, як і обґрунтування скасування цілих глав ГК.

Як вже зазначалося, під егідою адаптації вітчизняного законодавства до норм і правил ЄС вирішуються й інші питання, які мають більше корупційне забарвлення, або зведення певних псевдонаукових рахунків чи реалізацію нездорових амбіцій. Але «європейський досвід» йде дещо іншим шляхом, не в останню чергу з-за чого так і не з’явилася можливість прийняти хоча б рамковий Цивільний кодекс ЄС. Господарський обіг легко можна уніфікувати, а для цивільного обігу (обігу товарів чи послуг лише між громадянами за класичним предметом науки цивільного права, а не за деформованим його відповідником, вміщеним в сучасному Цивільному кодексі України) характері і майже нездоланні традиції в кожній країні ЄС. Приклад «європейського досвіду». Ще в 2015 році група юристі та експертів, в т.ч. з числа Міністерства юстиції Латвії, прийшла до висновку про необхідність доповнення саме Комерційного закону розділом про комерційні угоди. На думку ініціаторів, регулюючий вплив Комерційного закону (не плутати з нашим збоченим сприйняттям терміну «комерційний») без частини про комерційні угоди є неповним. Головним завданням комерційного права (в Латвії, звісно) є спрощення та прискорення комерційного обігу, й паралельне забезпечення стабільності цього обігу, підвищення довіри у ступеня відповідальності комерсантів. Чи сприятиме так наша законотворча практика реалізації таких же цілей, питання відкрите. До речі, у преамбулі ГК задекларовані майже такі ж цілі! Далі. Умови про угоди, які стосуються в Цивільному кодексі Латвії, стосуються … всіх суб’єктів права, в основному – приватних осіб, котрі не є комерсантами (суб’єктами господарювання в нашій правовій традиції). Тобто, за результатами дискусії в Латвії дійшли висновку щодо необхідності окремого (спеціального) регулювання господарського (комерційного) обігу. Ми підемо зворотнім шляхом?

Автори також наполягають, що проект № 9035 складений з урахуванням результатів технічної місії Міжнародного валютного фонду щодо аналізу законодавства України, яке регулює питання, пов’язані з емісією цінних паперів та розкриттям інформації на фондовому ринку. Однак, до чого фондовий ринок та інші сфери господарювання, де з метою упорядкування взаємин між суб’єктами (учасниками) господарських відносин укладаються господарські договори за правилами Господарського кодексу? Пригадується, що у МВФ була дещо інша позиція, а саме – модернізація положень ГК, продовження кодифікації господарського законодавства, а не декодифікація та зниження регулюючого потенціалу ГК як стрижневого акту. Якщо такі зміни проходитимуть через Верховну Раду України, то ми можемо дочекатися повного знищення господарського договірного права, витіснення (або взагалі – скасування) поняття «господарський договір». Як влучно відмічалося проф. О.П. Подцерковним та проф. О.А. Белянеівич стосовно проблеми «ліквідації» в законодавстві «без поняття господарської діяльності та господарського договору ускладниться розмежування судової юрисдикції, що буде мати наслідком появу нових спорів щодо підвідомчості судових справ господарським судам» (Подцерковний О.П., Беляневич О.А. Кодифікація економічного законодавства – вдосконалення на основі закордонного досвіду і аналізу вітчизняного законодавства // Голос України. – 13 квітня 2016 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/267038). А може, це й потрібно авторам та / або тіньовим нормопроектам, які стоять за народними обранцями. А мета – надати «простір для маневру» юристам-«практикам» щодо роботи із «внутрішнім переконанням» судді неправовими аргументами в рамках недолугої судової реформи? А відсутність визначення господарського договору та уточнень його окремих уточнень (таким «уточненням» як раз і є стаття 181 ГК). Адже процес «вимивання» терміну «господарський договір» із чинного законодавства набрав вже обертів. Так, він зник із Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та нової редакції Господарського процесуального кодексу (замінений цивілістичним штучним терміном «правочин»). Звісно, це зроблено під егідою «уніфікації» і т.п., але чому за рахунок саме господарсько-правової термінології в угоду цивілістичній? Гадається, тут дещо інше на меті, ніж просто згадана «уніфікація», яка, як і «європейський досвід», часто є лише прикриттям реалізації інших інтересів.

Системне вимивання господарсько-правової термінології із чинного законодавства та, як наслідок, із судової практики вже стало звичним явищем серед нормопроектантів, перед усім – серед народних депутатів України на відміну від проектів, суб’єктом подання на розгляд яких є Кабінет Міністрів України, а фактичним координатором розробки таких актів – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. В таких актах, як правило, регулюючий потенціал ГК збільшується, видозмінюються норми (а не ліквідуються!) відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС та інших актів законодавства ЄС, або реалій та необхідності упорядкування (або модернізації) регулювання економічних відносин.

Все вищесказане як ніколи актуалізує питання рекодифікації господарського законодавства – розробки й прийняття Господарського кодексу України в новій, більш сучасній та адекватній економічним реаліям (входження на нові ринки, сталий розвиток, реформування базових галузей економіки тощо), редакції. Не лишнім буде й посилення та підвищення ефективності моніторингу законопроектів збоку недержавного експертного середовища та встановлення більш ефективних комунікацій такого експертного середовища з державними інституціями, відповідальними за розробку проектів актів господарського законодавства. Вважаю також за потрібне повернутися до ідеї внесення змін та доповнень до Господарського кодексу України лише окремим нормативним актом, а не «солянкою» (за прикладом Бюджетного кодексу України).

Враховуючи вищесказане, Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів (реєстр. № 9035) необхідно відхилити та направити на експертизу щодо його корупціогенності.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net