Як пандемія вплинула на винну індустрію: виклики, рішення та перспективи

Великі потрясіння

У першу чергу, про великі  потрясіння на тлі пандемії свідчить стан споживчого ринку. Згідно з даними, наданими OIV (Міжнародна організація винограду і вина), світове споживання вина в 2020-му було на 3% менше в порівнянні з 2019 роком, і досягло найнижчого зареєстрованого рівня споживання з 2002 року. У 2020 році обсяг світового експортного ринку вина також продемонстрував помітне падіння вартості в порівнянні з 2019 роком – до 29,6 млрд євро (-6,7%).

Під час локдауну люди, зазвичай, балували себе вином в якості компенсації за скасовані свята або відпустку за кордоном.  Втім, експерти відзначають падіння попиту на вина (особливо - ігристі) через відсутність світських заходів, де їх зазвичай вживають. Наприклад, поставки шампанського в 2020 році знизилися на 18% в порівнянні з 2019-м (що еквівалентно скороченню на 60 млн пляшок, або 1 млрд євро фінансових втрат).

Серед негативних економічних наслідків кризи COVID-19 - зниження споживчої купівельної спроможності. При цьому, міжнародні експерти пророкують, що зростатиме попит на регіональні вина місцевих виробників. Але в будь-якому випадку, сьогодні ми тільки намагаємося оцінити ступінь соціально-економічних наслідків пандемії для українського виноробного сектору, щоб визначити «чистий ефект» від кризи, так і здобути досвід, який точно стане в нагоді у постковідну епоху.

Мовою цифр

Перші 5 місяців 2020 року показали рекордно-глибоке просідання в обсягах виробництва виноробної продукції. Так, обсяги виробництва ігристого вина за 5 місяців 2020 року склали 431 тис.дал проти 543 тис.дал за порівнянний період 2019 року. Варто було припустити, що ще довгий час приріст в категорії вин буде, по суті, не зростанням, а відновленням обсягів, проте за перші 5 місяців поточного року в Україні було вироблено 734 тис.дал ігристих. 

 Аналізуючи обсяги продажів в категорії тихих вин, за результатами двох кварталів 2021 року, галузі вдалося повністю повернутися до до-ковідних показників 2019 року (13.5, 13 і 13.5 млн пляшок вина українського виробництва були продані за перші 5 місяців 2019, 2020 і 2021 років, відповідно). Цей же тренд підтверджується і відновленням індексу довіри споживачів (82.8, 76.3 і 77.3 пунктів за підсумками 2 кварталу 2019, 2020 і 2021 років, відповідно), попит на товари повсякденного вжитку, куди відноситься і вино. Згідно з інформацією компанії Nielsen в 2018-2019 рр, у кожного четвертого споживача України не залишалися вільні кошти після придбання товарів першої необхідності, і лише 28% витрачали гроші на розваги поза домом. Локдаун двох років не тільки спричинив зменшення доходів населення, але і позбавив ринок основного каналу його розвитку - HoReCa. Хоч даний канал не є тим, що генерує основні  обсяги збуту (на нього припадає близько 10% від загального обсягу продажів), але саме він стимулює розвиток культури споживання вина, і як наслідок, - зростання категорії в інших каналах збуту - modern trade і traditional trade. Отже, з поверненням до регулярної роботи закладів громадського харчування, варто очікувати і зростання споживання вина на душу населення в Україні. Так, на сьогодні цей показник становить близько 5 літрів вина на душу населення, в той час як в сусідній Польщі - 21 літр.

 Фокус на онлайн

Крім зміни споживацького ставлення до напоїв, через великий локдаун і обмеження, накладені на роботу готелів та ресторанів, відбулася різка зміна купівельної поведінки людей, які могли купувати вина тільки в найближчих продуктових магазинах і в Інтернеті.У відповідь на це виробники і ритейлери постаралися максимально перебудувати свій маркетинг, сфокусувавши його на онлайн-каналах. 60% виробників вина та близько 50% ритейлерів активізували спілкування зі своїми клієнтами через соціальні мережі (Facebook, Instagram і т.д.), а 23% відкрили онлайн-магазини. Майже кожен четвертий виробник вина і кожен п'ятий ритейлер проводили онлайн-дегустації та пропонували послуги доставки. Таким чином, виробники вина зосередилися безпосередньо на споживачах і шукали нові канали збуту.

За даними компанії Kantar Україна, серед українських споживачів суттєво зросла частка тих, хто віддає перевагу онлайн-купівлі.

Цифрова трансформація і онлайн-комунікації у виноробній галузі, розвиток яких значно прискорила пандемія COVID-19, безперечно, залишаться і в майбутньому.

Експерти впевнені, що пряма поставка споживачеві D2C (direct-to-consumer) і в постковідний час буде тільки нарощувати оберти. Адже таким чином виробники і ритейлери отримують більш широку аудиторію, з якою можуть спілкуватися і дізнаватися, яким продуктам споживачі віддають перевагу, а також просвіщати і підвищувати культуру споживання.