Обережно: готуються нові зміни до конкурентного законодавства!
У новому законі буде ряд новел небажаних для бізнесового середовища.
У Порядку денному 8 сесії Верховної Ради України 8 скликання, затвердженому Постановою Верховної Ради України від від 20 березня 2018 року № 2351 (поточна редакція від 18.05. 2018), міститься законопроект «Про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції» № 6723 від 14.07.2017
Він був прийнятий в першому читанні за скороченою процедурою у кінці робочого дня 9 листопада 2017р. На обговорення та голосування з другої спроби надзвичайно важливого законодавчого документу депутати витратили 12 хвилин. Зрозуміло, що в цій ситуації серйозного професійного обговорення дуже важливих питань все ж таки не відбулося. Враження від процедури розгляду було більш ніж сумне. Не зважаючи на обмеженість часу, виступаючі говорили переважно про питання далекі до конкретної теми закону. http://blog.liga.net/user/zborisenko/article/28586.aspx. Для фахівця, який вболіває за справу захисту конкуренції в нашій країні спостерігати це було дуже прикро і боляче.Тепер залишається слабка надія, що у другомі читанні обговорення буде більш детальним та професійним.
У законі міститься ряд новел небажаних для бізнесового середовища. Однак особливу стурбованість викликає блок новацій спрямований на вдосконалення порядку початку розгляду справ та їх закриття. Надзвичайний спротив не лише громадськості, але й фахівців викликала пропозиція законотворців щодо необхідності відмови у порушенні справи і, навіть, закритті вже розпочатого провадження, якщо на думку чиновників, порушення відчутно не впливає на конкуренцію.
У результаті обговорення цього питання у комітеті з економічної політики ВРУ було досягнуто домовленості щодо виключення такого положення з тексту законопроекту. Однак у порівняльній таблиці до закону від 4 квітня 2018 все ж таки запропоновано ст. 36.1 викласти в такій редакції: «Органи АМК мають право не розпочинати розгляд справи, а якщо провадження у справі було розпочате - закрити провадження без прийняття рішення по суті, якщо дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію (є малозначними)»
Цілком очевидно, що ця вимога має надзвичайно високі корупційні ризики. Тим більше, що немає чітких критеріів визначення відчутності впливу порушення на конкуренцію. Зазначено лише, що «під час вирішення цього питання мають враховуватись, зокрема, тривалість та масштаб порушення, можливість його припинення та усунення наслідків без розгляду справи по суті, співвідношення обсягу необхідного розслідування та наслідків порушення».
Тобто, окреслені у законопроекті підходи до визначення малозначності порушень ще є далеким від досконалості. Все ж таки залишається певна невизначеність всіх цих критеріїв, що цілком може надати можливість прийняття посадовцями необґрунтованих, суб’єктивних рішень. Тому розробникам законопроекту, очевидно, слід ще попрацювати над цим питанням. А ще краще вилучити зазначене положення із запропонованого тексту майбутнього закону.
Водночас слід зазначити, що у ст. 36 чинного закону вже міститься положення, якимось дивом внесене ще за часів О.Костусєва: « У випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи. ( Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV ( 2596-15 ) від 31.05.2005 )» Так замість того, щоб вилучити цю вимогу як надзвичайно корупційну, або таки детально розписати процедуру визначення малозначності порушення, комітет пропонує її ще більше розширити. Тобто тепер можна буде на розсуд чиновника не тільки не розпочинати справу про порушення, але й закрити вже розпочате провадження. Ця неприпустима лазівка в законі безперечно відкриє необмежений простір для корупційних дій працівників АМК. Їм тепер буде дозволено законом відмовляти у відкритті справи і закрити її фактично на власний розсуд .
Викликає певні сумніви і положення ст.36.4 про те, що заявниками можуть бути лише суб’єкти, які можуть підтвердити, що дії, на які вони скаржаться, порушують їхні права та інтереси. Тут не зрозуміло, а як буде при порушенні прав близьких людей, інтересів конкретної сфери бізнесу, виникненні проблем певного регіону чи країни в цілому та інших випадках загроз суспільної небезпеки. Очевидно, АМК повинен сам все це визначати після отримання сигналу заявника. Адже доступ до інформації необхідної для підтвердження негативних наслідків порушення у нього значно ширший.
Отже, якщо, наприклад, заявник хоче поскаржитись на монополіста, який насправді не відчуває значної конкуренції і піднімає ціну або погіршує якість продукції чи послуг, але йому складно підтвердити все це професійно, то АМК може спокійно відмовити від прийняття заяви. Більше того, навіть, якщо якісь необачні і чесні фахівці комітету погодяться з наведеними скаржником доказами і таки приймуть заяву, то, відповідно до попередньої норми (ст..36.1), посадовці можуть не тільки не відкривати справу про порушення, але й закрити її. Бо який тут вплив на конкуренцію? Порушник як був монополістом, так ним і залишився.
До речі, саме так тепер і відбувається у стосунках центрального апарату і територіальних відділень АМК. У обласних центрах починають розслідувати справу про порушення конкурентного законодавства, а працівники центрального апарату вимагають від них попередньо погоджувати таке відкриття з комітетом. Очевидно задля того, щоб раптом не розсердили тих, хто має серйознив політичний вплив в країні чи регіонах.
Хочу звернути особливу увагу депутатів та застерегти бізнесову громадськість від таких новел у законодавстві, які мають надзвичайно негативні відгуки в експертному середовищі. Вважаю, що це найважливіші зауваження по даному закону. Якщо вони не будуть враховані, то отримати допомогу в АМК зможуть лише впливові і заможні скаржники. Не виключено, що вони будуть використовувати таку можливість у боротьбі проти своїх конкурентів. Всім іншим заявникам відмови цього державного органу стануть законодавчо обґрунтованими.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 313
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 82
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5303
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2529
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1958
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
1137
-
Держенергонагляд перевірив дотримання графіків відключень у Києві й області: які результати
Бізнес 1100
