Концептуальна помилка: "Містобудівний контроль"

Коментар №1 до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" (реєстр. №5655 від 11.06.2021)

Контроль є однією з функцій державного управління. Держава забезпечує здійснення державного контролю у відносинах та сферах які мають вплив на економіку та вагоме значення для суспільства. 

Стаття 17 Конституції України говорить про те що однією з найважливіших функцій держави, на рівні із захистом суверенітету і територіальної цілісності, є захист економічної безпеки.

Структурно-галузева політика визначається державою та є одним з основних напрямів економічної політики держави. Стаття 10 Господарського кодексу України визначає будівельна сфера як одну із  складових структурно-галузевої політики. 

Оскільки сфера будівництва має прямий вплив на економіку держави то виникає потреба у її державному регулюванні, встановлені механізмів захисту та контролю.

Містобудівна діяльність та будівництво (як одна із складових містобудування) мають вагоме значення для суспільства, в аспекті створення та підтримання повноцінного життєвого середовища.

Нажаль, чинне законодавство не дає визначення повноцінного життєвого середовища, але цілком впевнено можна заявити що це стан життєвого середовища при якому забезпечується дотримання приватних та публічних інтересів при провадженні містобудівної діяльності, зокрема розміщенні об’єктів містобудування, архітектури та будівництва які оточують людину. 

За загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів. В адміністративному праві під поняттям «публічна адміністрація» слід розуміти систему органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші суб'єкти, наділені адміністративно-управлінськими функціями, які діють з метою забезпечення як інтересів держави, так і інтересів суспільства в цілому, а також сукупність цих адміністративно-управлінських дій та заходів, встановлених законом (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 13.02.2019 по справі № 810/2763/17 (К/9901/44258/18).

Беззаперечно при провадженні містобудівної діяльності та зокрема будівництві, завжди має місце «публічний інтерес». Оскільки будь-який об’єкт будівництва інтегрується у суспільний простір, його розміщення прямо чи опосередковано має вплив на цілий спектр інтересів суспільства. У зв’язку з чим, забезпечення дотримання публічного інтересу в будівництві – має відбуватися виключно шляхом встановлення механізмів державного контролю та повинно здійснюватися одним із суб’єктів публічної адміністрації, як правило центральним органом виконавчої влади (можливо навіть із спеціальним статусом, з чітко визначеними особливостями діяльності у спеціальному Законі). 

Текст проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудування» (реєстр. №5655 від 11.06.2021) до державної політики (зміни до статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») включає здійснення містобудівного контролю. При цьому, автори проекту свідомо (чи ні?) не назвали його державним. При цьому, виключили взагалі положення статті 24 Закону України «Про основи містобудування» які встановлюють засади державного контролю у сфері містобудування. 

Державний контроль у сфері містобудування та архітектурно-будівельний контроль (який автори пропонують замінити містобудівний контролем) співвідносяться як загальне та часткове. До такого ж висновку дійшов Конституційний Суд України який зазначив що державний архітектурно-будівельний контроль є виокремленою частиною державного містобудівного контролю і відображає потребу в дотриманні всіма суб'єктами державних стандартів, норм, правил, архітектурних вимог і технічних умов при затвердженні та реалізації містобудівної  документації і проектів  конкретних об'єктів (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту «б» підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві»).

Тобто, автори проекту Закону виключаючи засадничі положення Закону України «Про основи містобудування» цілком ліквідують будь яку можливість  здійснення державного контролю у сфері містобудування (не плутати з містобудівним контролем у концепції проекту Закону).

Зупинимось на визначені контролю. Відповідно до тексту проекту Закону: «Містобудівний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість яких встановлена законодавством, затвердженого проекту під час здійснення ними містобудівної діяльності».

Визначення «сукупності заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог» - у якості «містобудівного контролю» є концептуально неправильним, оскільки такий контроль, не охоплює цілком сферу містобудування, а лише окрему її частину пов’язану із будівництвом. Такі помилки, в юридичній доктрині називають концептуальними, це коли правова наука має необхідний рівень знань, а законодавець за яких то причин не правильно їх відобразив у концепції закону.

Таким чином, що ми маємо в проекті:

по-перше – автори пропонують скасувати взагалі державний контроль у містобудуванні, оскільки виключається засаднича 24 стаття Закону України «Про основи містобудування»;

по-друге – проходить заміна державного архітектурно-будівельного контролю – містобудівним контролем, який не є частиною державного контролю, а по суті за суб’єктним складом є приватно-публічним, оскільки може здійснюватися як суб’єктами публічної адміністрації так і приватними суб’єктами, у певних випадках. Не забезпечення державою здійснення державного контролю, у сфері будівництва, містобудування та архітектури суперечить вимогам статті 42 Конституції України відповідно до якої держава здійснює контроль за якістю та безпечністю усіх видів робіт та послуг.