Страхування ризиків у будівництві. Чому це вигідно добросовісним учасникам ринку
Як страхування допоможе покращити галузь будівництва
Страхування різних напрямів та аспектів у сфері будівництва є дуже поширеною практикою у світі. Вона дозволяє звести до мінімуму ризик появи з боку недобросовісних суб’єктів галузі незавершених та покинутих об’єктів будівництва або знизити втрати фізичних та юридичних осіб, якщо це все-таки трапиться.
Як це працює в інших державах?
Наприклад, у Великобританії, Польщі, Німеччині, США страхуванням охоплено майже всі аспекти галузі: підлягають страхуванню усі етапи будівництва, починаючи від укладення договору з підрядниками й аж до завершення об'єкта з подальшим введенням його в експлуатацію. Також до цього переліку входить страхування проєктних робіт, техніки й обладнання, матеріалів, затримки в термінах початку та/або завершення будівництва тощо.
Страхові компанії повноцінно включаються в процес зведення будівель, зокрема при залученні коштів фізичних або юридичних осіб, держави.
До того ж, страхові компанії мають право контролювати хід робіт на будівництві. Відповідно, фактично вони частково виконують функції контролю і нагляду, викривають ризики при проєктуванні та будівництві.
Особливість вітчизняних реалій для запровадження такого кейсу
Досвід впровадження страхування для України не є новим. Аналогічний процес пройшло автострахування, на досвіді впровадження якого можна говорити про особливості страхувальної галузі України.
Давайте коротко розглянемо моменти, на які треба звернути увагу при впровадженні страхування в галузі будівництва:
- Наразі в Україні недостатньо присутні представники міжнародних страхових компаній. На мою думку, їх варто залучати для того, щоб підкріпити «твердою валютою» будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Це має велике значення для залучення інвестицій до нашої держави для спорудження таких об’єктів, адже дасть іноземним суб’єктам додаткові гарантії надійності та серйозності вітчизняних забудовників;
- Варто передбачити запобіжники, які б попереджували появу фіктивних страхувальників – «клонів» забудовників, його дочірніх підприємств: виділення системи вимог до страхових компаній, які можуть працювати з об’єктами будівництва для уникнення появи фіктивних та недобросовісних учасників, від яких будуть страждати як забудовники, так і інвестори. Це мають бути реальні страхові компанії, що можуть дійсно виплатити гроші в разі настання страхового випадку;
- Запровадження різних типів страхування: по аналогії зі сферою автотранспорту – повне та точкове страхування. Наприклад, страхування настання стихійного лиха (пожежа, повінь, ураган та інше) та нещасних випадків, страхування відповідальності виконавців будівництва, ведення робіт, неправомірних дій третіх осіб (пограбування), брак та помилки при веденні робіт тощо. Також сюди відноситься питання страхування об’єкта комплексно або лише його основних частин, обладнання, всіх робіт або лише частини (монтажні, будівельні, пробний запуск тощо), витрати на прибирання території після завершення будівництва тощо. Має бути встановлений обов’язковий перелік обставин, що страхуються, та додатковий залежно від типу та виду об’єкта, місцевості, де здійснюється будівництво тощо.
Що це дасть?
Така система має на меті стабілізацію галузі будівництва і зменшення ризиків виникнення ситуацій з оманою інвесторів, недопущення випадків виникнення об’єктів будівництва, роботи на яких затягуються у два-три рази більше заявленого строку. Це дозволить вивести будівництво на новий рівень розвитку, залучити іноземні інвестиції в галузь та забезпечити громадян якісними будівлями та спорудами.
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 128
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 97
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 83
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 41718
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7172
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 4444
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
2923
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 2347