Чи повинні коштами платників податків погашатись борги корупціонерів?

Наразі у Києві понад 200 ЖЕКів мають борги. Ці підприємства мали власні рахунки, власні баланси, власну бухгалтерію. І щонайгірше — власне керівництво, вкрай непрофесійний менеджмент, який і довів ситуацію до виникнення боргових зобов'язань.

Як відомо, на останньому пленарному засіданні 27 жовтня 2016 року,Київрада шляхом внесення змін до бюджету міста Києва на 2016 рік виділила 448,3мільйона гривень на погашення заборгованості комунальних підприємств, щообслуговують житловий фонд столиці, перед компаніями "Київенерго" і"Київводоканал".

Фракція ВО “Свобода” у Київській міській раді вважає вказане рішеннянічим іншим, як свавільним та злочинним грабунком киянам на користьолігархічних енергетичних монополій, яке не підкріплене жодним фактажем таприйняте шляхом маніпулювання думкою депутатського корпусу з відвертимипорушеннями законодавства.

Заборгованість за роки роботи ЖЕКів, реорганізованих нині в КПКеруючі компанії з обслуговування житлового фонду відповідного району подаютьяк заборгованість, що виникла у територіальної громади міста Києва передолігархічними монополіями. Вказаний факт, мовляв, підтверджений судами. Однакце не так.

Київська міська рада, як виразник інтересів та репрезентативнийорган територіальної громади жодного разу не залучалась до судових процесівщодо стягнення такої заборгованості. Ні як відповідач, ні як третя сторона.

Факт наявності заборгованості виник у понад 200 юридичних осіб —комунальних ЖЕКів, зареєстрованих в установленому порядку як відокремлені юридичніособи. Такі ЖЕКи мали власні рахунки, власні баланси, власну бухгалтерію. Іщонайгірше — власне керівництво, вкрай непрофесійний менеджмент, який і довівситуацію до виникнення боргових зобов'язань. Заледве не половина з цих ЖЕКівнаразі або ліквідовані, або ж перебувають в процесі припинення. Питання — дочого тут Київрада? Чому коштами платників податків повинні погашатись боргименеджерів-корупціонерів, які не змогли налагодити роботу у своїх відомствах?Це питання залишилось без відповіді.

Жодним судовим рішенням Київрада не була зобов’язана виплатити боргиЖЕКів олігархічним монополіям.

Мотивація, що “опалювальний сезон може бути зірваний” - нікчемна.Команда мера могла шукати різні виходи з ситуації — від перенесення ситуації вплощину затяжних судових спорів до пошуку варіантів реструктуризації, списаннячастини боргів, тощо. Втім, варіант вибраний найгірший з-поміж усіх — безжодних зобов'язань перерахувати майже 450 млн. грн., що складає майже 1,5%річного бюджету міста. Ахметов аплодує стоячи.

Влада знала, що на вказане рішення у неї відсутні голоси. А томумобілізувала максимально можливий ресурс штиків для прийняття рішення. Жодногоразу місто не бачило ще подібної мобілізації провладних фракцій.

Так, за рішення проголосували 62 депутати Київської міської ради таміський голова (63-ій), при необхідній кількості у 61 голос для прийняттярішення.

Не хочеться навіть коментувати факт того, що чи не вперше мипобачили міського голову, присутнього на засіданні не лише в перші 15 хвилинйого роботи, а й до “переможного” кінця.

Хотілось би наголосити увагу на тих людях, які з порушенням чинногозаконодавства проголосували за вказаний проект і повинні бути піддані реальнійвідповідальності:

Сторожук Вадим Павлович (БПП), який займає посадупершого заступника ПАТ “АК “Київводоканал”. З-поміж 450 млн. грн. 250 млн. грн.виділені цільово ПАТ “АК “Київводоканал” для погашення заборгованості перед ПАТ“Київенерго”. Як відомо, ЗУ “Про запобігання корупції” визначає поняттяреального конфлікту інтересу як суперечність між приватним інтересом особи таїї службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивністьабо неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під часвиконання зазначених повноважень.

Очевидно, що як службова особа ПАТ “АК “Київводоканал” не мігнеупереджено приймати рішення про виділення цьому товариству коштів, що міститьу собі ознаки конфлікту інтересів, наслідком чого є притягнення такої особи довідповідальності, встановленої законом.

Шкуро Максим Юрійович та Мондриївський ВалентинМиколайович (обоє — БПП), які є головами Солом’янської та Подільськоїрайонної в місті Києві державної адміністрації і є державними службовцямикатегорії “А” в розумінні статті 6 ЗУ “Про державну службу”.

Згідно з частиною 3 статті 10 ЗУ “Про державну службу”, Державний службовець не має права суміщати державну службуіз статусом депутата місцевої ради, якщо такий державний службовець займаєпосаду державної служби категорії "А”.

Таким чином, вказані особи не можуть бутичленами депутатського корпусу Київради, що прямо передбачено законом. Однаквони мало того, що не складають мандат відповідно до вимог закону, так ще інахабно протягують скандальні рішення в стінах ради.

Без цих трьох осіб, які не мали право «чхати»на закон і голосувати за вказане питання, 448 млн. грн. киян не надійшли б на рахунки Ахметова, найбагатшої людинисхідної Європи.

Саме тому, фракція ВО “Свобода” зверталасядо Київського міського голови, В. Кличко з вимогою заветувати це рішення.