Українські прикордонні землі стали ласовими шматками для сусідніх держав: Румунія і Польща підписали таємну угоду у взаємній підтримці захоплення Румунією Буковини, а поляки анексують Галичину.
Після закінчення Першої світової війни, розпалися чотири великі імперії: Австро-Угорська, Німецька, Турецька і Російська. На руїнах цих імперій почали утворюватися незалежні держави. Процес був складним, особливо на кордонах національних територій, оскільки, населення ставало мішаним та підпадало під вплив тих чи інших правлячих держав.
19 жовтня 1918 року, на українських західних землях колишньої Австро-Угорської імперії було створено Українську Національну Раду, яка в підсумку організувала перехід влади від Австро-Угорської монархії до Західно Української Народної Республіки (ЗУНР). Силами Українських Січових Стрільців у Королівстві Галичини і Волині 1 листопада 1918 року, було створено державу площею 70 тисяч квадратних кілометрів. А вже того ж дня у Львові поляки почали створювати бойові загони.
Українські прикордонні землі стали ласовими шматками для сусідніх держав: Румунія і Польща підписали таємну угоду у взаємній підтримці захоплення Румунією Буковини, а поляки анексують Галичину. Угорщина захопила Закарпаття. У цей час, ще півтора місяці Українською Державою керуватиме гетьман Скоропадський, який вів переговори з керівником Кубані білогвардійським генералом Денікіним. Після спільної перемоги над більшовиками Україна і Кубань мали бути у складі білої Російської імперії. З цим не погодилися Петлюра, Винниченко і Коновалець який перебував біля Києва зі своїм полком Січових Стрільців, здійснили переворот проти Скоропадського і утворили другу Українську Народу Республіку (УНР), обидві республіки ЗУНР і УНР невдовзі, в результаті злуки, утворять єдину УНР.
Попри злуку Петлюра буде домовлятися з поляками у боротьбі проти російських більшовиків, а Галицькі Січові Стрільці не зможуть відстояти Львів і Галичину, яка на деякий час буде у складі Польщі. Після розпаду СРСР Україна матиме кордони ті які мала у його складі. Чого тільки не було за час незалежності України, і територіальні претензії Румунії, і Угорщини, і Польщі, але ці країни цивілізовані і в складі НАТО та Європейського Союзу, і з ними не важко знаходити спільну мову. А от з Російською Федерацією у нас війна, Росія анексувала український Крим і окупувала частину Донбасу. Тепер у нас ті самі проблеми що сто років тому, розведення, відведення, переговори про мир.
Україна у 1991 році стала незалежною державою не в результаті домовленостей, переговорів, розведення чи відведення військ, а у результаті референдуму, де громадяни України більше як на 90% проголосували за незалежність країни. Чому Російська Федерація тоді не пішла війною проти нашої держави? Питання здається риторичним на перший погляд, бо нібито «братні народи» та навіть «один народ», ніхто у нас не думав, що коли не будь росіяни почнуть війну проти українців. Це була помилкова думка. На початку 90-х років в Україні була ядерна зброя, ще цілий Чорноморський флот, велика кількість зброї вивезеної з Чехословаччини, Східної Німеччини, Польщі та Угорщини. А армія нараховувала мільйон двісті тисяч солдатів. На війну, анексію, Росія тоді не наважилася.
А те, що в РФ не миритимуться з нашою незалежністю, а намагатимуться робити з нас російську територію, було видно ще тоді на початку 90-х, коли Росія почала ділити Чорноморський флот, відбирати ядерну зброю (Будапештський меморандум), своїми спецслужбами розвалювати Збройні Сили України. У 1992 році РФ здійснила спробу забрати півострів Крим. Україна відбулася завдяки тому, що тодішній Міністр Оборони України Костянтин Морозов привів війська на території України до військової присяги на вірність Україні, Український Чорноморський Флот очолив бойовий адмірал Борис Кожин, на намагання відібрати Крим було оперативно проведено відповідну громадську роботу з захисту Криму і введено війська. А хто пам’ятає про острів Тузлу? Хтось його тоді збирався віддавати? Одне слово, щоби перестали стріляти, одних розмов про мир замало. Пам'ятаймо слова Бісмарка, що договір з Росією не вартий паперу, на якому його написано.
73% голосуючих за президента Зеленського особливо не задумувалися як він буде робити так, щоб відбувся мир і закінчилася війна. Вони його обрали і він і його команда має думати як добитися результату. Капітуляція перед ворогом каратиметься, це треба розуміти. На початку 90-х знайшлися мужні і чесні люди які відстояли незалежність, і тепер мають знайтися люди які зможуть відстояти територіальну ціліснсть України.
