У нас з Міжнародним валютним фондом співпраця?
На сьогодні загострилися розмови про підписаний Меморандум з Міжнародним валютним фондом у 2008 році про співпрацю, завдяки якому, при виконанні певних умов, Україні дають позику.
У нас з Міжнародним валютним фондом співпраця - чи звіт перед начальством?
На сьогодні загострилися розмови про підписаний Меморандум з Міжнародним валютним фондом у 2008 році про співпрацю, завдяки якому, при виконанні певних умов, Україні дають позику. Зі слів голови парламентської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Ігоря Гриніва, рішення тодішнього уряду було вірним, оскільки він брав на себе відповідальність за долю України. Мали бути врегульовані ціни на природній газ, що існує ефективна система соціального захисту, яка допоможе тим громадянам які постраждають від негативних впливів коригування економічної ситуації в країні і таке ін. Що не можна брати на себе зобов ’ язання і не виконувати їх. Здається дивним пану Гриніву і те, що ті політики які тоді були в одній упряжці, сьогодні критикують як співпрацю з МВФ так і Меморандум з ним.
З одного боку правда на стороні пана Гриніва і тих хто вважає, що з МВФ потрібно співпрацювати, оскільки звідки взяти гроші якщо державні видатки великі а державний бюджет не забезпечує їх. З іншого боку, виникають запитання, - чому так довго тягнеться співпраця з МВФ? На початку нашої незалежності зрозуміло, економіка стара радянська, потрібно переробляти, удосконалювати, створювати нові підприємства і таке ін., пройшло ж двадцять п’ять років, - чому не відновили, не побудували не створили, щоб ми могли давати позику іншим? Хіба країни Прибалтики переймаються Меморандумами за кредитами від МВФ?
У принципі і відповіді на ці запитання теж давно відомі. Багато хто розуміє, що державний бюджет малий тому, що в країні процвітає корупція. А ті що беруться боротися з корупцією або не в силі її побороти, або «вмивають руки», а ще краще, використовуючи становище, самі стають корупціонерами. Якщо подивитися на вуличні «корки» у Києві не дешевих автомобілів, яких багато, що інколи не тільки важко пройти повз них, але й нема де стати, то наприклад іноземець, може подумати, що українці найбагатша нація у Європі. Зрозуміло й те, що принципи відмивання грошей, брати хабарі, використовувати державну службу для своїх потреб залишилися ті самі.
А як зрозуміти пункти Меморандуму за яким має відбутися на думку деяких спостерігачів:
- підвищення пенсійного віку та скорочення видатків на пенсійне забезпечення;
- запровадження обігу сільськогосподарської землі та скасування мораторію на продаж землі;
- скорочення видатків на освіту за рахунок закриття шкіл;
- скорочення на 10% медичного персоналу по країні;
- скорочення видатків на культуру та пільгові транспортні перевезення;
- чергове підвищення тарифів на газ та теплопостачання з 1 жовтня 2016 року;
- скасування спрощеного режиму оподаткування для малого та середнього бізнесу та мораторію на проведення перевірок.
В Україні живе певна категорія людей які навчилися жити так, що їм, у принципі усе одно прийдуть гроші від МВФ чи не прийдуть, їм не треба переживати за оплату комунальних послуг, де знайти гроші на витрати сім’ї і таке ін. Але переважна більшість громадян живе саме за тими критеріями на які намагаються вплинути МВФ. Підвищення пенсійного віку покличе за собою збільшення безробітних, коли на одне робоче місце в Україні претендує вісім осіб, пенсіонеру знайти роботу, це, хіба що 1, 2 відсотка з них. Зняття мораторію на купівлю продаж сільськогосподарської землі означає кріпосне право для селян. Селянин може тільки продати свою частку, якщо вона у нього є, але не купити. Селяни бідні як «церковні миші». Скуплять землю люди у яких мільярдні статки, яким би закон гарним не був, як би він не обмежував продаж кількості наділів землі, завжди знайдуться ті, які зуміють його обійти. Різного роду підвищення тарифів, ніколи ніким не вітається. Завдяки таким підвищенням в Україні зростає кількість тих хто живе за рахунок збирання пустих пляшок на смітниках.
Чому МВФ диктує нам умови? Хіба Україна погано сплачувала борги у минулому? Чому в МВФ бояться, що ми не зможемо повернути борг і диктують нам, щоб наш уряд збільшував чергові побори і податки? Нам світові міжнародні фінансові організації взялися допомагати в лиху годину, чи в особі МВФ з’явився ще один нахлібник? Північний нахлібник розв ’ язав війну і відібрав частину території. Виходить, що у нас тепер два нахлібники з якими потрібно боротися. МВФ деяким країнам списував частину боргів, то чому би нам, коли ми воюємо не списати хоча би, відсотки. Або, хоча би не диктувати умови, не намагатися поставити українців на коліна.
У першому ж пункті Меморандуму написано: «В оновленому Меморандумі про економічну і фінансову підтримку (МЕФП) від 27 лютого і 21 липня 2015 р., що додається, ми підтверджуємо нашу налаштованість на реалізацію політики і виконання завдань економічної програми, що підтримується в межах угоди з МВФ про Механізм розширеного фінансування (EFF ). Ми також надаємо виклад досягнень і подальших етапів політики, спрямованої на виконання цих завдань» . З нього випливає ще одне запитання, - ми співпрацюємо з МВФ, чи підпорядковуємося і звітуємо?
Таких запитань не було б, як би українці не знали, що МВФ давно дає гроші Україні на підтримку реформ. У минулому найбільшими критиками співпраці з МВФ були комуністи. Це, напевно, був один із способів заробити гроші в олігархів, які пояснювали, що гроші МВФ нам потрібні як повітря, бо по іншому не виживимо. При тому, завжди були біля державного бюджету, і спокійно ці гроші привласнювали. Сьогодні простий громадянин, якого обкрадали всі ці попередні роки не дуже хоче вірити в правдивість фінансових Меморандумів. Про реформи тільки говорять, замість того, щоб число робочих місць і зайнятості населення зростало, топчимося на місці, думаємо досягти рівня життя 1991 року.
Хіба буде як раніше, гроші будуть брати в МВФ українська влада, а повертати зі своєї пустої кишені мають ті ж самі прості українці? Прозвітують, знову ж таки влада. Може вже нарешті почати співпрацювати з МВФ і не красти?
- О светлом будущем бангладешцев в Украине Володимир Стус 03:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% — не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Третій енергетичний фронт Ростислав Никітенко 29.09.2025 11:43
- Національний ритуал шани: імена полеглих героїв мають звучати вголос! 3868
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 113
- ВПО як каталізатор змін: в яких регіонах житло дорожчає найшвидше 86
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 60
-
"Важке рішення". Гетманцев запропонував втретє підняти податок на прибуток банків до 50%
Фінанси 90169
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 19588
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 18276
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11792
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 9240