Про спалення українського прапора в Польщі і кремлівських агентів

Ми всі спостерігаємо, як Польща намагається протистояти Росії. Одна із небагатьох країн, які сьогодні становлять антипутінську вісь Східної Європи, куди можна віднести і Україну, і країни Балтії, і частково Румунію. Це все може гарно оформитись в нове г

Ми всі спостерігаємо, як Польща намагається протистояти Росії. Одна із небагатьох країн, які сьогодні становлять антипутінську вісь Східної Європи, куди можна віднести і Україну, і країни Балтії, і частково Румунію. Це все може гарно оформитись в нове геополітичне утворення, ідея якого була відома в міжвоєнній Польщі під назвою Інтермаріум, Балто-Чорноморська співдружність, яка покликана зупинити наступ агресивного російського імперіалізму в регіоні, укріпити політичну, військову, економічну стабільність.

Для Росії все це – як кістка в горлі. Їй потрібно вибивати учасників такого можливого утворення, першою з них – Польщу. Для такого завдання потрібно просто активізувати тих, які виступають проти інших країн можливого партнерства. І тут знаходяться противники Литви і України, розкручуються по-новому історичні болі, зокрема і щодо Волині, і щодо Вільнюса. Потрібно розпалити ненависть до України – давайте розповідати, що там правлять бал «страшні бандерівці», які ледь не їли польських дітей на Волині, Майдан здійснили теж бандерівці разом з Америкою і НАТО. Для підтримки таких абсурдів фінансуються медіа, створюються нові і розвиваються старі організації. В Польщі є і «корисні ідіоти», які будуть безкоштовно поширювати ненависть і знеохочення Україною і Литвою, потрібно просто їх спрямовувати і фінансувати. Найкращий зразок таких – о.Залевскі-Ісакович, відомий правий антикомуністичний діяч, який до того розпалився в боротьбі з «бандеризмом», що в часи правління Януковича в Україні проводив спільну прес-конференцію з Асоціацією ветеранів КГБ. І таких є немало окрім Залевського-Ісаковича.

Але є і ті, яких можна назвати свідомою групою впливу Росії в Польщі, а також і просто – агентурою.

Росія вже давно веде роботу з польськими маргінальними правими і лівими середовищами для досягнення своїх цілей.

Окремими групами виступають ультраправа партія Korwin (найновіша назва - Воля) відомого політичного «екстраваганта» Януша Корвіна-Мікке, окремо йдуть «корисні ідіоти» з націоналістичних організацій і порталів. Про них буде мова в подальших дослідженнях.

Сьогоднішня тема – це пташата з гнізда Піскорського.

«Кремлівські мудреці» чомусь вирішили об'єднати свої "маргінальні активи" в Польщі в одну "купу", куди скинути просто протилежні за поглядами і цінностями політичні і громадські утворення. Головним «оператором» проекту зробили давнього друга А.Дугіна «за геополітичними інтересами», представника сумнозвісної «міжнародної моніторингової організації» CIS-EMO, колишнього нациста і активіста руху неоязичників в Польщі, колишнього депутата польського парламенту від партії «Самооборона РП» Матеуша Піскорського, який згодом став ще і кореспондентом російського пропагандивного каналу «Russia Today», коментатором російської держагенції Спутнік і лідером про-російської партії «Зміна». Можна дивуватись – як групо і не тонко працюють росіяни, проте, очевидно, в них немає широкого вибору на берегах Вісли, тому вибирають з того, що є.

Можна уважніше придивитись до діяльності створеної в 2015 році партії «Зміна», яка складається як на диво з лівих і правих активістів (часто - ультра).

Зміна виступає за:

- вихід Польщі з НАТО

- зміну зовнішньо-політичного курсу Польщі – від євроатлантизму, дружніх стосунків з США і Україною, до налагодження дружніх стосунків з Росією

- визнання акту російської окупації Криму як «самовизначення мешканців півострова»

- визнання сепаратистських утворень ЛНР-ДНР, засудження «української агресії в Донбасі»

- війну з «бандеризмом» в Україні.

Цікавий факт - на установчий з’їзд «Зміни» був запрошений «міністр закордонних справ ДНР» Александр Кауфман, проте його в Польщу не впустили і він звернувся до учасників з’їзду відео-відозвою. А вже в листопаді 2015 року Піскорський особисто відвідує «ДНР», в інтерв’ю для російських медіа всіляко підтримує «самовизначення народів і засуджує українську агресію». Красномовний приклад поширюваних меседжів Піскорського – його профіль в фейсбуці. Там повна «лінійка» російської пропаганди.

Трошки більше про Матеуша Піскорського. Пан Піскорський відзначився як діяч створеного з друзями «Європейського центру геополітичного аналізу», публікує багато про-російських текстів на своєму порталі www. Geopolityka.org, який є проектом ЄЦГА. Більшість текстів на порталі – про розпад України, т.зв. «невизнані держави», особливу роль Росії, демократію режиму Ассада в Сирії, боротьбу з глобалізмом. Цікаво, що дописувачами цього порталу виступають також різні пов’язані з громадсько-політичною діяльністю Піскорського люди, зокрема і лідер про-фашисткої організації «Фаланга» Б.Бекєр. Вже достатньо давно М.Піскорський співпрацює з Євразійським рухом А.Дугіна, деякі аналітики стверджували, що М.Піскорський навіть був офіційним представником євразійців в Польщі. Окремий штрих діяльності - «міжнародний спостерігач», першопочатково - для путінської організації CIS-EMO, особливо в про-російських сепаратистських утвореннях, таких як Придністров’я, Південна Осетія, де активно «підтверджував бажання народів до самовизначення», в країнах Балтії і Україні голосно говорить про «про порушення прав російськомовних мешканців», в Росії і Білорусі – про «надзвичайну демократичність виборів», в Лівії – про «законність Муаммара Каддафі», робив прес-тур польських журналістів в Сирію на зустріч з Ассадом. До цих «спостережень» залучає широку групу політиків, як з Польщі, так і з інших країн. Правда, потім розсварився із керівником CIS-EMO А.Кочетковим, колишнім активістом про-фашистскої російскої організації «Русское Национальное Единство». Але він вже себе проявив і став цікавим для побудови російської мережі впливу, за неофіційними даними Піскорський став партнером сумновідомого Модеста Колєрова, якому через підривну діяльність був заборонений в’їзд в країни Балтії і Грузію. Вже в 2014 році був керівником групи із 130 іноземців, які приїхали на запрошення про-російської організації Європейська обсерваторія демократії і виборів, очолювана бельгійським націонал-більшовиком Люком Мішелем, визнати «демократичне волевиявлення мешканців Криму щодо приєднання до Росії».

Навіть такий короткий список є більш ніж красномовним. До цього додаються підозри польських спецслужб щодо нищення українських пам’ятників в Польщі, спроба організації руху реституції для т.зв. «кресов’ян» в Західній Україні через європейські суди, наміри щодо організації провокацій на території України, зокрема знищення пам’ятників Бандері і воякам УПА ніби руками поляків тощо.

Щодо діяльності Піскорського польські спецслужби почали розслідування, за їх твердженням – він займався підготовкою дестабілізацієї ситуації в Польщі, безпосередньо контактував з представниками російської розвідки, отримував кошти, завдання, матеріали, які стосувались в першу чергу дезінформаційної діяльності. В результаті розслідування польських спецслужб в травні 2016 року відбувся судовий процес, який в деталях розглянув діяльність пана Піскорського. Агенція внутрішньої безпеки Польщі звинуватила Піскорського в шпіонажі на користь Росії. Суд вирішив затримати Піскорського в ув’язненні до завершення слідства, оскільки є загроза його втечі за межі Польщі.

Цікавими є кілька афілійованих ультра-правих націоналістичних утворень, пов’язаних із структурами Піскорського.

Головні з них – це про-фашистська організація «Фаланга» Бартоша Беккера і «Національна Вільна Польща» Даміана Бєнька.

Організація «Фаланга» – це про-фашистське утворення, яке курує Піскорський. «Фаланга» співпрацювала з російськими нацболами і навіть створили польську організацію. З «Фалангою» афілійований портал Xportal.pl. Основні теми порталу – це повний набір російських штампів, витворених для ультра-правих Європи, проте цей портал і прямо виконує завдання з Кремля – офіційно декларує підтримку Л-ДНР (активісти Фаланги постійно туди їздять), поборювання всього українського під виглядом боротьби з т.зв. «бандеризмом» (зручний конструкт, активно підтримуваний про-російськими діячами в Польщі, який покликаний заблокувати можливість співпраці між Україною і Польщею і бути перешкодою для здійснення концепції Intermarium, популярного серед польського політичного класу), підтримка режиму Ассада в Сирії, поборювання НАТО, підтримка Росії і її діяльності тощо. Фаланга разом з іншим маргінальними організаціями приділяє особливу увагу боротьбі з «бандеризмом».

Відносно нова організація під патронатом Піскорського – «Національна Вільна Польща».

Організація дуже подібна за напрямком діяльності до «Фаланги», окрім ідейного наповнення – менше фашизму і більше традиційного польського націоналізму. Вони теж борються з «бандеризмом», також борються із Литвою, співпрацюють із «Зміною», виступають на підтримку Піскорського, розвивають тему Волинської трагедії, з позицій польського націоналізму обгрунтовують потребу співпраці з Росією і конфронтації з Україною.

Лідер «Національної Вільної Польщі» Даміан Бєнько став особливо відомим щодо подій на Марші Незалежності 11.11.16, де ніби група невідомих потоптала і спалила український прапор. Група польських автономних націоналістів (партнерів українського «Азову») побила Д.Бєнька, відібрала символіку його організації. Про це була заявлено на сайті АН, а потім прокоментовано і самим Д.Бєньком.

Про ось як виглядала ця подія насправді. На відео видно швидше групу футбольних хуліганів - фанатів Легії (Варшава), а не активістів організації Бєнька.

Сам Д.Бєнько спростовує це на своєму профілі на Фб: «…Я ніколи не палив українського прапору і не мав такого наміру», хоча перед цим виставив відео, на якому чинив наругу над червоно-чорним прапором з тризубом. Згодом він повністю спростував свою участь в нарузі над українським прапором.

З цього всього став зрозумілим, що політика роздмухування «злочинів бандеризму» дає свої плоди. Звичайні польські футбольні хулігани починають реагувати в контексті, заданому російською пропагандою. Що може протиставити цьому Україна?