Лісова годівничка: чому знову на слуху 400 млн заробітків на послугах продажу деревини?

Зростання української індустрії продукції з деревини, на жаль, не спричинило зростання її підтримки з боку державних органів влади.

Для багатьох можновладців не цікаве примноження лісів чи розвиток економіки, натомість зусилля спрямовані лише на способи заробітку на продажах деревини. Легальних і не дуже. Цікавитися продажами деревини почали навіть політики, які до лісової галузі ніколи не мали стосунку. Навіть подавати законодавчі ініціативи. І зовсім випадково це питання стосується комісійних від продажу деревини розміром майже 400 мільйонів гривень щорічно. Чи не зовсім.

Доки в профільному економічному комітеті триває робота народних депутатів над доопрацюванням законопроєкту «Про ринок деревини», на розгляд економічного комітету група депутатів-ноунеймів подала законопроєкт 11318 від 04.06.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення лісових відносин».

Авторами тексту формально є депутати, які не тільки ніколи не працювали з лісовою тематикою, а й є членами інших комітетів на кшталт правоохоронного. Мабуть, не розібравшись, вони вирішили, що екологічний комітет має розглядати суто економічний законопроєкт, який регулює продаж вже зрубаної деревини. Адже всі інші екологічні питання в українських лісах вже вирішені, а гучних скандалів з реформування процедури ОВД в лісовій галузі ніби як і не було…

Чому так - не зрозуміло… Точніше зрозуміло, але в «Єдиних новинах» про це ніхто не розкаже. Однак думку голови екологічного комітету Олега Бондаренка було б цікаво почути.

Нагадуємо, що органи державної влади мають діяти, відповідно до Конституції та законів України.

Як зазначає президент асоціації «МЕБЛІДЕРЕВПРОМ» Юрій Мєдведеєв, законопроєкт №11318 є не тільки непрофільним, а й суперечить низці вже чинних законів України.

Окрім того, законопроєкт мав би займатися «вдосконаленням лісових відносин», натомість у його тексті майже нічого про лісові відносини нема, зате багато речень про те, що: «Реалізація (продаж) деревини, а також виробів із деревини, здійснюється виключно на організованих товарних ринках (товарних біржах)…».

Незрозуміло, навіщо лобіювати цю норму, якщо, за словами представників ліцензованих бірж, торгівля деревиною через біржі вже однозначно на 100% зафіксована в законодавстві та визначена як єдино правильна. Чи не однозначно? Чи не на сто відсотків? Чи у владі все ж таки є інше вагоме бачення, яке може все переграти?

Варто зауважити, що профільне Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не підтримує цей проєкт закону. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець сформував до законопроєкту зауважень та заперечень більше, ніж сам текст законопроєкту.

-Враховуючи підхід Європейського Союзу до питання торгівлі деревиною та виробами з неї, доцільно регулювання торгівлі деревиною здійснювати окремим актом законодавства, відзначає Руслан Стрілець. До прикладу, таким, як проєкт Закону України «Про ринок деревини».

Крім того, запропоновані пункти  цього законопроєкту суперечать частині першій статті 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

У рецензії законопроєкту заступник Міністра фінансів України Олександр Кава наголошує, що він не відповідає нормам статті 27 Бюджетного кодексу України щодо необхідності подання фінансово-економічного обґрунтування та потребує доопрацювання.

Про консультації з бізнесом, екологічною спільнотою, лісівниками  взагалі промовчимо. Їх не було.

Але ризик того, що 400 мільйонів щороку зароблятиме хтось інший, не дає спати ночами багатьом державним діячам. Тому й гарячково народжуються такі законодавчі творіння…  Щоб центральні органи влади замість вирішення нагальних проблем деревинної індустрії займались чим завгодно, але не тим, чим потрібно.  

Яким мали б бути законодавчі зміни регулювання ринку деревини? По-перше, держава має надати першочергове право українським переробникам на купівлю деревини. По-друге, запровадити чіткий механізм формування цін на аукціонах. По-третє, продовжити мораторій на експорт необробленої деревини. Також необхідно створити єдиний Лісовий портал для підвищення прозорості галузі та запровадити ефективні механізми контролю за обігом деревини.

В умовах війни, коли країні не вистачає коштів на оборону, розвиток експортоорієнтованих галузей з високою доданою вартістю має стати пріоритетом.