Для реального економічного зростання банківська система має відновити повноцінне кредитування бізнесу та населення. Однією з головних перепон для цього лишається висока облікова ставка НБУ.
Для реального економічного зростання банківська система має відновити повноцінне кредитування бізнесу та населення. Однією з головних перепон для цього лишається висока облікова ставка НБУ.
Вже півроку Нацбанк тримає позначку у 18%. Більше було лише в часи тотального занепаду української економіки в 2014-2015 роках. В період, коли ми втратили 15% ВВП, а гривня девальвувала в три рази, регулятор встановлював рекордні 30%. Але сьогодні влада звітує про зовсім інші речі.
Одним із своїх досягнень в уряді називають безперервний ріст економіки 12 кварталів поспіль. Так, в минулому році Держстат зафіксував зростання в 3,4% ВВП, у свою чергу Кабмін оптимістично дивиться в майбутнє. Погляньмо і на курс гривні до долара. Починаючи з початку року національна валюта продовжує укріплюватись. Доходить до того, що регулятор сам скупляє долар, на що вже витрачено 700 млн грн з початку року. І це відбувається у рік шалених виплат за внутрішніми і зовнішніми запозиченнями.
Безумовно, реальність сьогодні далека від ідеальної. Адже ріст ВВП викликаний передусім не реальним сектором економіки, а пожвавленням торгівлі на внутрішньому ринку, а також сприятливою кон’юнктурою на світових ринках для наших експортних позицій. Так, для прикладу, індекс промислової продукції в минулому році склав всього 101,1%.
Одним із ризиків для економіки та підставою для відповідного рівня облікової ставки НБУ називає невизначеність у зв’язку з проведенням президентських та парламентських виборів. Але заплановане волевиявлення не завадило в Україні запровадити валютну лібералізацію у зв’язку з набранням чинності закону «Про валюту». Серед численних змін стало зниження норми з обов’язкового продажу валюти підприємствами з 50% валютної виручки до 30%. І це, як бачите, не обвалило курс. А саме він є найбільш чуттєвим до політичних негараздів.
Також поступово зменшується рівень інфляції. В 2017 році ми мали 13,7%, в 2018 – 9,8%, у цьому році взято орієнтир на 7,4%.
Ще одним опосередкованим фактором, що демонструє готовність бізнесу до співпраці з банками є поступове покращення індикатору економічних настроїв (дані Держстату). Якщо, наприклад, у першому кварталі 2017 року фіксував падіння на 22%, то сім кварталів поспіль настрої у підприємницькому середовищі стабільно покращуються.
Тому настав час перезапустити економіку, і для цього необхідний ресурс для її розвитку. Без ключового вкладу банківської системи цього не досягти. А Нацбанк через широкий монетарний інструментарій може направити даний процес у потрібне русло.
