Реалізація будь-якої ідеї потребує не тільки використання значних витрат енергії та часу, але й певних фінансових затрат.
Проте що робити, коли власних заощаджень не вистачає для цього? Давайте на прикладі краудфандингу проаналізуємо, які можуть бути типи фінансування вашого проєкту?
Краудфандинг – колективний збір ресурсів (грошових та ін.) для допомоги певній особі, організації чи компанії (реципієнтам). Благодійність, у даному контексті, це тип краудфандингу, ціллю якого являється фінансова допомога організаціям, індивідуальним особам та проєктам, метою яких не є генерування прибутку. Це, як правило, некомерційні організації, чи навіть благодійні фонди, які реалізовують ініціативи, які підпадають під формат благодійності.
Винагорода (нефінансова). Цей тип активно використовується для залучення фінансових вкладів для реалізації проєктів та ідей переважно в культурних та творчих сферах: випуск CD дисків, знімання фільмів, видавництво книг та інше.
Основною метою такого краудфандингу завжди було зібрання необхідної суми грошей для запуску певних проєктів або виробництва продукту. Щодо винагороди спонсорам, які зробили грошові внески, пропонувався товар у вигляді готової продукції або послуги: музиканти дарували свої диски, залишали автографи, футболки й інше. Також надавалися білети на концерти, перші записи фільмів, книги з автографом, подяки тощо. На сьогодні цей тип фінансування існує як чудовий інструмент тестування свого продукту. Адже якщо створено товар (фізичний або інтелектуальний) та на нього активно виділяють кошти до початку його виготовлення, то можна сказати, що він несе в собі певну цінність.
Така ситуація нагадує спосіб виробництва "Justintime", коли загальну кількість товару створюють після появи попиту на нього, здійснення замовлення тощо. Однак в цьому випадку на його виготовлення ще й гроші отримані наперед, що дозволяє запустити процес виробництва за кошти покупців, навіть коли немає власних ресурсів.
Інвестиції. Бувають ситуації, коли з'явилася надзвичайно цінна ідея для створення чогось унікального (наприклад, хімік винайшов новий вид ліків), проте грошей на реалізацію проєкту чи запуску власної справи у вас немає. В такому разі звертаються до людей (чи компаній), які ними володіють. Потім разом із ними запускають бізнес.
І далі існує певна кооперація: ви надаєте ідею для підприємництва та свою енергію для її реалізації, а інвестор виділяє вам на це гроші. Також він профінансує вас при умові, коли у нього буде можливість "отримати долю в бізнесі". Інвестори зазвичай фінансують привабливі та рентабельні проєкти (технологічні та інноваційні стартапи у сфері туризму тощо).
Кредит. Багато підприємців переважно не мають великого бажання користуватися інвестиціями, аби не віддавати долю в бізнесі. Крім того, якщо людина створила власними силами невеличку компанію, виростила її, проте їй просто не вистачає ресурсів в певний період часу, то зазвичай віддають перевагу тому, щоб взяти гроші під відсотки (ніж наділяти інвесторів юридичними правами для управління своїм "дитям"). Якщо на заході активно розвивають такий спосіб фінансування, як P2P (одні люди фінансують інших під відсотки), то у нас в Україні він знаходиться на стадії розвитку. Можна навіть сказати – на стадії "зародка".
У нашій країні більше розвинутий метод P2B та B2B, коли компанії фінансують інші бізнеси, або фізичних осіб; а корпоративні інвестори, в свою чергу, надають гроші компаніям. Взагалі в Україні набагато розвинутіший ринок споживчих кредитів, ніж кредитування МСБ. Простіше брати інтернет (онлайн) кредит (навіть без довідки про доходи), банківські кредити для споживчих цілей та ін. Проте такі кошти видаються переважно у незначних сумах під надзвичайно великі відсотки та ліквідне забезпечення.
Чому в нашій країні погано розвинений P2P? Все просто:
1. У нас недостатній рівень довіри до таких (наприклад краудфандингових) платформ, які не ліцензовані певними контролюючими органами.
2. Відсутність осіб, які б несли потенційні ризики.
Річ також в існуванні дуже низького рівня довіри та слабко розвинутої судової системи в цьому плані. Власники грошових коштів віддають перевагу збереженню грошових коштів у себе "під подушкою", ніж вкладати в якісь проєкти. Крім того, у багатьох не вистачає або ж експертизи (досвіду), або немає можливості витрачати свій обмежений час на те, щоб аналізувати бізнеси, оформляти документально договори, нести низку ризиків тощо. І лише одиниці компаній в Україні беруть на себе всі процедури, пов’язані з документацією та роботу з потенційними ризиками.
Такі ЧОТИРИ типи фінансування відмінно підходять, коли у вас вже розроблена ідея для бізнесу та є готовий продукт. Але що робити, якщо немає ні ідеї, ні достатніх ресурсів? Це теж не біда. Адже в наш час досить вашої мотивації, життєвого й професійного досвіду і бажання займатися бізнесом. А все інше за вас вже придумали.
І в такому випадку, відмінним прикладом може бути такий вид бізнесової діяльності, як франчайзинг. Якщо ви протягом свого життя згенерували достатній досвід у своїй справі (наприклад ви працювали кухаром), то вам варто тільки обрати напрямок бізнесу та укласти договір франчайзингу із франчайзером (власником франшизи).
