ТОП-4 маніпуляції. Як професійні маркетологи маніпулюють поведінкою мас?
Основною метою даної статті є отримання цінності у вигляді рекомендацій для обох сторін: компаній та покупців.
З однієї сторони компанії дізнаються яким чином можна маніпулювати поведінкою мас та спонукати їх до купівлі свого продукту. А з іншої сторони, це допоможе деяким покупцям не піддаватися хитрим маркетинговим маніпуляціям зі сторони хитро-розумних маркетингових ходів.
Крім того, я не планую розписувати багато нудної теорії, яку й так можна вичитати в інтернеті. Тож перейдемо до практичних прикладів.
4 ПРИКЛАДИ МАНІПУЛЯЦІЇ КЛІЄНТАМИ:
1. «Фейкові рекомендації».
Як це працює? Для реалізації цього плану необхідно 2-5 акаунтів (облікових записів, наприклад у фейсбуці). Нехай це буде, для прикладу, сторінка Івана (який займається ремонтом холодильників у певному містечку) та інші акаунти його друзів. Отже один із друзів Івана заходить на сторінку будь-якої групи у ФБ та пише у профілі: «Друзі, підкажіть, будь ласка, хто у нашому містечку якісно та недорого може починити холодильника?!». Потім інші товариші починають активно вихваляти Івана. Говорять про те, як він круто їм починив минулого разу. Відмічають його у коментарях. А сам Іванко скромно всім дякує й залишає свій номер телефону.
Навіщо це потрібно? Дуже просто. Часто буває, що ми читаємо в соціальних мережах про якісь проблеми у людей та пригадуємо про свої, які мають такий же характер. Якщо я бачу, як вихваляють якогось Іванка, то відразу думаю: «О, в мене ж теж з холодильником не все гаразд. Треба такому майстру подзвонити. Тим паче такі круті рекомендації пишуть про нього».
2. «Нагнати паніку».
Нещодавно прочитав статтю в інтернеті: «"Ашан" и "Эпицентр" констатируют потребительский ажиотаж, связанный с коронавирусом». Пишуть, що в Україні великий дефіцит на маски. Що люди почали купувати сіль, часник, дезінфектори й таке інше. Говорять, що люди запасаються на випадок, якщо треба буде сидіти вдома та лікуватись. На випадок, якщо буде необхідність ховатися від людей, які можуть «кашлянути» на вас і ви захворієте.
Взагалі я думаю, що це повний маразм. Я особисто пам’ятаю, скільки разів у нас в Україні прогнозували кінець світу. Тоді бабусі та дідусі скуповували завжди всі свічки, сіль, макарони, цукор та консерви. Готувалися жити у підвалах. А маркетологи тихенько раділи, що всю ту маячню викуповували з блискавичною швидкістю.
Тому й зараз, коли читаєш, що всі купують маски та часник, самому хочеться швидко побігти й набрати собі на запас. Тим паче пам’ятаю й іншу статтю, де писали, що в Китаї маски вже по 400 доларів в інтернеті коштують. Проте як би смішно це не звучало, а люди йдуть та купують, набиваючи грошенятами кармани маніпуляторам.
3. Безкоштовний або недорогий товар (акційний) в Інтернеті.
Це один із чудових прикладів, коли вам можуть «впарити» якийсь неякісний крем, або настойки за величезні гроші. Як це відбувається?
Подорожуючі на просторах Інтернету, ви можете натрапити на об’яву, де буде написано: «Супер крем від болі у суглобах. Лише за 10 гривень. Супер акційна пропозиція. Для цього вам треба лише зареєструватися й наш консультант зателефонує вам.»
Ми відразу проходимо реєстрацію. Залишаємо наші контактні дані, включаючи ПІБ, номер телефону тощо. Далі, через деякий час нам телефонує консультант та говорить, що ми дійсно можемо придбати крем за 10 гривень. Проте для цього необхідно купити спочатку 2 інших тюбика на суму від 5 000 грн. І в такому разі, третій тюбик буде лише за 10 грн.
Або ж починають говорити, що крем за 10 грн можна придбати, проте він вам нічим не допоможе. Даний крем може надати реальний ефект тільки у комплексі зі спеціальною настойкою, яка являється невід’ємною складовою комплексного лікування. А без цих настойок, сам крем від суглобів може тільки нашкодити.
Як би це не було дивно, проте приблизно у 30-50% люди погоджуються й купують комплексні набори. Особливо пенсіонери, які дуже піддатливі на мотиваційні промови професійних продавців. Які, між іншим, не переживають за здоров’я клієнтів, а просто читають завчасно підготовлений текст на комп’ютері (скрипти), спілкуючись зі старими.
4. Як банки використовують пільгову програму «5-7-9» (кредит під малі відсотки) на власну користь?
Вже більше 5 банків в Україні заключили партнерські програми із державою з ціллю кредитування бізнесу під невеликий відсоток. Проте чи всі можуть отримати дешевий кредит?
Як це працює? Ви приходите в банк. Вони проводять певний аналіз вас та вашого бізнесу. Далі говорять, що ваш бізнес ризикований і вам не можуть надати пільговий кредит. Проте можуть запропонувати інший, більш дорогий та на інших умовах. І після того, як ви витратили купу часу на збір необхідної документації, то нічого іншого не залишається, як погодитися на ті умови, які вам запропонували.
Нещодавно на конференції TEDx в місті Ірпінь, під Києвом, один зі спікерів (Сергій Корсунський – директор Дипломатичної академії України, надзвичайний та повноважний посол) сказав дуже цінну річ: «В еру напівправди існує єдина істота, якій ви можете довіряти беззастережно. Дайте їй можливість допомогти вам. Ця істота - ви самі. І допомогти вам вона може тільки одним способом - мислити. Уміння мислити - це те, навіщо ми існуємо.»
*Сергій Корсунський - директор Дипломатичної академії України (перший зліва). Фото: Василь Стефурак.
Взагалі, маркетинг – це як гра в шахмати. Хто продумав більше ходів наперед, той і виграв. Тому бажаю думати всім власною головою, перш ніж робити той чи інший крок.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25982
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7892
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6262
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4216