В даній статті встановлюється правомірність встановлення надурочних робіт без дозволу, наданим виборним органом первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи чи організації.
Працедавець,будучи одним з головних учасників трудових правовідносин, має права, які гарантовані йому, й виконує обов’язки, що покладені на нього. Чи може така особа застосовуватинадурочні роботи без обґрунтованої згоди, яка в свою чергу надана на їх якісней вчасне проведення виборним органом первинної профспілкової організації?
Правове регулювання вищевказаного питання відбуваєтьсяза допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудовихвідносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочогочасу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція Українивід 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України))та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни)).
Наймані працівники є одними з головних учасниківтрудових відносин. Іншими словами,вищезазначені суб’єкти, працюючи за трудовим договором, водночас створюютьпевні блага, які, будучи майновими або немайновими, водночас приносять величезнукористь демократичній та соціальній Україні, а також її доброчесному тазгуртованому народу.
Трудовезаконодавство гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучибагатогранним, включає в себе всілякі елементи, одними з яких є різні за своїм змістомсоціально-економічні права. Вищевказані можливості, маючи своє належнезакріплення у відповідних нормативно-правових актах, водночас повиннізабезпечити всебічну економічну свободу фізичної особи, а також її ефективний розвиток,як свобідної особистості.
Право на працю визнано одним з визначнихсоціально-економічних прав. Така можливість отримала своє закріплення в ч. 1 ст.43 Конституції України, а також в ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
У випадках, вичерпний перелік якихпередбачено відповідними законами, осіб, які мають таке право, працедавець можезалучати до надурочних робіт. Безпосередня вказівка про наведений фактпередбачена юридичною нормою, яка в свою чергу охоплена ч. 2 ст. 62 КЗпПУкраїни.
Алепотрібно пам’ятати про те, що вітчизняним законодавцем передбачено особливийпорядок цілеспрямованого застосування до найманих працівників вищезазначенихробіт. Що це означає?
Працедавець не встановлює надурочні роботив односторонньому порядку. Зокрема, як передбачено ч. 1 ст. 65 КЗпП України,вони можуть проводитися з дозволу, наданим виборниморганом первинної профспілкової організації (профспілкового представника)підприємства, установи чи організації.
Таким чином, працедавцю забороняється вчиняти діяння, які суперечать юридичним нормам, що отримали своє закріплення вчинному законодавстві, й моральним імперативам, які загальновизнані вгромадянському суспільстві. Зокрема вищезазначеній особі не дозволенозастосовувати надурочні роботи без дозволу, наданим виборним органом первинноїпрофспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установичи організації.
