Ці вибори не мають значення і ось чому
Нас вчергове намагаються затягти в передвиборчу істерію. Щоб не піддатися маніпуляції важливо зберігати спокій. Дихаємо рівно, мислимо раціонально.
Головна стаття експорту Колумбії не кава, а кокаїн. Він приносить країні величезний обсяг валюти, в його виробництві задіяні десятки, якщо не сотні тисяч людей. Це значна частина колумбійської економіки. Але ви не прочитаєте про це в офіційних звітах світового банку чи на Вікіпедії. Це просто приклад, в усього на світі є “зворотній бік медалі”.
Та сама Вікіпедія скаже нам, що Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, а якщо подивитись в Конституцію ми дізнаємось, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. Все вірно, якщо не пам’ятати про той самий “зворотній бік”.
Реальною владою в Україні є ті кому належить економіка країни. Їх не багато, ми майже всіх їх знаємо. І все що відбувалося в Україні протягом останньої чверті століття, так чи інакше, відбувалося в рамках їхніх інтересів, конфліктів чи компромісів. Цього не могли змінити шість виборів Президента, вісім виборів до Верховної Ради, цього не змогли змінити дві революції і війна. І буде дуже наївним вважати, що щось змінять сьомі президентські. В одному з фільмів, присвячених подіям 2014, коментуючи своє призначення губернатором Дніпропетровщини, Коломойський з посмішкою говорить в камеру: “ну а кому в нашій країні можна довіряти окрім олігархів?”. Він фактично в очі говорить – “ця країна належить нам”.
Свого часу, в суровій боротьбі з собі подібними, їм вдалося захопити величезні ресурси. І сьогодні невеличкої частини цих ресурсів достатньо для підтримки потрібного статус-кво. Є приказка про те, що втриматися на верхівці важче ніж досягти її. Це романтична ілюзія. Втриматися значно легше. Спитайте будь-якого військового, що легше – наступати чи оборонятися? Олігархи чудово вміють захищатися. Як автомобільні компанії випускають нові моделі автомобілів замість набридлих старих, так олігархи легко і не вимушено створюють нових політиків і навіть цілі політичні сили. Як і в першому так і в другому випадку, іноді, для цього просто достатньо просто змінити зовнішні ознаки, так би мовити фасад. А набридли політики, то тримайте коміка, а хочете – співака.

Це легко побачити навіть “неозброєним оком”. Іноді інтереси олігархів і суспільства співпадають. Наприклад для них важливо збереження політичної незалежності України, тому що це питання збереження їхнього майна, і в критичний момент вони продемонстрували наскільки ефективними вони можуть бути. Їм вигідний європейський вектор розвитку тому що там лежать їхні бізнес-інтереси і їхня персональна респектабельність. І заради цього вони навіть готові йти суспільству на певні поступки. Але там де мова йде про коріння їхньої влади ніякі зміни звичайно не можливі. І саме в цьому причина приреченості всіх так званих антикорупційних ініціатив.
Чому про це так важливо пам’ятати сьогодні? Тому що суспільству в чергове нав’язують передвиборчу істерію. Вдовбуючи через усі можливі канали комунікації страх і ненависть. Проте, хто б не став наступним Президентом України нічого кардинально не зміниться. Ну поміняються трохи місцями обличчя в телевізорі, можливо з’явиться декілька нових. Ми вже проходили це і не раз. Просто згадайте. Це важливо розуміти, щоб вчергове не піддатись примітивним маніпуляціям, визвіряючись на сусіда чи колегу, тому що він підтримує “неправильного” кандидата. Бо вибори пройдуть, а осад від зіпсованих стосунків залишиться.
Це не означає, що не потрібно цікавитися політикою, чи йти на вибори. Навпаки. Просто потрібно не піддаватися панічним настроям, псуючи нерви собі і близьким. Розуміти, що швидко, революційно, нічого не зміниться, при чому як в хороший так і в поганий бік. Але еволюційно може змінитися. Робіть вибір свідомо. Голосуйте не за того хто переможе, а за того хто вам справді симпатичний і чиї погляди ви поділяєте. Не полінуйтеся дізнатися більше. Але ставтесь з повагою до іншої думки.
Олігархи не вічні і ми не перша країна яка проходить через олігархію, як реальну форму правління. Тож дихаємо рівно, любимо близьких і зустрічаємо Новий Рік. Все буде добре.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25215
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7887
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6255
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4138