Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів
Великі замовники України об’єдналися для впровадження інновацій у закупівлях та обміну досвідом.
Українське закупівельне середовище сьогодні є надзвичайно динамічним. За останні кілька років профільне законодавство змінювалось десятки разів, адже війна диктує нові потреби: швидке постачання товарів першої необхідності, забезпечення армії, адаптація до обмежених бюджетів. У кризових умовах система закупівель має працювати без збоїв, але водночас залишатися прозорою, ефективною і конкурентною.
До цього додається ще один потужний фактор — євроінтеграційний курс. Україна має гармонізувати своє законодавство з директивами ЄС, що передбачає впровадження сучасних інструментів, зокрема динамічних систем закупівель (ДСЗ), оцінки за неціновими критеріями, використання екологічних стандартів у процедурах тощо. Це складні механізми, які вимагають нових компетенцій від замовників.
У невеликих громадах, школах, садочках чи лікарнях таких ресурсів часто немає. Там немає окремих закупівельних департаментів, а відповідальність за проведення торгів може нести одна-дві людини. Очевидно, що оперативно відслідковувати зміни та впроваджувати інновації їм вкрай складно. Саме тут з’являється потреба у великих, досвідчених замовниках, які можуть стати трендсеттерами — першими впроваджувати нові практики, а потім передавати їх іншим.
Це одна з причин створення Спільноти публічних закупівельників України. Проте далеко не єдина
З ініціативи державної установи «Професійні закупівлі» найбільші замовники країни об’єдналися у Спільноту публічних закупівельників України. До неї увійшли такі ключові інституції, як Укрзалізниця, Укрпошта, НАК Нафтогаз, Медзакупівлі України, Державний оператор тилу та інші організації, що визначають темп та масштаби закупівель у нашій державі.
Це безпрецедентне для України об’єднання. Вперше великі замовники, які щороку витрачають мільярди гривень на закупівлі, вирішили не лише працювати окремо, а й створити платформу для спільної роботи. Така співпраця дозволить їм швидше знаходити рішення для системних проблем, обмінюватися досвідом і формувати єдину позицію в діалозі з регуляторами.
Як це працює в Європі?
Україна не є піонером у створенні подібних спільнот. У Європейському Союзі вже давно діє мережа CPB Network (Central Purchasing Bodies Network), яка об’єднує центральні закупівельні організації з різних країн ЄС.
Ця мережа створена для того, щоб обмінюватися найкращими практиками, спільно вирішувати проблеми та впроваджувати нові підходи. Наприклад, CPB Network активно розвиває електронні маркетплейси (аналог нашого Prozorro Market), екологічні та соціальні критерії у закупівлях, а також інноваційні інструменти для малого та середнього бізнесу.
Ще один цікавий приклад співпраці — це проєкт Big Buyers Working Together (BBWT), запущений Єврокомісією у березні 2023 року. Його мета — об’єднати великих закупівельників для спільного використання стратегічної публічної закупівлі як інструмента інновацій та сталого розвитку
Для України це надзвичайно цінні орієнтири. Фактично, створення нашої Спільноти — це крок до того, щоб інтегруватися в європейську професійну екосистему. Обмін із європейськими партнерами дозволить швидше адаптувати директиви ЄС і впроваджувати сучасні інструменти, не винаходячи велосипед, а використовуючи перевірені підходи.
Основні напрямки роботи Спільноти
Обмін досвідом. Спільнота створює можливість для системної комунікації між закупівельниками. Її учасники зможуть:
- ділитися успішними кейсами організації закупівель, наприклад у сферах логістики чи медичних товарів;
- обговорювати виклики, які виникають у кризових ситуаціях, і колективно шукати рішення;
- запрошувати іноземних експертів та переймати практики країн ЄС, які вже працюють за сучасними закупівельними стандартами.
Такий обмін допоможе уникати дублювання помилок, економити час і ресурси, а головне — забезпечувати кращий результат для суспільства.
Впровадження інноваційних підходів. Спільнота може стати майданчиком для тестування нових інструментів. Наприклад:
- динамічні системи закупівель (ДСЗ), які забезпечують більш гнучкий підхід до закупівель;
- оцінка пропозицій за неціновими критеріями — наприклад, якість товару, терміни постачання, гарантійне обслуговування;
- використання аналітики даних та цифрових технологій для прогнозування потреб і планування закупівель.
Учасники Спільноти можуть ставати «пілотними майданчиками» для таких рішень, а після перевірки — поширювати їх серед усіх замовників країни.
Адвокація законодавчих ініціатив. Ми прагнемо бути надійним партнером тих, хто формує політику та правила, за якими працюють усі закупівельники України. Віримо, що саме у процесі діалогу та якісної співпраці народжуються дійсно дієві механізми, які розвивають економіку та сприяють ефективній витраті державних коштів.
Поширення найкращих практик. Освітня місія Спільноти не менш важлива. Йдеться про: проведення навчальних програм, організацію спільних форумів і конференцій у майбутньому тощо.
Таким чином, досвід лідерів стане доступним для невеликих організацій у регіонах. Це допоможе формувати культуру професійності та доброчесності в закупівлях по всій країні.
І наостанок…
Україна фактично долучається до загальноєвропейської традиції співпраці закупівельних організацій, наслідуючи приклад CPB Network. Це означає, що ми не лише наздоганяємо, а й поступово стаємо частиною міжнародної спільноти, яка задає стандарти розвитку у сфері публічних закупівель.
Створення Спільноти публічних закупівельників України — це важливий крок для розвитку всієї системи закупівель. Попереду ще багато роботи, напрацювання стратегій, формування спільного бачення, роботи зі стейкхолдерами.
Але якщо хочеш йти швидко - йди сам, якщо хочеш зайти далеко - рухайся з командою. Тож, працюємо разом заради розвитку системи публічних закупівель в Україні.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 136
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 127
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 120
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 118
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 76
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 11588
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10955
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 10084
-
Компанія Fire Point збільшила виробництво ракет "Фламінго"
Технології 8908
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8009