Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.01.2016 14:03
Втрачаючи "кіотські гроші" чиновники встигли розпиляти півмільярда
Україна майже втратила 100 млн євро, отриманих від Японії в рамках виконання зобов'язань сторін Кіотського протоколу, оскільки уряд протягом півтора року не зміг використати їх за призначенням.
Сьогодні "кіотські гроші" зберігаються на спеціальних рахунках Державного казначейства в "Укрексімбанку". Ці 100 млн євро – не благодійна допомога і не грант від Японії, а оплата за придбані квоти на викиди парникових газів.
Про що власне мова? В рамках "Кіотського протоколу", до якого Україна приєдналася в 2004 року, кожна держава отримала квоти на викиди в атмосферу парникових газів. Не використані квоти країна може продати іншій.
В рамках цього протоколу кожна з розвинених країн повинна була скоротити викиди на конкретні обсяги, Україна і Росія зобов’язались зберегти обсяг викидів парникових газів на рівні 1990 року.
Свої квоти Україна продала японським та іспанським компаніям. Отримані гроші, від продажу парникових квот, є цільовими і повинні спрямовуватися на впровадження енергоефективності та на розвиток зелених технологій. В тому числі на утеплення шкіл, дитячих садків та лікарень.
Сума коштів, отриманих від Японії в 2011-2012 рр. становила 4,7 млрд грн, які повинні були спрямовані у вигляді зелених інвестицій на 817 проектів. Як використовували ці кошти в період Януковича? Переважну частину грошей почали освоювати фіктивні компанії. В результаті, більшість проектів були незавершені, виконані погано або взагалі не розпочалися.
Відразу після Революції гідності уряд, на чолі з Арсенієм Яценюком, спрямував ще 1,8 млрд грн на підставні фірми Юри Єнакієвського (Юрія Іванющенка – близького соратника Януковича). Тоді політичній партії "ВОЛЯ", завдяки публічному розголосу, вдалося зупинити розкрадання 1,8 млрд грн "кіотських грошей".
Так от, з травня 2014 року на рахунках в "Укрексімбанку" залишалося 100 млн євро японських грошей. За сьогоднішнім курсом це 2,5 млрд грн. З того часу, внаслідок безгосподарності урядовців, Україна не змогла їх освоїти. Відповідно до умов продажу квот, залишок коштів, який залишається на рахунках до 29 лютого 2016 року повинен бути повернутий японській стороні.
У зв’язку з цим, в кінці року 2015 року ДП "Українські екологічні інвестиції" (входять в Міністерство екології та природних ресурсів) проводить конкурсні торги на заміну світильників ламп розжарювання на світильники з LED технологією. Це досить складні торги, які розбиті на тендери по заміні освітлення в декількох регіонів, а ті, в свою чергу, розбиті на безліч лотів. Очікувана вартість торгів становила 1 млрд грн. В результаті, було акцептовано пропозицій на близько 800 млн грн. Відповідно японцям держава повинна буде вже повернути 1,7 млрд грн. і записати цю суму собі в збиток.
При цьому торги було проведено з грубим порушенням закону "Про здійснення державних закупівель", оскільки одночасно розкривалися декілька пропозицій за різними оголошеннями, а виконання робіт в документації було прописано у вкрай стислі строки – до 15 лютого 20116 року.
Крім того, оголошення переможців у "Віснику державних закупівель" з'явилося наступного дня після розкриття 106 пропозицій, що не дозволило їх проаналізувати належним чином.
Проте найбільшою несподіванкою стала перемога за більшістю торгів маловідомого ТОВ "Агротехбуд". Ця фірма отримає майже 500 млн гривень, які Україні перерахувала Японія в рамках "Кіотського протоколу".
Що ж це фірма? ТОВ "Агротехбуд" зареєстрована в київській квартирі на бульварі Лесі Українки, 29.
За місяць до конкурсних торгів у ТОВ "Агротехбуд", зі статутним фондом 16,5 тис грн, також змінився власник. Ним став мешканець тимчасово окупованого Донецька Олексій Алтунін. Він же став і директором компанії. До 2015 року донеччанин не займався бізнесом та не обіймав керівних посад. До речі, раніше цей громадянин притягався до відповідальності за хуліганство і стані алкогольного сп’яніння.
До листопада 2015 року ТОВ "Агротехбуд" належала Ользі Бельській, яка була прописана за тією ж адресою що сама "фірма-переможець". Відзначу, що переможець тендерів на майже 500 млн "кіотських" гривень має всі ознаки фіктивності, оскільки останні роки компанія не здійснювала господарської діяльності. До речі фірма-переможець не має виробничих потужностей, які б дозволили їй завершити виконання державного замовлення з заміни ламп розжарювання на світильники на основі LED до 15 лютого. Крім того, учасники ринку повідомили нам, що не знають компанію "Агротехбуд", яка працює в цій галузі.
Також ми зі своєю командою проаналізували ціни, які фірма "Агротехбуд" пропонувала на тендерах. В багатьох лотах вони виявились вдвічі вищі від учасників ринку, які також подавали свої пропозиції. Наприклад, на тендері для заміни ламп у місті Ізмаїл Одеської області сума пропозиції "Агротехбуду" становила 56,3 млн грн. Це восьме місце серед інших цінових пропозицій. Тобто інші учасники пропонували значно нижчі ціни.
1. | ТОВ "Торговий Дім "ОДЕСКАБЕЛЬ" | 10 664 652,86 | |
2. | ПАТ НВП «Радій» | 30 438 359,57 | |
3. | ТОВ "Ресторація плаза" | 35 063 454,61 | |
4. | ТОВ ВП "Електронне світло" | 44 243 920,09 | |
5. | ТОВ «Алікорн» | 48 876 950,34 | |
6. | ПАТ «Миколаївобленерго» | 49 498 871,46 | |
7. | ПАТ «Черкасиобленерго» | 50 403 364,19 | |
8. | ПАТ «Хмельницькобленерго» | 50 509 881,47 | |
9. | ТОВ «Енергетична ефективність України» | 52 588 651,00 | |
10. | ТОВ "Промпостач і К" | 53 965 001,87 | |
11. | ТОВ «Агротехбуд» | 56 300 158,15 | + акцепт |
12. | ТОВ фірма "Констракшн груп інтернешнл" | 59 484 396,00 | |
13. | АК "Харківобленерго" | 59 726 010,47 | |
14. | ТОВ "Прімакс" | 60 631 978,32 | + |
Мало того, ці тендері були заблоковані ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2015 року. Не зважаючи на це посадові особи Міністерства екології та державного підприємства, яке є організатором тендерів, продовжують процедуру торгів.
Очевидно, що таке освоєння коштів "Кіотського протоколу" має корупційних характер і не може відбуватися без відома керівництва уряду – прем’єра Арсенія Яценюка. До цього також може бути причетне керівництво Антимонопольного комітету, оскільки його посадовці зволікають з розглядом численних скарг інших учасників торгів. Тобто, тут мова йде про певний зговір чиновників високого рангу.
Чому? Наприкінці минулого року уряд вирішив дозволити виділяти під цей тендер не 30% передоплати, а 70% від суми. Це означає, що фірма з ознаками фіктивності, як "Агротехбуд" може відразу після підписання договору з держпідприємством отримати 70% від суми тендеру. Також звертаю увагу, що оголошення про результати торгів та протоколи розкриття пропозицій, які були розміщені на сайті державних закупівель на сьогодні відсутні.
Викликає підозру і результати торгів із закупівлі робіт і послуг по "технічному нагляду за виконанням робіт із переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED технології".
Переможцями цих торгів стали ТОВ "ВІК "Трансбуд Технолоджі" та ТОВ "Лідер Дизайн". За декілька місяців до проведення торгів ці фірми також змінили своє керівництво. Це, а також факт дискваліфікації інших учасників торгів, може свідчити про порушення законодавства та корупцію з боку чиновників.
Риторика яка сьогодні лунає в урядових кабінетах звучить приблизно так: "давайте за будь-яку ціну освоїмо ці кошти, інакше їх доведеться повернути японцям". Дійсно японці вже тричі продовжували терміни використання цих коштів: в кінці 2012 року, до кінця 2014 року та до 29 лютого 2016 року.
Виникає питання, чому Україна, яка постійно потребує зовнішнього фінансування, протягом стількох років не може використати гроші, отримані від Японії за Кіотським протоколом?
Відповідь проста. Спочатку ці кошти використовував режим Януковича для фінансування своїх бізнесів, а після Революції гідності цю естафету перейняв уряд Яценюка. Хто повинен понести відповідальність за завдання державі збитків на 1,5 млрд грн., якщо кошти будуть повернені Японії?
За вище зазначеними фактами я звернувся до Національного антикорупційного бюро, до президента України Петра Порошенка, Генеральної прокуратури та Служби безпеки України.
Політична партія "ВОЛЯ" вимагає перевірити чиновників ДП "Укрекоінвест", Мінприроди на предмет корупційних зловживань. Також ми вимагаємо перевірити, яким чином фірма з ознаками фіктивності перемогла в тендерах на суму майже 500 млн грн.
За моєю інформацією, на сьогодні договори, які ДП "Укрекоінвест" мала підписати ще в кінці року з переможцями, а в першу чергу з фіктивним ТОВ "Агротехбуд", не підписані.
Окрім сумнівних тендерів по заміні освітлення уряд України може потрапити в ще один скандал з "кіотськими грошима". За моєю інформацією, 11 листопада 2015 року японська компанія НЕДО разом із послом Японії зустрічалися з Арсенієм Яценюком. Японці наполягали на повернені їм 20 млн євро, які Україна не використала. В результаті переговорів було домовлено, що 15 млн євро будуть спрямовані на продовження проекту "Метро 4", а саме - на закупівлю 15 вагонів у Крюківського вагонобудівного заводу. Останні 5 млн євро мають бути повернуті японській компанії НЕДО до 14 грудня 2015 року, про що був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Мінприроди і НЕДО 12 листопада 2015 року.
На дворі вже 2016 рік, а японці так і не отримали своїх грошей. Якщо ж японська сторона не отримає 5 млн євро, то це призведе до зриву реалізації проекту "Метро4" та до необхідності повернення всього залишку невикористаних коштів, що становить 20 млн євро.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
Топ за тиждень
Популярне
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21271
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 20227
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7973
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7716
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6996
Контакти
E-mail: [email protected]