Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.07.2015 16:20
Уряд та НБУ ігнорують проблеми валютних позичальників
Влада повинна допомогти хоча б тим валютним позичальникам, які мають єдине житло
Після перемоги Революції гідності проблема валютних кредитів, які взяли українці, постала дуже гостро. Курс долара злетів просто "до небес" і це поставило сотні тисяч, мільйони наших співгромадян в жахливу ситуацію, коли вони опинились під загрозою просто втратити все.
Ці люди обирали нову владу, яка зараз працює в Україні, сподіваючись, що це питання хоч якось зрушиться з мертвої точки. Однак, на превеликий жаль, ми змушені констатувати, що ні Уряд, ні Національний банк, ні влада взагалі не зацікавлені вирішувати цю кричущу проблему. Вони лише імітують бажання її вирішувати, ще більше обманюючи людей.
Сьогодні банки і колекторські компанії здійснюють агресивний тиск на людей, які отримали валютні кредити, щоб у них забрати останнє майно чи гроші.
Депутати від партії "ВОЛЯ" виступають за пошук компромісного варіанту у вирішенні проблеми валютних кредитів.
Ми вважаємо, що скандал, який розгорівся навколо закону №1558-1, у зайвий раз підтверджує, що нарешті необхідно звернути увагу на проблему валютних кредитів, та спонукає якнайшвидше знайти шляхи для її вирішення.
На наше переконання, є декілька причини, що призвели до соціально-економічної напруги.
По-перше, це бездіяльність Уряду та НБУ, які уже кілька років ігнорують вирішення цього питання.
По-друге, не фаховість і безвідповідальність колишнього керівництва НБУ (яке зараз також при владі), яке після кількох економічних криз (стрімкого девальвації гривні) дозволило і стимулювало кредитування в іноземній валюті фізичних осіб, а також заохочувало нести гроші в банки на депозити, формуючи хибну уяву про ефективність дій і діяльності НБУ і стабільність банківської системи. Чим обманули і вкладників і позичальників.
По-третє, це шалений тиск на позичальників з боку банків і колекторських компаній.
По-четверте, відсутність контролю за коштами, які виділялися НБУ для рефінансування банків, непрозорий механізм надання відповідних коштів.
Так, у 2014 році НБУ розподілив між банками 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів — 115,6 млрд гривень. Ці гроші не були повернуті вкладникам, вони були просто виведені на фіктивні рахунки, пов'язані з власниками банків. Про це свідчить той факт, що у підсумку чимала кількість банків, які отримали кошти, все одно збанкрутували.
З 2008 року жодного власника банку не покарали. Це повна дискредитація довіри до влади, довіри до банківської системи. І ті горе-керівники, які тоді приймали ці рішення, зараз мали би бути відповідальними за десятки самогубств позичальників.
Серед варіантів вирішення проблеми з валютними кредитами "ВОЛЯ" пропонує:
По-перше, реструктуризувати валютні борги. Можливо, це потрібно зробити за іншою схемою, ніж та, яка запропонована в згаданому законопроекті. Реструктуризація мала б, в першу чергу, стосуватись тих, хто за отриманий кредит придбав соціальне житло, яке є єдиним, в якому позичальник живе і не стосуватись тих, хто робив з цього бізнес на квартирах чи авто.
По-друге, потрібно створити єдину базу майна, нерухомості позичальників, які уже виплатили великий відсоток за іпотекою. Для таких позичальників може бути запропонована інша модель.
В країнах Європи, де були схожі проблеми, були зроблені негайні кроки щодо реструктуризації. Держава взяла на себе відповідальність і були запропоновані різні шляхи виходу. Вони запровадили часткові державні гарантії для реструктуризації, дійшли згоди з комерційними банками про коригування термінів та строків погашення та здійснювали інші кроки для полегшення життя позичальників.
Українцям також необхідна допомога. Якщо влада не знає як і не хоче вирішити цю проблему, то має публічно про це заявити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25715
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7890
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6257
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4581
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4172
Контакти
E-mail: [email protected]