Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо Статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо Статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Яким же чином визначити уповноважений орган фермерського господарства?
По-перше, статтею 1 Закону України «Про фермерське господарство» (Закон № 973-IV) передбачена можливість створення фермерського господарства одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.
Голова фермерського господарства, згідно зі статтею 4 Закону № 973-IV, представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.
Зі змісту вищевказаного Закону слідує, що особа, яка одноосібно заснувала (створила) фермерське господарство буде вважатись Головою фермерського господарства. При цьому, оскільки законодавство не вимагає створення іншого органу, правильне розуміння Вищого органу фермерського господарства, який одночасно є і його Виконавчим органом – Голова фермерського господарства.
Під час створення рішення Вищого чи Виконавчого органу правильним зазначенням є «Рішення Голови фермерського господарства», а не «Рішення Засновника фермерського господарства».
Поняття «Засновник» буде відігравати роль лише під час згадування про особу, яка заснувала фермерське господарство, а не в контексті Вищого чи Виконавчого органу ФГ. При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України «Про фермерське господарство» Засновник може запропонувати будь-якій іншій особі стати Головою ФГ, оскільки законодавство не вимагає, щоб Голова обовʼязково був родичем або членом сім’ї Засновника.
З моменту, коли «Засновник» (для прикладу, «Присяжнюк») вирішив довірити керування фермерським господарством другу «Франчуку» та призначив його Головою, з цього періоду Присяжнюк стає таким нібито «почесним членом» ФГ, а повне управління фермерським господарством набуває Франчук.
В цьому випадку, щоб не втратити фермерське господарство, доцільно у Статуті прописати умови, за яких Засновник Присяжнюк може звільнити Франчука.
По-друге, у деяких поодиноких випадках, наприклад, коли фермерське господарство засновується двома та більше особами, Статутом можуть бути передбачені органи управління фермерського господарства «Загальні збори членів фермерського господарства» - вищий орган та «Голова фермерського господарства» - виконавчий орган.
Отже, якщо Статутом фермерського господарства передбачено окреме існування Вищого органу, у цьому разі, з урахуванням статті 31 Закону України «Про оренду землі», рішення про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства) повинно прийматись «Загальними зборами членів фермерського господарства».
