Чи можна не платити за житлово-комунальні послуги та внески ОСББ під час воєнного стану?
Останнім часом чимало суперечок точиться щодо сплати житлово-комунальних послуг та особливо внесків ОСББ. Чи можна їх не сплачувати під час військового стану?
Під час військового стану більшість населення України залишилось без звичних доходів, багатьом довелось покинути домівку та виїхати в інші регіони України, або й закордон, а дехто взагалі залишився без оселі. Нажаль, такі реалії сьогодення ніхто не міг передбачити, але і в таких реаліях діють закони та існують зобов’язання.
Оскільки, війна точиться вже більше місяця, всі вже отримали квитанції на оплату рахунків за житлово-комунальні послуги, а в будинках де створене ОСББ на сплату внесків. Після отримання даних рахунків, майже у всіх чатах багатоквартирних будинків почалось обговорення питань щодо законності таких рахунків, обов’язковості оплати, розміру оплати та таке інше. Зрозуміло, що форс-мажор у нас в житті не так часто виникав і кожен розуміє його значення по своєму. Тому, в даній статті я буду намагатись простими словами пояснити, що ж таке форс-мажор та як він впливає на правовідносини у житлово-комунальній сфері та ОСББ.
З інформаційних джерел уже кожен знає, що війна є "форс-мажором". За власними спостереженнями, в багатьох виникає думка, що у зв"язку з військовим станом, що є форсмажорною обставиною, можна не виконувати договірні зобов’язання зі сплати за житлово-комунальні послуги чи Рішення Загальних зборів ОСББ зі сплати внесків. Чи дійсно це так, чи в повній мірі потрібно виконувати ці зобов’язання, детально розберемо в даній статті.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, Указом Президента України було введено воєнний стан на всій території України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022.
Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 24.02.2022 року.
Крім того, Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову від 05 березня 2022 р. № 206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Даною Постановою було вирішено, в умовах воєнного стану, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
З аналізу даних нормативно-правових актів слідує, що у випадку, якщо ви не зможете виконувати зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг в період військового стану - неустойки (штрафів, пені), інфляційній нарахування, проценти річні не будуть нараховуватись, тобто після закінчення військового стану у вас буде існувати «чистий» борг, що буде складатись лише з самих нарахувань.
При цьому, якщо Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право обмеження споживачів у наданні послуг у випадку наявності заборгованості, то у відповідності до Постанови від 05 березня 2022 р. № 206 такі обмеження є неможливими, і навіть якщо ви не будете сплачувати за житлово-комунальні послуги в період військового стану – всі послуги будуть надаватись в повному обсязі.
Отже, з аналізу даних нормативно-правових актів слідує, що «форс-мажор» не звільняє від сплати за житлово-комунальні послуги, їх все одно потрібно буде сплатити. Виключення можуть бути лише на підставі нормативно-правових актів (постанов, рішень) про списання заборгованості, прийняття яких, наразі обговорюється щодо певних регіонів країни.
Чому ж форс-мажор не звільняє взагалі від сплати за житлово-комунальні послуги? Все просто!
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, в тому числі: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 617 Цивільного кодексу України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. У відповідності до змісту частини першої даної статті, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Тобто, оплату здійснювати все одно доведеться.
Щодо розміру оплати. Наприклад, якщо послуги у вашому будинку певний період не надавались чи надавались частково, а платіжки прийшли як зазвичай, чи повинні ви сплачувати всю суму?
Якщо у вас в будинку здійснює управління Управляюча компанія, не важливо чи обрана будинком чи призначена, ваші правовідносини регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Даний закон передбачає механізм перерахунку за ненадані житлово-комунальні послуги.
Так, ст. 27, 28 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачений порядок оформлення документів для здійснення перерахунку за ненадані послуги. Тому, у випадку, якщо певні послуги надавались частково або не надавались взагалі, а рахунки було виставлено на повну оплату, у вас є можливість скористатись даною нормою для зменшення розміру оплати.
Таким чином, за житлово-комунальні послуги все одно доведеться сплатити, але є можливість це зробити після закінчення військового стану та у випадку, якщо послуги надавались не в повному об’ємі просити перерахунок
Чи розповсюджуються дані норми на правовідносини Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку?
Що стосується ОСББ, то ми знаємо, що дана форма управління багатоквартирним будинком не передбачає договірної форми та не регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Об’єднання не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки Об’єднання витрачаються на самозабезпечення у відповідності до статей Кошторису.
То чи розповсюджуються на дані правовідносини поняття «форс-мажору»? Так, оскільки зобов’язання виникають не лише на підставі договорів але і на підставі Рішень та закону. У випадку з ОСББ, зобов’язання у сплаті внесків виникають на підставі Рішення Загальних зборів, статуту та Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Таким чином, відповідальність за несвоєчасну сплату внесків в період військового стану не настає.
А що ж з розміром внесків, чи можна їх зменшити чи здійснити перерахунки? До прикладу, у багатьох містах де ведуться активні бойові дії, мешканці покинули квартири виїхавши в більш безпечні міста, разом з тим і об’єм вивезення сміття впав, отже на думку мешканців і внесок має бути меншим. Тому, деякі мешканці, активно вимагають у правління чи Голови правління зменшити внески. Давайте проаналізуємо закон та дізнаємось, чи може, правління прийняти чи Голова правління прийняти рішення і зменшити внески? Багатьом співвласникам цього б хотілося і можливо правлінню і голові теж, але, що каже закон:
Статтею 10 Закону України «Про ОСББ» чітко передбачено, що зменшення розміру внеску можливе лише за Рішенням Загальних зборів Об’єднання, не правління. Звертаю вашу увагу, що законом визначено, що це виключна компетенція загальних зборів, тому Правління не може змінити розмір даного внеску своїм Рішенням навіть в час військового стану, це просто не передбачено чинним законодавством.
Оскільки, як зазначалося раніше, на правовідносини ОСББ не розповсюджується ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», то і подати на перерахунок в порядку ст. 27, 28 даного закону ви не зможете.
Що робити в такому випадку? Якщо є волевиявлення більшості співвласників (для даного питання більшість це 3/4), ОСББ може в подальшому Загальними зборами прийняти Рішення, наприклад про списання (часткове списання) заборгованості. В ОСББ, які мають можливість провести відповідні збори під час військового стану, можна прийняти рішення про зменшений тариф на період військового стану. Все залежить від безпечності обстановки у вашому конкретному місті, можливості оповіщення та технічної чи фізичної можливості проведення даних зборів.
Щодо законодавчо встановленої відповідальності за невиконання Рішення загальних зборів, а також відповідальності передбаченої Рішенням Загальних зборів вона як і у випадку з житлово-комунальними послугами у період військового стану не буде нараховуватись.
Отже, якщо немає змоги сплачувати внески, слід розуміти, що форс-мажор їх не відміняє, а лише надає можливість не сплачувати певний період та надає гарантію, що за цей період штрафні санкції не будуть застосовані. Крім того, оскільки Рішення в ОСББ приймаються Загальними зборами, врегулювати питання такої заборгованості можна буде в більш безпечний час за допомогою відповідного Рішення.
Бажаю всім нам, швидкого закінчення форс-мажорних обставин, миру та перемоги!
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21239
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 16458
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7697
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7132
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5355