Переговори щодо ЗВТ – у пошуку балансу інтересів сторін
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцни
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцний фундамент для побудови якісно нового, поглибленого формату відносин між Україною та Євросоюзом, оновлять інституційні рамки співробітництва, сприятимуть поглибленню наших взаємин у всіх галузях, посилять політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
Нажаль, динаміка прогресу в переговорному процесі між нашою країною та ЄС є досить мінливою. Проте, на те є ціла низка причин. Адже позиція українських дипломатів є твердою – підписання Угод є безперечно стратегічною метою, проте бажання швидше поставити підписи не має стояти на шляху оптимізації її змістовного наповнення таким чином, щоб інтереси обох сторін були максимально враховані.
Наповнення майбутньої угоди про ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Тобто, Україна проходить шлях, яким раніше ніхто не йшов, і в цьому аспекті наш досвід буде унікальним.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі «ЗВТ+». Даний формат передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуютватимуться не тільки лібералізації двосторонньої торгівлі товарами, а також таких сфер як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.
Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
В ці дні в Києві проходить черговий раунд переговорів між Україною та ЄС з приводу укладення Угоди про Асоціацію, і від результатів цього раунду залежить те, наскільки реальним стане підписання Угоди вже цього року. На даному етапі сторони продовжують обговорення змістовного наповнення відповідних положень щодо створення ЗВТ на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів, яких наразі відбулось чотирнадцять.
Сторони досягли принципових домовленостей в таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами, захист прав інтелектуальної власності, конкуренція: антимонопольне законодавство і концентрація та державна допомога.
Водночас, існує низка питань, що викликають особливий інтерес та вимагають додаткової концентрації зусиль сторін. Зокрема, це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами, інструменти торговельного захисту, формування тарифів для українських кондитерських та аграрних підприємств на території Євросоюзу та інші.
Стратегія переговорів базується на необхідності досягнення балансу інтересів. Основним принципом, яким керується українська сторона на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.
Тобто, ефективне просування переговорів, залежить, в першу чергу, від реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг та капіталу. Проте, учасники переговорів демонструють прагнення встановити чіткіші керівні принципи та часові рамки для зближення України з Європейським Союзом. Тому Угоди про асоціацію та ЗВТ, можуть стати корисним інструментом для розбудови інтегрованих взаємин, що базуються на партнерстві.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 231
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 143
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 134
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 120
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 29762
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5349
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4778
-
Японські інвестори влаштували розпродаж іноземних облігацій після мит Трампа
Фінанси 3648
-
Подружжя Решетніків і Наталка Денисенко працюють над фільмом про міфологію сучасного Києва
Життя 3422