Оплата комунальних послуг в умовах воєнного стану
Чи треба оплачувати комунальні послуги в умовах воєнного стану?
Вижити – єдина ціль під час війни. Оплата комунальних послуг на шкоду життєвих потреб – останнє, що треба людям, адже право на життя закріплене у ст. 2 ЄКПЛ та ст. 27 Конституції України.
Загроза смерті та знищення житла доводить дріб'язковість проблеми оплати комунальних послуг, відтак непослідовні вказівки, що комунальні послуги треба оплатити попри все.
Оплата комунальних послуг має вирішуватись після війни із запровадженням пільг, оскільки й до війни борги за комунальні послуги невпинно росли.
Така позиція автора, але як на це дивиться законодавство та судова практика?
І. КОРОТКА ВІДПОВІДЬ
Оплачувати комунальні послуги в умовах воєнного стану НЕ потрібно – законодавство України звільняє від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань під час війни, тобто дає можливість не виконувати зобовʼязання.
Це не означає, що після війни не треба сплатити нарахований борг за комунальні послуги.
II. ОБҐРУНТУВАННЯ
24.02.2022 Президент України указом №64/2022 ввів воєнний стан на території України, який затвердила Верховна Рада – Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – це надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години (ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Це означає, що війна – форс-мажорна обставина – обставина непереборної сили.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Конструкція цієї статті дозволяє стверджувати, що:
- форс-мажор не звільняє від оплати комунальних послуг під час війни;
- не означає, що нараховані борги не треба оплатити;
- закон дає можливість не виконувати договірні зобовʼязання з оплати комунальних послуг у період війни, адже «Necessitas omnem legem frangit» – необхідність ламає будь-який закон.
Такий аналіз підтверджує принцип «Impotencia excusat legem» – неможливість виконання юридичного обовʼязку звільняє від виконання.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови ВС від 21.07.2021, №912/3323/20).
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом (постанова ВС від 22.01.2022, №904/3886/21).
Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати (постанова ВС від 01.06.2021, №910/9258/20).
Мережа містить докладні алгоритми цього процесу, відтак на цьому не зупиняємось.
Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб (лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022).
Цим листом ТПП України підтвердила, що ці обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення – надзвичайні, невідворотні та об'єктивні обставини для фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
06.03.2022 КМУ прийняв рішення, яким заборонив:
- нараховувати та стягувати штраф, пеню, інфляційних втрати, відсотки річних за несвоєчасну або неповну оплату за комунальні послуги;
- припиняти надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.
«Люди не повинні нести додатковий фінансовий тягар» – основна думка Олексія Чернишова – міністра розвитку громад та територій України.
Така позиція міністра відповідає принципу «In favorem vitae, libertatis, et innocentiae omnia praesumuntur» – завжди повинна мати місце презумпція на користь життя, свободи і невинності.
Принцип «Actus me invito non est meus actus» – зроблене мною проти моєї волі – зроблене не мною, чудово підтверджує головну думку статті – люди не винні, що їхнє життя опинились під загрозою знищення, як і матеріальний стан.
Несплата комунальних платежів не може завдавати шкоди державі чи виконавцю комунальних послуг. «Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam» – хто використовує своє право, не порушує прав будь-кого.
«Neminem laedit qui suo jure utitur» – нікого не ображає той, що користується своїм правом (п. 27.5. постанови ВС від 07.11.2018, №10/5026/995/2012).
Примус до сплати комунальних платежів не відповідає справедливості. Людям необхідно зберегти кошти, відтак слушне застосування принципу «Nihil magis justum est quam quod necessarium est» – немає нічого більш справедливого за необхідне.
III. ПІДСУМОК
Бережіть себе та турбуйтесь про сім'ю. Комунальні платежі – не самоціль життя, відтак не треба обмежувати себе фінансово в умовах війни заради оплати комунальних послуг.
Вижити та зберегти здоров'я, інше – потім.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21088
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10764
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10300
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4673
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4279