Винагорода державним виконавцям: міфи і реальність

Вже декілька тижнів в інформаційному просторі України поширюється інформація про гігантські «премії» державним виконавцям та домисли стосовно того, що цими «преміями» держвиконавці обов’язково «діляться». Багато громадян, які не розібралися, звідки ц

Вже декілька тижнів в інформаційному просторі України поширюється інформація про гігантські «премії» державним виконавцям та домисли стосовно того, що цими «преміями» держвиконавці обов’язково «діляться».

Багато громадян, які не розібралися, звідки ці цифри взялися, уже поспішили звинуватити Мін'юст у тому, що гроші з державного бюджету ідуть комусь на високі зарплати. А деякі засоби масової інформації закидають нам звинувачення у корупції, хоча ці звинувачення є безпідставні.

Хочу прояснити інформацію по темі, до якої заразприкута увага суспільства, та відповісти на всі питання громадськості, яківиникли. Отже:

1. Винагородидержавним (і приватним) виконавцям законні. Це передбачено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконаннясудових рішень і рішень інших органів» та Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 8.09.2016 року № 643, якою затверджено порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри ірозмір основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно доцього порядку, винагорода державномувиконавцю передбачена лише у випадку фактичного стягнення боргу  та виконавчого збору і становить 2% відстягнутого. Крім цього, передбачена винагорода у розмірі 0,5% стягнутоїсуми або вартості майна боржника  керівнику органу державної виконавчоїслужби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державнийвиконавець.

Тут слідзазначити, що до Постанови у серпні були внесені зміни, відповідно до якихмаксимальний розмір винагороди державному виконавцю за одним виконавчимпровадженням обмежено до 200 прожиткових мінімумів, що є не більше 320 000 грнвцілому.

2. Винагородидержавним виконавцям не є премією і не виплачуються з державного бюджету. Вонивиплачуються із виконавчого збору – коштів, які додатково стягуються знедобросовісного боржника за те, що він не виконав рішення суду добровільно іне сплатив борг. Виконавчий збір – це додаткових 10% від боргу, сплачує йогоборжник! Половина коштів виконавчого збору надходить до бюджету України івикористовується на потреби армії, медицини тощо. Тож чим більший виконавчийзбір, тим більше надходжень до бюджету. Тому це нонсенс – плітки про виплатувинагороди з бюджету. Державні виконавці навпаки – поповнюють бюджет України.

З другоїполовини коштів виконавчого збору формується спеціальний фонд Міністерстваюстиції. З нього і виплачується винагорода державним виконавцям (2%),керівникам органів ДВС та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкованийдержавний виконавець (0,5%, але лише у випадку дотримання низки встановленихМіністерством юстиції критеріїв). Решта 2,5% з 10% виконавчого зборувикористовується на утримання державної виконавчої служби.

Нам інодізакидають, що через винагороду ми «недофінансовуємо» бюджет. Це не так. Якщо удержавного виконавця не буде мотивації стягнути мільярдний борг – виконавчийзбір у розмірі, наприклад, 100 млн, не потрапить в бюджет в принципі. Але є йінша ситуація - борг стягнули, наповнився держбюджет. Наприклад, в минуломуроці ми стягнули 369 млн гривень, при чому 227 млн - за ті 3 місяці, колизапрацював механізм отримання винагороди. В цьому році за станом на 1 вереснями вже стягнули 520 млн гривень, а якби не обмежували винагороду, то, я думаю,в цьому році було б стягнуто виконавчого збору близько 1 млрд гривень. По фактуза моїми прогнозами даний показник становитиме десь 800 млн гривень.

Тобто тутпотрібно визначитися: не давати держвиконавцям законну винагороду за виконаннясудових рішень, і тоді рішення судів не будуть виконуватися, не буде надходженьвиконавчого збору до держ. бюджету. Або ж виплачувати законну винагороду, якастимулюватиме держвиконавців до більшого виконання судових рішень.

Моя особистадумка, що винагорода повинна бути адекватною, щоб виконавець стягував борг,перераховував до бюджету збір, отримував винагороду, сплачував з нього податки тощо.Граничний розмір цієї винагороди вже визначений КабМіном, про “мільйонні”виплати мова не йде.

3. Стосовно чуток, начебто державні виконавці «повертають» частину винагороди своїм керівникам.

Щоб перевірити, чи дійсно в системі мали місцетакі неправомірні факти, за ініціативи Міністра юстиції було запущеноперевірку, в тому числі на поліграфі, всього складу органів державноївиконавчої служби. І це стосується не лише центрального апарату, а йрегіональних відділень. Це безпрецедентна за масштабом робота, яку раніше непроводили в жодному з органів влади. Нині цей процес майже завершено. Підтвердженьцим звинуваченням професійні поліграфологи не знайшли.

4. Так само міфом є те, що лише обрані державнівиконавці отримують «прибуткові» справи. Хочу наголосити, що усі без винятку виконавчіпровадження розподіляються між виконавцями автоматично в захищеній відзовнішнього втручання автоматичній системі виконавчого провадження, томузвинуваченні у тому, що ласі справи віддаються обраним – безпідставні.

Реформа виконання судових рішень є складовоюмасштабної реформи судової влади, реалізацію якої вкрай потребує українськесуспільство, всі ми – громадяни країни. Без справедлевих судів Україна не станеуспішною, це – беззаперечний факт. Тому кожен з нас сьогодні обирає –підтримувати реалізацію намічених реформ або виступати із їхньої критикою тазвинуваченями до процесу їхньої реалізації. І відповідати за свої діїсамостійно.