Старт реформи зрошення в Україні: які першочергові кроки потрібні?

На початку травня Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX).

Застаріле обладнання, розграбовані насосні станції та трубопроводи, сварки та суперечки між власниками паїв, через які проходить колись єдина система зрошення, бюрократичні перепони та законодавчі суперечності, з якими стикалися  фермери під час спроби облаштувати нову систему меліорації, захмарний тариф на полив через вартість електроенергії, — усі ці гострі питання давно потребували кардинального вирішення.

Проєкт Закону про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель (№ 5202) було зареєстровано в березні 2021 року. За цей період документ декілька разів розглядали у сесійній залі парламенту, проводили широке обговорення його положень з громадськістю, вносили конструктивні зміни до нього та руйнували міфи щодо його впровадження. І ось у лютому 2022-го він дійшов до другого читання у редакції законопроєкту № 5202-д — у результаті був проголосований 17 лютого 279 голосами «за», а 6 травня документ підписав Президент України. 

Отже, маємо абсолютно нову реальність для водокористувачів — Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації» від 17 лютого 2022 року № 2079-IX.

Чому було важливо ухвалити закон до початку поливного сезону?

Своєчасність та якість проведення поливної кампанії залежить від підготовки меліоративних систем до роботи. Вона розпочинається майже одразу після завершення поливного сезону і триває не більше пів року (класичний період: листопад—березень). Саме тоді необхідно провести тендерні процедури щодо закупівлі електроенергії для забезпечення роботи насосних станцій. 

Кожен рік все відбувалося без змін: водокористувачі ремонтували внутрішньогосподарські системи, які їм не належать, а державні водогосподарські організації в умовах тотальної нестачі коштів на поточні ремонти, а ще за відсутності коштів на проведення капітальних ремонтів із загального фонду державного бюджету проводили підготовчі роботи з мінімальною можливістю оновити та модернізувати меліоративні фонди. Зважаючи на те, що через дощі, які пройшли під час поливного сезону в 2021 році, було подано на полив на 500 млн куб. м води менше, ніж у 2020 році,  спеціальний фонд водогосподарських організацій у порівнянні з попереднім роком «просів» на суму понад 170 млн грн (не враховуючи вартість електроенергії).

Ухвалення закону про об’єднання водокористувачів створило всі умови до того, щоб у водокористувачів було нові, сучасні енергозберігальне обладнання та експлуатаційна техніка.

Класичне «що робити?» 

Важливо максимально швидко застосувати положення Закону про організації водокористувачів.

Програма USAID АГРО наразі активно долучена до реалізації його положень:

- виконана робота з підготовки пілотних проєктів, які допоможуть розпочати швидкий старт для впровадження інституту Організацій водокористувачів;

- розроблено посібник із проведення інвентаризації меліоративної інфраструктури, який забезпечить єдиний підхід для всіх учасників процесу передачі-прийняття об’єктів меліоративних систем від балансоутримувачів до організацій водокористувачів;

-  проведено аудит тарифоутворення на зрошенні, за результатами якого буде запропоновано обґрунтовану методику щодо формування прозорої вартості послуги подачі води на зрошення;

- Мінагрополітики за активної підтримки Програми USAID АГРО та ВАР розпочало розробку нормативно-правових актів, передбачених Законом.

Реалізація положень «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року» нарешті відбувається, але часу на відновлення зрошення з кожним роком стає все менше і, зважаючи на глобальні зміни клімату, вони потребують консолідованих рішень між усіма учасниками – державою, аграріями та громадськістю. 

Нагадаю, з часів незалежності Україна має близько 40,5  млн га земель, придатних для ведення сільського господарства, із них постійного зрошення потребувало 18,7 млн га орних земель, періодичного – 4,8 млн га. Наразі площа земель, які фактично зрошуються, зменшилася більш ніж на 70 %. У 2020 році, за даними Державного агентства водних ресурсів України, гідротехнічна меліорація здійснювалась на площі 551 тис. га. Отже, роботи непочатий край. Але закон про об’єднання водокористувачів відкрив абсолютно нові можливості до розвитку аграрного сектору.

За різними розрахунками, реформа зрошення дозволить збільшити обсяги валового виробництва с/г культур та, відповідно, загальну вартість додаткової валової продукції, яка може сягнути 135 млрд грн у рік. А головне, Україна гарантує для себе та світу продовольчу безпеку.

На жаль, військова агресія росії вплинула на терміни запровадження організацій водокористувачів, але не змінила плани щодо їх реалізації.