Розпуск Коцюбинської сільради: Справедливість або порушення Закону?

На мій погляд, минулого тижня народні депутати зробили для жителів Коцюбинського просто таки «ведмежу послугу». Постанова про перевибори була прийнята з абсолютним порушенням Закону. Що, на жаль, дає перевагу іншій стороні конфлікту.

Я повністюпідтримую всіх тих, хто захищає Біличанський ліс. І всіх, хто вважає, що голову селищної ради відсторонили незаконно - принциповужінку, яка вирішила боротись із мафією забудовників.

Однак рішення, якеухвалене Верховною Радою України про розпуск Коцюбинської сільради також єнезаконним. І тепер важливо, щоб ще і воно не «зіграло» на користь забудовників– тому що, нажаль, такий ризик є.

14 квітня2016 року - день  для народних депутатіввельми «продуктивний». Спершу вони змінили Прем’єр-міністра і обрали новий складКабінету Міністрів України, з цілковитим порушенням встановленого КонституцієюУкраїни порядком, а потім - продовжили в цьому ж дусі і прийняли рішення продострокове припинення повноважень Коцюбинської селищної ради,  призначивши позачергові вибори в цьомунаселеному пункті. Мова йде про Постанову Верховної Ради України   № 4383.

Чому такерішення є незаконним?

Частина 1статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», справді,передбачає три випадки, які дозволяють достроково припинити повноваженнявиборного органу місцевого самоврядування, а саме:

   1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свободгромадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цихрішень у відповідність із законом;

   2) якщо сесії ради не проводяться безповажних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань,віднесених до її відання;

   3) у випадках, передбачених Законом України"Про військово-цивільні адміністрації".

Вказанийвище обмежений перелік підстав для розпуску виборного органу місцевогосамоврядування встановлений невипадково. Адже   таке рішення можна приймати у  крайній необхідності, у виключних випадках, томущо ніхто не має права на власний розсуд підміняти  волевиявлення виборців.

Однак,зважаючи на зміст Постанови та доданих до неї документів, не можна зрозуміти,якою саме правовою підставою керувалися народні депутати, приймаючи рішення продострокове припинення повноважень Коцюбинської селищної ради.

По-перше,ініціатори цієї Постанови всюди вказували лише на ч.1 ст. 78 Закону України«Про місцеве самоврядування в Україні», без вказівки на конкретний пункт цієїчастини статті, який би стосувався саме ситуації в селищі Коцюбинську.  Адже розпустити місцеву раду через те, що неюприймалися рішення, які суперечать Конституції України, чи через те, що сесіїради не проводяться, чи через те, що було створено військово-цивільнуадміністрацію – не одне і те ж. Тому відповідний пункт цієї статті мав бивраховуватися у першу чергу, якщо хочеться прийняти обґрунтоване рішення пророзпуск органу місцевого самоврядування. Однак народні депутати, якіпідписалися під цією Постановою, чи то від незнання того, що   пунктистатті необхідно виконувати; чи то умисно, бо, можливо, передбачених у законіобставин і немає, не вказали, яка саме підстава є умовою розпуску Коцюбинськоїселищної ради. А вважати, що вся частина 1 ст. 78 Закону України «Про місцевесамоврядування в Україні» стосується ситуації у селищі Коцюбинську,  неможливо, оскільки в межах Київської областірішення про створення військово-цивільної адміністрації насправді неприймалось.

По-друге, ізінформації, наведеної у пояснювальній записці до проекту Постанови, можназробити висновок, що в селищі має місце конфлікт між головою селищної ради тадепутатами цієї ради. Відповідно до ст. 124 Конституції України, «юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникаютьу державі», тому правильно було б, щоб спір між посадовими особами селищаКоцюбинське вирішувався у судовому порядку. Цей спосіб є цивілізованим іправильним, оскільки члени територіальної громади своїм волевиявленням надалимандат довіри, як селищному голові, так і депутатам ради. Однак народнідепутати вирішили, що вони можуть цим знехтувати і призначити ще одні вибори.

По-третє,згідно з частиною 4 ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенняпро дострокове припинення повноважень місцевої ради Верховна Рада України можеприймати лише тоді, коли є  висновокпрофільного комітету. Однак відповідного висновку щодо цьогопроекту Постанови надано також не було.

Таке нехтуваннянародними депутатами закону може призвести до того, що, маючи більшість упарламенті, можна абсолютно безпідставно завтра прийняти рішення про розпуск чито Лубенської, чи то Івано-Франківської міської ради – було б бажання.

Але прийнятез порушенням закону рішення, може створити  неправомірні умови  всім, кому заважала принципова голова сільрадиоскаржити його в суді вигравши суперечку. І знову у всьому будуть звинувачуватисуд, а не народних депутатів, які, в першу чергу, дбають про свої рейтинги, ане про законність своїх дій. Таке намагання ВРУ замінити власними рішеннями і суд, і правоохоронні органи, справді, небуде успішним. До того ж, немає гарантії, що нові вибори не приведуть до владитих самих осіб. На жаль, ситуація з перевиборами у Кривому Розі нікого і нічогоне навчила.