Орел та Тризуб. Про цінності, зброю та партнерство
Як війна змінила відносини України і США. Чи буде Україна головним партнером Америки у регіоні?
(В статті використані данні Дослідницької служби Конгресу США (CRS) та Центру стратегічних міжнародних досліджень (CSIS)
У 2017 році посол США в Україні Стівен Пайфер написав книгу “Орел та Тризуб. Відносини США та України в Бурхливі Часи”.
Пайфер розмірковує про успіхи та помилки політики США щодо України з 1991р., про Будапештський меморандум та ядерну зброю, яка б на його думку не врятувала від захоплення Криму та війни з рф. Та вказує на одну з проблем у двосторонніх відносинах - культурну відмінність.
Ескалація 24.02. стала каталізатором розвитку відносин з США - те що не вдалось зробити за 30рр., було досягнуто за 17міс. Головним чинником стали український спротив та здатність воювати. Саме українські військові та усі громадяни зі зброєю - стоять у центрі еволюції відносин з США. Саме вони виражають цінності, які є близькими між двома націями та споріднюють нас з Америкою – прагнення до свободи та воля боротися і перемагати.
Чи буде Україна значимим партнером США та вістрям американської стратегії у регіоні?
Чи може Україна володіти американськими військовими технологіями та спільно виробляти зброю, що є високим рівнем довіри та ознакою стратегічного партнерства?
Але давайте по-черзі. Спробуємо зрозуміти, чим є ця війна, які інтереси її учасників, коли і як вона може завершитись, та яка роль України.
Чим є нинішня війна
“СВО” росії планувалася як швидкий переворот для заміни українського уряду, встановлення контролю над ресурсами та людським капіталом. Москва хотіла зменшити вплив США та послабити НАТО, але отримала зворотній ефект та у найбільший конфлікт у Європі з 1945р.
Чи є це одна з найбільших геостратегічних помилок в історії, чи холоднокровний розрахунок рф - ми взнаємо набагато пізніше.
Геополітичний рівень – Great Power Competition
Війна “розвіяла дим”, витіснивши період “після завершення ери “холодної війни”, чітко показавши змагання великих держав, що підкреслилось оголошенням стратегічного партнерства Китаю і рф, та нахабним вторгненням до України.
Держави змагаються за встановлення норм і практик торгівлі та інвестицій. Іншим аспектом змагання є конкуренція за розробку нових технологій та регулювання у цій сфері.
Війна перегрупувала країни на три табори: 1) союзники США, 2) табір Росії (з латентними союзниками) та 3) умовно нейтральні країни.
Агресія росії активізувала коаліцію часів холодної війни та стимулювала її м’язову пам’ять. НАТО об'єдналося і стало зосередженим, як до розпаду СРСР. Фінляндія та Швеція попросили приєднатися до Альянсу. ЄС надав Україні статус країни-кандидата, а Німеччина радикально змінила свою політику щодо Росії.
Глобальні інтереси США
Навіщо США стільки вкладати у війну в Україні, витрачати стільки власних ресурсів?
Відповідно до даних Дослідницької служби Конгресу США (CRS - мозковий центр Конгресу) більшість населення, ресурсів і економічної діяльності світу розташовані не в Західній півкулі, а в Євразії. У відповідь на це політичні діячі США вибрали ключовим елементом національної стратегії США запобігання появі там регіональних гегемонів. Така позиція складається з двох елементів:
(1) регіональний гегемон у Євразії представлятиме велику концентрацію влади та буде загрозою інтересам США;
(2) в Євразії відсутні союзники США, які можуть власними зусиллями запобігти появі гегемонів, через що потрібне втручання США.
Саме тому структура та спроможності армії США є такими, що дозволяє перетинати великі простори океану та проводити масштабні операції в або навколо Євразії. Елементи сил, пов’язані з цією метою, включають військово-повітряні сили із значною кількістю дальніх бомбардувальників, літаків дальнього спостереження, літаків дальнього повітряного транспорту та танкерів-заправників у повітрі, а також військово-морські сили із значною кількістю авіаносців, атомних ударних підводних човнів, великих надводних бойових кораблів, великих десантних кораблів та кораблів поповнення запасів.
Інтереси США в Європі
Не дивлячись на характер американо-китайських відносин щодо Тайваню, саме Європа є для США ключовим регіоном інтересів, про що свідчить »700 тис загиблих американців у двох світових війнах.
Сполучені Штати та ЄС є найбільшими торговими та інвестиційними партнерами для один одного: згідно з даними Бюро економічного аналізу США, трансатлантична економіка, включно з 27 державами-членами ЄС і такими країнами як Великобританія, Норвегія та Швейцарія, генерує близько $6 трлн на рік і безпосередньо залучує »10 млн працівників по обидва боки Атлантики.
Роль США в Європі зростатиме: вже зараз там »100 тис військових США та розміщується »100 тактичних ядерних гравітаційних бомб B61 у п’яти країнах НАТО.
Безперечним є факт: результат війни в Україні буде мати більш стратегічний вплив, ніж можлива війна за Тайвань, а майбутній статус України матиме вирішальний вплив на всі держави Європи та довіру до НАТО та США, тоді як вплив Тайванської історії є відносно ізольованим.
Будь-яка американська невдача у відносинах з Україною та в захисті Європи дасть Китаю поштовх для активних дій та ще більше підбадьорить рф.
Чого хоче росія. Стратегічна помилка чи раціональний підхід ?
Проповідуючи багатополярність, Китай і Росія працюють над створенням біполярної констеляції сил, у якій вони б очолили альянс країн у протистоянні Заходу.
Незважаючи на провал початкового задуму “взяти Київ за 3 дд.“ та підломити НАТО, москва грає раціонально, націлюючись на утримання ядерного паритету з США та набуття статусу євразійського гегемона.
Якщо розділити цілі москви на військові, політичні та економічні, то ворог частково досяг своєї мети – зруйнував і продовжує підривати економіку України.
Якби Росія досягла успіху, це дало б їй доступ до Польщі, Болгарії, Румунії, збільшення контролю над Чорним морем, додало б впливу на Туреччину та домінування в Білорусі і Молдові.
(Джерело - nato.int)
Поглинання України посилить контроль рф над частиною світового експорту зерна та с/г товарів, у експорті нафти та газу, підсилить її оборонну промисловість.
Успіх Росії може мати каскадний ефект, спонукаючи інші ревізіоністські сили (Іран, Пн.Корея) йти таким ж шляхом для досягнення власних цілей.
Що відкрила війна
(1) Неготовність Європи воювати. Європа залежить від США в обороні та енергетиці. Станом на 24.02 відкрився неналежний стан озброєнь, неготовність військ та скорочене оборонне виробництво (Жозеп Боррель).
(2) Чорні вівці у стані НАТО/ЄС. Угорщина та окремі нейтральні країни доводять, що приналежність до НАТО/ЄС та Європи узагалі не обов’язково означає спільні цінності.
(3) Громіздкість НАТО. Прийняття Швеції до НАТО показало, що натівський принцип консенсусу у прийнятті рішень та велика кількість учасників є ризиком.
(4) Тонка оболонка цивілізації. Націлювання на цивільні цілі стає все більш частим фактом війни у Європі.
(5) Важливість ядерної зброї. Неймовірно зросла важливість ядерної парасольки.
(6) Російський парадокс. Між претензіями москви на унікальну роль у світових справах та її реальними можливостями лежить провалля. Рф є потужною країною за розміром території та ядерного арсеналу, великим гравцем в енергетиці, але її збройні сили, технології і розвідка показали слабкість.
Фактор ядерної зброї
Важливість ядерної парасольки неймовірно зросла.
НАТО – це в першу чергу ядерний союз, і він підтвердив таку репутацію, коли Швеція та Фінляндія, маючи сумніви щодо ст. 42.7 Договору про ЄС (положення про взаємну оборону, схоже на ст.5 договору НАТО), вирішили приєднатись до Альянсу.
Війна відбувається в конвенційній площині, але Росія успадкувала величезні ядерні активи СРСР: »5977 зарядів, з яких »1600 у військах. І може спробувати використати єдину претензію, яка дає їй відчуття наддержави.
Одночасно держави-ізгої (Іран, Пн.Корея) усвідомлюють, що ядерна зброя є критично важливою для збереження власної автономії та стратегічного суверенітету.
Ядерні залякування рф підштовхують країни до розмірковування про необхідність таку зброю мати для захисту: Пд.Корея розглядає можливість створення власного арсеналу або розміщення на Корейському півострові зарядів США.
Все це підриває політику ядерного нерозповсюдження, і США намагаються запобігти таким тенденціям.
Скільки триватиме війна
Припинення бойових дій, незалежно від умов, з великим припущенням буде перервою перед новою війною.
Чи будуть у війну втягнуті європейські країни через провокацію рф, чи буде застосована зброя масового ураження, чи вплине на перебіг війни конфлікт у іншій точці світу – цього не знає ніхто. Можливий б.який сценарій, про що свідчать підрив Каховської ГЕС та похід ПВК “Вагнера” на Москву.
Українська “перемога” не призведе до масштабних політичних потрясінь в рф і зміни російських цілей, та залишить Україну у позиції об’єкту для агресії.
Війна переросла у протистояння між Заходом і росією (вкл. з її латентними союзниками) та гонку озброєнь у світі. Ця нова “холодна війна” тепер буде формуватися як ходом, так і результатом війни між росією та Україною, і жоден її результат не приведе до стабільного миру в Європі.
Інший оціночний вимір – це змагання технологічних систем Заходу та рф. Припущення полягає у тому, що якщо російський спосіб ведення війни на основі її військових технологій покаже свої результати, то війна триватиме до досягнення москвою своїх цілей – підкорення території та населення України. Якщо ж ворог довго перебуватиме у глухому куті, то на певний час може взяти паузу для переоцінки та підготовки до нового раунду.
Цінність України - досвід
Те що Україна пережила з 24.02 є унікальним досвідом у світі, який рухається до загострення міждержавних конфліктів.
Імéра Óхі. Відповідь українців 24.02. нагадує історичну подію 1940р., коли Греція сказала “Ні” (гр. Óхі) ультиматуму італійського диктатора Муссоліні - не пропустив війська фашистів на свою територію та почала масовий народний спротив. І хоча країна була окупована до 1944р, але показала мужність та силу. Подія стала національним святом Греції під назвою “День Ні” (гр. Імéра Óхі). Прикметно, що ультиматум фашистів до греків був озвучений о 04:00 ранку – так само як путін оголосив про початок СВО.
Рішучий спротив українців та унікальна фігура Президента Зеленського, який звернувся до США з історичною фразою: “Мені потрібна зброя, а не евакуація”, активізували розвиток відносин з Заходом.
(Джерело - rferl.org)
Українці ведуть війну проти супротивника, який перевершує за кількістю техніки та особового складу. “Україна має напевно найкращу армію у світі на даний момент", заявив у березні 2023р австралійський генерал Мік Раян. “Немає сумніву, що українці мають більший бойовий досвід, ніж будь-яка інша країна. Окрім Росії”, — говорить полковник Марк Канчіан, радник CSIS. Операції США по боротьбі з повстанцями в Іраку та Афганістані це зовсім інший тип війни та бойового досвіду.
Військові технології - це велике надбання, але вони не вирішують, хто переможе на полі бою. Мати сучасну зброю та вміти воювати - різні речі. Ми маємо унікальний досвід ведення сучасної повномасштабної війни, на відміну від жодної іншої європейської країни з часів ІІ Св.В.
Але досвід накопичує і Росія. І протистояти їй в Європі здатні українці.
Бути як Ізраїль
Президент Зеленський задекларував, що Україна стане великим Ізраїлем щодо відношення держави до безпеки та оборони.
Що означає “Бути як Ізраїль”? Це коли твої збройні сили переважають у регіоні; ти тримаєш під контролем радикальних націоналістів Лівану, Йорданії та Палестини; твої спецслужби допомагають США в зборі розвідданих і таємних операціях; твоя промисловість спільно з США розробляє винищувачі і систем протиракетної оборони (ПРО).
Відстоюючи стратегічні інтереси США у регіоні, ізраїльтяни також мають спільні з американцями цінності щодо демократії, боротьби за свободу та право націй жити в безпеці, виявляючи волю народу. А заснування Америка саме християнами єднає дві нації на цивілізаційному рівні.
Якісна військова перевага. Показовою особливістю Ізраїлю та наріжним каменем зобов’язань Америки щодо цього регіону є концепція про якісну військову перевагу (Qualitative Military Edge – QME).
QME - це здатність Ізраїлю протидіяти й перемагати військові загрози з боку будь-якої окремої держави, коаліції держав чи недержавного суб’єкта, зазнаючи при цьому мінімальних втрат. Після Шестиденної війни США взяли на себе зобов’язання підтримувати технологічну, тактичну та інші переваги, які дозволять Ізраїлю стримувати чисельно переважаючих супротивників. Ця політика визначена чинним законодавством США.
Ізраїль донедавна був головним бенефіціаром допомоги США в галузі безпеки (див. матеріал на УП - Загартовані війною. Як Ізраїль став військовою наддержавою), та єдиною країною, яка має право використовувати фінансування США для інвестицій у власні дослідження та розробки.
На поч. 2017р. один американський військовий радник у Києві розповідав навіть не мріяти Україні отримувала від США таку військову допомогу як Ізраїль. Війна все змінила, і Штати де-факто реалізують концепцію якісної військової переваги для України.
Партнерство з США
Українці залежать від Заходу в усьому - від зброї до відновлення інфраструктури та забезпечення населення базовими товарами. Але Захід уже був у подібних умовах – як це було з Великобританією в 1941р.
Альянси стають ключовою ознакою змагання великих держав, усі активно шукають союзів.
Більша частина американської могутності походить не від того, що можуть зробити самі США, а від співпраці та підтримки, яку вони отримують від дружніх країн світу. Потужність США залежить від величини та згуртованості їхніх альянсів — і останні можуть змінюватися дуже швидко.
Багаторічні розмови в Європі про заміну “застарілого” альянсу НАТО під керівництвом США на альтернативний з центром у ЄС раптово закінчилися 24.02, коли росіяни спробували захопити Київ.
Але для чого Україна Штатам, в чому сенс партнерства США з Києвом?
Концепція одночасних конфліктів. Після російського вторгнення в Україну в 2014р. стало зрозуміло, що США зіткнулися з принципово іншим світом, у якому головними супротивниками є не країни-ізгої, а великі держави, які володіють величезним військовим потенціалом, включаючи ядерний.
США вже виходять не з вимог двох регіональних конфліктів із країнами-ізгоями, а з вимог перемоги у конфлікті високої інтенсивності з країнами найвищого рівня (Китай та рф). Прийняття цієї концепції вимагає суттєвого збільшення чисельності збройних сил та розміру оборонного бюджету США.
Тому роль України з її армією та досвідом дуже цінна: якщо існує можливість одночасних конфліктів на двох театрах бойових дій, то США потребують надійного союзника у регіону, який здатний вести війну та протистояти потужному ворогу.
Україна захищає східний фланг НАТО. Збройні сили України є єдиною боєздатною армією у Європі. Вірніше, є ще одна – це росіяни. Оборона кордонів з рф та Білоруссю буде важливою складовою європейської безпеки після припинення бойових дій.
Російські військові, і ВКС зокрема, адаптуються, і москва буде розвивати можливості нанесення повітряних ударів різними засобами (ракети, БпЛА). Успішне перехоплення ракет “Кінжал”, поряд із великою кількістю перехоплень крилатих ракет “Калібр”, робить протиракетну оборона України (ПРО) невід’ємною частиною більшої архітектури ПРО Європи.
Включення України до конфігурації європейської оборони посилює як європейську, так і трансатлантичну безпеку, та послаблює навантаження на США.
Формалізація відносин з США та гарантії безпеки
Звивистий шлях до НАТО. Україна вже де-факто є союзником НАТО, але повноправне членство стоїть під питанням – занадто багато факторів, а в НАТО складні механізми прийняття рішень.
На звивистій дорозі до членства в Альянсі потрібно формалізувати оборонний союз з головним партнером - Америкою. Це забезпечить для України не тільки сучасні оборонні технології, а й ядерну парасольку.
Незважаючи на важливість для національної безпеки США, у багатьох відношеннях Україна розглядається просто як партнер, а не справжній союзник - у України навіть відсутній статус головного союзника поза НАТО - статус, який мають Туніс і Афганістан.
З огляду на те, що американо-українські відносини в галузі оборони стають дедалі помітнішим аспектом зовнішньої політики США, Україні необхідно увійти в добре інституціолізований альянс з США.
Це також дозволить перейти від простих передач зброї до обміну технологіями та спільних оборонних розробок та виробництва (defense co-production). А це вже є високим рівнем довіри та партнерства.
У вересні 2022р Андрій Єрмак і колишній Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен презентували Президенту Зеленському рекомендації щодо гарантій безпеки для України під назвою “Київський безпековий договір” (Kyiv Security Compact)“. Один з пунктів передбачає ресурсні вливання в український ОПК, тобто це питання є частиною порядку денного.
А на саміті у Вільнюсі підписана заява країн G7 щодо довгострокової програми озброєння ЗСУ, навчання, кібероборони та розвитку українського ВПК, що є кодифікацією формату “Rammstein” на довгі роки вперед через мережу двосторонніх угод.
Воєнно-технологічна співпраця як складова союзу з США
Історично США передавали військові технології своїм союзникам, як у Європі, так і в Азії, щоб розбудувати їх військовий потенціал для взаємного захисту від СРСР.
Ізраїль співпрацює зі Штатами, тому що його виживання залежить від можливостей його збройних сил, які були випробувані у війнах в 1948, 1956, 1967 та 1973 рр. Він також отримує вигоду через експорт власної зброї.
Пд.Корея стикається зі значною та постійною військовою загрозою з боку Пн.Кореї. Вона співпрацює з США з часів Корейської війни.
Японія зробила оборонні програми співпраці з США важливим елементом американо-японських відносин з 1954 року через Угоду про взаємну оборонну допомогу.
Україна довела право стати частиною західної військово-технологічної архітектури.
В період до 24.02 відмови у передачах технологій та спільного виробництва обґрунтовувались різними причинами:
- держвласність в ОПК - АЛЕ уряд Ізраїлю володіє двома величезними компаніями, які входять в ТОП 100 світових виробників ОВТ);
- Ризик втрати технологій (в т.ч. заволодіння ворогом) – АЛЕ є приклад Ізраїлю чи Півд. Кореї, які постійно знаходяться на лінії зіткнення з супротивником та їх спецслужбами;
- Корупція та неефективність – АЛЕ це лікується через покарання за злочини (тим більше в умовах війни) та через якісний менеджмент.
Одночасно після 24.02. лунав мессидж про “оборонні інвестиції - лише після завершення війни”. АЛЕ що таке “після війни” – ніхто не знає, бо рф як загроза буде існувати найближчі десятиріччя.
Вірогідно, за цим фасадом була прихована недовіра до України як ненадійного партнера, який в любий момент міг змінити свій вектор з західного на східний.
Від 24.02.22 коливання вліво-вправо неможливі - десятки тисяч загиблих українців, зруйновані міста, викрадені діти - все це помножило на “0” історію зав’язків Києва з москвою, та зробили неможливим їх повернення на багато поколінь.
А більше 200 тис втрат загарбників та тисячі спаленої ворожої техніки як ніщо підкреслює що ми надійний партнер.
- - - - - - - - - - - - - - - -
Російське вторгнення в Україну закріплює провідну позицію США у світових справах та робить можливим відродження Pax Americana.
Америка буде посилювати свою присутність у Європі.
А Україна може стати за визначенням Клаузевіца військовим центром тяжіння в регіоні (Center of Gravity) – джерелом сили для досягнення спільних з США цілей.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23539
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21299
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9083
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734