Україні потрібна нова "архітектура" в ВПК
В умовах агресії Росії та переходу на стандарти НАТО в Україні відсутня політика у сфері ВПК
Сили безпеки та оборони, які існували в березні 2014 року, не змогли ефективно реагувати на зовнішні виклики – відбулося захоплення Криму та розпочався перманентний конфлікт на Сході України. З того часу Україна здійснила значний прогрес в розбудові своїх оборонних спроможностей; тим не менше, цих зусиль недостатньо для подолання нинішніх та майбутніх загроз для країни.
Ми взяли рух на побудову оборонної організації відповідно до стандартів НАТО. Хоча таких офіційних стандартів немає, існують певні загальноприйняті практики – т.з. шість ключових принципів, на яких ґрунтується ефективна організація системи оборони країн НАТО.
Найперший з таких принципів, і як на мене найголовніший - чітко визначені ролі, обов'язки та повноваження. Одна з сфер, яка потребує такої визначеності - це військово-промисловий комплекс (ВПК).
----------------------------------------------
Сектор безпеки та оборони може бути реформовано лише як складову в загальному процесі реформування системи державного управління. Але ні Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки, ні Концепція оптимізації системи центральних органів виконавчої влади взагалі не враховують оборонку.
В тому числі з цього процесу випадає і ВПК через виключний вплив Президента у цій сфері. А це вносить розрив між формуванням політики (Президент) та її реалізацією (забезпеченням ресурсами (КМУ)). Це також створює неможливість для ефективного контролю сфери оборони з боку не тільки КМУ, а й ВРУ. Як результат - корупція та слабка країна.
Вважаю, що для реалізації виваженої та ефективної державної політики у сфері оновлення та переозброєння Збройних Сил України, реформування структури управління військово-промисловим комплексом потрібна нова значно ефективніша система державного управління.
----------------------------------------------
Актами Президента України та Кабінету Міністрів України у цій сфері охоплюються лише питання нормативного врегулювання окремих напрямів, внаслідок чого втрачається державний вплив та координація діяльності органів влади у сфері оборонно-промислового комплексу. Такому стану справ сприяє і відсутність окремого центрального органу влади, на який би покладалися організаційні, координаційні та виконавчі функції за всіма аспектами оновлення Збройних Сил та функціонування військово-промислового комплексу, а також формування та реалізації державної політики у цій сфері.
Вже давно у суспільстві йде мова про необхідність створення жорсткої вертикалі управління у сфері функціонування ВПК. Практика показує, що обмеження вдосконалення системи управління у цій сфері виключно створенням різноманітних дорадчих органів (як то – Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу) ніколи не давала позитивних результатів. Зараз очевидно, що не дають позитивних результатів і спроби делегування управлінських функцій держави у військовій промисловості господарюючим суб’єктам - ДК «Укроборонпром».
Вже після Революції Гідності відбулися парламентські слухання на тему "Обороноздатність України у XXI столітті: виклики, загрози та шляхи їх подолання". За їх результатами Кабінету Міністрів України було рекомендовано, серед іншого, «утворити Державне агентство оборонної промисловості як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого буде спрямовуватися Міністром економічного розвитку, промисловості та торгівлі України і направлена на забезпечення розвитку оборонного сектору економіки, забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням і військовою технікою, створення та організацію виробництва наукоємної конкурентоздатної продукції цивільного призначення, адаптацію національного законодавства з питань оборонної промисловості та військово-промислової політики до законодавства Європейського Союзу». Рекомендацію проігнорували.
----------------------------------------------
Але вважаю, що в Україні необхідно створити новий ЦОВВ ВПК, і саме у формі міністерства (а не агентства). Це обумовлено наступними причинами:
1. В складних умовах агресії та особливого періоду в Україні відсутня політика у сфері управління військово-промисловим комплексом:
Міністерство економічного розвитку і торгівлі відповідно до пп. 49) та 50) Положення про МЕРТ «готує та узагальнює пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку науково-технічного потенціалу в галузі озброєнь та військової техніки, удосконалення механізму державного регулювання у цій сфері; та забезпечує координацію заходів, що здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади у сфері функціонування і розвитку промислового та оборонно-промислового комплексу;
Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який би забезпечував формування та реалізовував державну військово-промислову політику, на сьогодні в Україні відсутній.
2. Що стосується найбільшого об’єднання підприємств державної форми власності - Державного концерну “Укроборонпром” – то його діяльність не координується та не спрямовується жодним центральним органом влади.
Кабінет Міністрів України, будучі вищим органом в системі центральних органів виконавчої влади не здатен поглиблено та предметно займатись зазначеним питанням. В КМУ просто відсутні для цього людські ресурси. А Укроборонпром не має права на це відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».
Крім того, чинний на цей час Указ Президента України Януковича В.Ф. 28 грудня 2010 року № 1245/2010 та Закон України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», порушують Конституцію України у частині сфери повноважень Президента України.
Певні функції з формування рішень в ВПК та управління Концерном виконує Апарат РНБО: в його структурі функціонує декілька міжвідомчих комісій (1 - Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу, та 2 - Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю), які очолюються першим заступником секретаря РНБО та займаються формуванням рішень з питань ОПК та експорту озброєнь. Це теж, на рівні з призначенням Президентом гендиректора та членів наглядової ради Концерну, є втручанням в питання промисловості, які належать виключно до компетенції Кабінету Міністрів.
3. Відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 року №92/2016, одним з складових сектору безпеки і оборони визначено - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Його головним завданням визначено «створення умов для виведення оборонно-промислового комплексу України на якісно новий рівень виробництва озброєння і військової техніки для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який дасть змогу створити цілісну систему, здатну до відтворення та функціонування на принципі збалансованості».
4. Проектом Закону країни «Про національну безпеку України» визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, визначає пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу, забезпечує нормативно-правове регулювання у цій сфері, аналізує стан та тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу України, розробляє та організовує виконання державних програм розвитку оборонно-промислового комплексу, здійснює координацію діяльності з реалізації державного оборонного замовлення, готує проект основних показників державного оборонного замовлення.
5. Відповідно до статті шостої Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України. Відповідно до пункту другого статті сімнадцятої ЦОВВ утворюється як агентство у разі якщо більшість функцій ЦОВВ складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління. Нас же в першу чергу цікавить питання формування політики.
----------------------------------------------
З метою побудови чіткої вертикалі управління оборонно-промисловим комплексом, використовуючи позитивний досвід провідних іноземних держав, Кабінетові Міністрів України необхідно запропонувати: утворення центрального органу виконавчої влади (міністерства), що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, орієнтовану насамперед на забезпечення потреб військових формувань задля підвищення обороноздатності та захисту суверенітету України у спосіб, що сприяє розвитку економіки держави.
Першочерговими заходами після створення міністерства могли б бути: на першому етапі - підпорядкування ДК “Укроборонпром” новоствореному ЦОВВ ВПК зі створенням в ньому структури управління підприємствами оборонно-промислового комплексу; на другому етапі - визначити доцільність подальшого існування ДК “Укроборонпром” в існуючому вигляді - проведення комплексного реформування (можливо перетворити його в державні вертикально-інтегровані компанії – кластери, побудовані за галузевим принципом або за видами ОВТ (з урахуванням вимог Закону України «Про холдингові компанії», або в іншій організаційно-правовій формі, що буде визначена ефективною); на третьому етапі - провести під контролем держави приватизацію (роздержавлення) підприємств ВПК з урахуванням необхідності забезпечення збереження їх основного профілю діяльності, розвитку та безперервності забезпечення потреб військових формувань (з прийняттям відповідних спеціальних законів для цього).
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27236
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11531
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11288
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6319
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5106