Що заважає технічному співробітництву України з НАТО?
Озброєння та військова техніка закуповуються через посередників. Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших силовиків з колегами в США та країнах НАТО.
Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших українських силовиків з колегами в США та країнах НАТО. На четвертий рік війни Уряд повинен удосконалити на законодавчому рівні систему закупівель ОВТ шляхом надання прав державним замовникам на здійснення повного циклу закупівлі ОВТ за імпортом, без залучення спеціальних експортерів. (Колонка опублікована на сайті видання «Новое Время» 15 серпня 2017).
При цьому, здійснення таких законодавчих зміни обумовлено керівними плановими документами у сфері безпеки та оборони, в першу чергу Стратегічним Оборонним Бюлетенем (пункт 2.5.1.); відповідальними за розроблення законодавчих змін визначено Міноборони та Мінекономрозвитку з терміном виконання до кінця 2017 року.
Не так давно було оголошено про домовленість з американською стороною про підписання двох угод в оборонній сфері, що серед іншого сприятиме рішенню Білого дому про надання Україні летальної зброї. Насправді, на заваді військово-технічному співробітництву України з США та любою іншою країною стоїть УкрОборонПром та його монополія на імпорт озброєння та техніки в Україну.
Ситуація з агресією Російської Федерації проти України та окупацією українських територій вимагає суттєвого удосконалення системи переозброєння Збройних Сил України. Передусім це стосується спрощення процедур імпорту продукції оборонного призначення, яка не виробляється в Україні та критично необхідна для відсічи зазначеної агресії та зміцнення обороноздатності України.
На цей час склався вражаючий дисбаланс у розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, пов'язаний із тим, що в Україні діють непрозорі, занадто утаємничені процедури.
Найбільш негативними наслідками цього є непривабливість українського ринку для іноземних компаній. За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 95% номенклатури ОВТ закуповуються в межах державного оборонного замовлення (далі - ДОЗ) без конкурентних процедур. Українська система закупівель озброєння має суттєві обмеження внаслідок стриманості іноземних компаній щодо передачі технологій і продажу зброї Україні, та лише частковою готовністю українських органів влади до розгорнутого військово-технічного співробітництва з іноземними державами та імпорту зброї. Тому українські військові переважно використовують лише те, що здатні виробити вітчизняні оборонні підприємства. Наші підприємства не здатні забезпечити більшу частину потреб військових, причому в найважливішій номенклатурі (у грошовому еквіваленті це, за оцінками Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, не менше 60—70%). Україна ніколи не виробляла й не виробляє бойових літаків, комплексів протиповітряної оборони, корабельного озброєння, бойових вертольотів тощо. Через це Україна здатна забезпечити себе вітчизняною зброєю лише приблизно на третину від потреб оборони.
З початку конфлікту на Сході України, більшість іноземної зброї та обладнання зайшло в Україну у вигляді допомоги. При цьому, державний концерн УкрОборонПром має істотний вплив на імпорт оборонних товарів. Відповідно до вимог чинного законодавства (Законі України “Про державне оборонне замовлення” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”) імпорт зброї та техніки має здійснюватися через спеціальних експортерів, більшість з яких входять в ДК УкрОборонПром. Внаслідок цього, по-перше, українські військові формування не отримують вкрай необхідні сучасні зразки озброєння, а по-друге, західні оборонні компанії дуже стримано ставляться до перспективи інвестицій через неприйнятні і невигідні форми співпраці.
Відповідно до звіту RAND Corp. “Security Sector Reform in Ukraine / Реформа безпекового сектору в Україні", ДК УкрОборонПром завищує ціни на імпорт від 5 до 20% і вище. Створюючи таким чином труднощі для імпорту, ДК УкрОборонПром сподівається розвивати власну оборонну індустрію. У військовий час така стратегія перекриває доступ Україні до необхідного військового обладнання. Особи із конфліктом інтересів можуть впливати на процеси закупівель. Контракти обговорюються із військовими, що мають довгострокові відносини із представниками державних постачальників, таким чином утворюючи сприятливі умови для корупції", – вважають автори звіту.
У випадку Сполучених Штатів продажі озброєння можуть бути юридично оформлені тільки з міністерством оборони приймаючої країни, а не з державним підприємством.
При цьому ДК УкрОборонПром має конфлікт інтересів. Його компанії виробляють зброю та техніку для українських військових, тому концерн не дуже хоче імпортувати товари, які можуть бути вироблені та надані її ж власними компаніями.
Отже, як забезпечити потреби української армії сучасним озброєнням та технікою (ОВТ), зекономити гроші українських платників податків та одночасно розвинути військово-технічне співробітництво з стратегічними союзниками?
Міністерство оборони та інші силові міністерства мають отримати право закуповувати закордоном напряму, без посередників, в першу чергу підприємств ДК УкрОборонПром. Саме такий законопроект розробив Фонд Вільна Україна.
За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, у разі закупівлі озброєння безпосередньо державними замовниками, вартість придбання ОВТ подешевшає приблизно на 40%. Це також сприятиме залученню інвестицій в економіку України в такій формі як офсет (компенсаційні угоди).
Прийняття зазначеного законопроекту створить сприятливі умови для суттєвого розширення віськово-технічної співпраці як способу сформувати союзників з західних партнерів, а також сприятиме залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод тощо.
Повний текст законопроекту читайте за посиланнями. Проект закону готовий до реєстрації у Парламенті, розгляду профільними комітетами та до громадського обговорення. Просимо підтримати дану ініціативу.
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17529
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 17135
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 12300
-
Чи є в Трампа інструменти, щоб примусити Путіна до справжнього миру – Foreign Policy
9146
-
СБУ затримала начальника управління податкової служби у Сумській області – фото
Бізнес 8632