Що заважає технічному співробітництву України з НАТО?
Озброєння та військова техніка закуповуються через посередників. Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших силовиків з колегами в США та країнах НАТО.
Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших українських силовиків з колегами в США та країнах НАТО. На четвертий рік війни Уряд повинен удосконалити на законодавчому рівні систему закупівель ОВТ шляхом надання прав державним замовникам на здійснення повного циклу закупівлі ОВТ за імпортом, без залучення спеціальних експортерів. (Колонка опублікована на сайті видання «Новое Время» 15 серпня 2017).
При цьому, здійснення таких законодавчих зміни обумовлено керівними плановими документами у сфері безпеки та оборони, в першу чергу Стратегічним Оборонним Бюлетенем (пункт 2.5.1.); відповідальними за розроблення законодавчих змін визначено Міноборони та Мінекономрозвитку з терміном виконання до кінця 2017 року.
Не так давно було оголошено про домовленість з американською стороною про підписання двох угод в оборонній сфері, що серед іншого сприятиме рішенню Білого дому про надання Україні летальної зброї. Насправді, на заваді військово-технічному співробітництву України з США та любою іншою країною стоїть УкрОборонПром та його монополія на імпорт озброєння та техніки в Україну.
Ситуація з агресією Російської Федерації проти України та окупацією українських територій вимагає суттєвого удосконалення системи переозброєння Збройних Сил України. Передусім це стосується спрощення процедур імпорту продукції оборонного призначення, яка не виробляється в Україні та критично необхідна для відсічи зазначеної агресії та зміцнення обороноздатності України.
На цей час склався вражаючий дисбаланс у розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, пов'язаний із тим, що в Україні діють непрозорі, занадто утаємничені процедури.
Найбільш негативними наслідками цього є непривабливість українського ринку для іноземних компаній. За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 95% номенклатури ОВТ закуповуються в межах державного оборонного замовлення (далі - ДОЗ) без конкурентних процедур. Українська система закупівель озброєння має суттєві обмеження внаслідок стриманості іноземних компаній щодо передачі технологій і продажу зброї Україні, та лише частковою готовністю українських органів влади до розгорнутого військово-технічного співробітництва з іноземними державами та імпорту зброї. Тому українські військові переважно використовують лише те, що здатні виробити вітчизняні оборонні підприємства. Наші підприємства не здатні забезпечити більшу частину потреб військових, причому в найважливішій номенклатурі (у грошовому еквіваленті це, за оцінками Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, не менше 60—70%). Україна ніколи не виробляла й не виробляє бойових літаків, комплексів протиповітряної оборони, корабельного озброєння, бойових вертольотів тощо. Через це Україна здатна забезпечити себе вітчизняною зброєю лише приблизно на третину від потреб оборони.
З початку конфлікту на Сході України, більшість іноземної зброї та обладнання зайшло в Україну у вигляді допомоги. При цьому, державний концерн УкрОборонПром має істотний вплив на імпорт оборонних товарів. Відповідно до вимог чинного законодавства (Законі України “Про державне оборонне замовлення” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”) імпорт зброї та техніки має здійснюватися через спеціальних експортерів, більшість з яких входять в ДК УкрОборонПром. Внаслідок цього, по-перше, українські військові формування не отримують вкрай необхідні сучасні зразки озброєння, а по-друге, західні оборонні компанії дуже стримано ставляться до перспективи інвестицій через неприйнятні і невигідні форми співпраці.
Відповідно до звіту RAND Corp. “Security Sector Reform in Ukraine / Реформа безпекового сектору в Україні", ДК УкрОборонПром завищує ціни на імпорт від 5 до 20% і вище. Створюючи таким чином труднощі для імпорту, ДК УкрОборонПром сподівається розвивати власну оборонну індустрію. У військовий час така стратегія перекриває доступ Україні до необхідного військового обладнання. Особи із конфліктом інтересів можуть впливати на процеси закупівель. Контракти обговорюються із військовими, що мають довгострокові відносини із представниками державних постачальників, таким чином утворюючи сприятливі умови для корупції", – вважають автори звіту.
У випадку Сполучених Штатів продажі озброєння можуть бути юридично оформлені тільки з міністерством оборони приймаючої країни, а не з державним підприємством.
При цьому ДК УкрОборонПром має конфлікт інтересів. Його компанії виробляють зброю та техніку для українських військових, тому концерн не дуже хоче імпортувати товари, які можуть бути вироблені та надані її ж власними компаніями.
Отже, як забезпечити потреби української армії сучасним озброєнням та технікою (ОВТ), зекономити гроші українських платників податків та одночасно розвинути військово-технічне співробітництво з стратегічними союзниками?
Міністерство оборони та інші силові міністерства мають отримати право закуповувати закордоном напряму, без посередників, в першу чергу підприємств ДК УкрОборонПром. Саме такий законопроект розробив Фонд Вільна Україна.
За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, у разі закупівлі озброєння безпосередньо державними замовниками, вартість придбання ОВТ подешевшає приблизно на 40%. Це також сприятиме залученню інвестицій в економіку України в такій формі як офсет (компенсаційні угоди).
Прийняття зазначеного законопроекту створить сприятливі умови для суттєвого розширення віськово-технічної співпраці як способу сформувати союзників з західних партнерів, а також сприятиме залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод тощо.
Повний текст законопроекту читайте за посиланнями. Проект закону готовий до реєстрації у Парламенті, розгляду профільними комітетами та до громадського обговорення. Просимо підтримати дану ініціативу.
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко вчора о 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв вчора о 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг вчора о 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін вчора о 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак вчора о 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Виконавче провадження – це просто Павло Васильєв 18.09.2024 12:31
- Пастка для довірливих Євген Магда 18.09.2024 09:40
- Відмова від мобілізації на основі релігійних переконань Світлана Приймак 17.09.2024 23:03
- Наслідки реконструкції (добудови) квартири із змінами геометричних розмірів Євген Морозов 17.09.2024 19:46
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній Інна Ковальчук 17.09.2024 17:09
- Дердбюджет-2025: теорія неймовірного Любов Шпак 17.09.2024 17:03
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 442
- Пастка для довірливих 176
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 90
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 85
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 83
-
"Наступні – навколо Москви". Як Україна влаштувала землетрус у Росії і що далі
54118
-
Депутати досі не прибрали ракетні точки з мапи України
Думка 18477
-
Будівля з історією та проблемами. Що придбав покупець готелю "Україна" (фото)
Бізнес 10913
-
Вибухові пейджери з Тайваню. Як Ізраїль знешкодив 2800 ворогів одним ударом – п'ять фактів
доповнено 7644
-
Вихід на міжнародні ринки: мати якісну продукцію замало
Думка 4407