Медова Україна

Необхідно поглиблювати переробку сировини на території України, полегшувати роботу ведення бізнесу, також потрібні формування та розробка бренду українського продукту та шляхи його популяризації.

Середсільськогосподарської продукції  на американськомуринку перше місце займає продукція нашого українського меду. Але якщо запитатипростого американця, який мед він кладе собі в мюслі вранці, він не відповість.І наша задача полягає в тому, щоб кожен американець вранці, коли відкриваємаленький пакетик з медом розумів, що цей мед з України. Більше того, він вжемав уявлення про нашу країну, її розташування та особливості.

Якщо повернутися доісторії, то тисячу років назад законодавство взаємин між людьми, як не дивно,будувалася на медовому авторитеті. Тобто за знищення бортів (вуликів)призначалася смертна кара, за вбивство людини розглядалося питання помилуваннячи зміни системи покарання, а от за знищення бджолиної сім'ївзагалі ніхто не розглядав будь-який альтернативний варіант. Свого часу українськадержава забезпечувала всю Візантійську державу, Європу, Індію, та навітьАмерику справжнім першосортним медом. До кінця 19 століття для того, щоботримати мед, треба було вбити всю родину бджіл. З пропозицією Прокоповича,коли виник варіант отримання меду без трагічних наслідків для сім'ї, українські представники звичаєвого виробництваперевели мед розряд промислового виробництва. І як завжди, з тією жКонституцією Пилипа Орлика, чи з тим положенням Євгена Коновальця в гвардіях іоборонних підрозділах, ми не користуємося тим, що ми винайшли, а наші ідеї доуваги взяли корейці, європейці чи інші, більш оперативні країни.

Нещодавно ми приїхали зКореї, де проходив черговий мировий конгрес бджолярів (2013 року він був вУкраїні) і ми мали змогу подивитися на нові винаходи в цій сфері, оновленітехнології та ще небачені види продукту виготовленого з меду. Там знаходятьсяфабрики, які готують ще й додаткові продукти: різноманітні чаї, порошковівироби і не використовують мед, як сировину загалом. Одне з того, що нас тамздивувало, то вивіз сировини за територію Кореї найбільша корупційна модель україні. Тобто для того, щоб отримати подібний дозвіл, люди жертвують ледве невласним життям.

Українські реалії непредставляють нам дійсних переробок, тобто звісно є невеликі, середнього класупідприємства, які скуповують, намагаються просувати на внутрішньому ринку, алеосновна маса йде у якості сировини для інших галузей(кондитерські вироби, напоїі т. д.). Дуже важливо для України зробити базові виробництва збору і переробкисировини. Ми хочемо побачити розфасований українськими підприємствами мед, як усебе на ринку, так і на ринку Європи. Інтелект у наших підприємців присутній,думка творча та інженерна є, але дуже важливо створити протекцію. Тобто будь-якастимуляція і мотивація до максимальної переробки сировини. Для цього требастворювати умови, шукати можливості, регуляторно оформлювати документацію длябджолярів, що зарадить незаконній конкуренції підприємств.

Ми чекаємо від державипротекції, нас потрібно захищати на чужих ринках. Держава має обрати політичниххід, дію чи виклик світу про те, що вони захищають українських виробників ваграрній сфері. Досвід з'являється на змаганнях, тому рекомендую підприємцям тавиробникам відвідувати якомога більше комунікаційних точок. Чи то виставка,форум, круглий стіл  там все однонабувається досвід і розуміння процесів у яких живе глобальний світ.