Медичні закупівлі як стартап: підсумки півріччя
Трансформація системи медичних закупівель рухається дуже швидко. За півроку з моменту створення ДП "Медичні закупівлі України" вдалося зробити вже дуже багато. Але ще більше викликів попереду.
Сьогодні мій останній день в якості виконуючого обов'яки генерального директора ДП “Медичні закупівлі України”. Минуло півроку відтоді, як я увійшов до проекту створення майбутнього стратегічного закупівельника ліків в Україні - централізованої закупівельної організації при Міністерстві охорони здоров’я. Ці шість місяців пролетіли дуже швидко. Тепер я вже можу розповісти, що вдалося зробити за цей час, та якими мають бути наступні кроки в цій сфері.
Що ми мали півроку тому? Міжнародні організації допомагають нам ефективно закуповувати ліки за 40 державними програмами на 6 млрд грн щороку. Проте ми розуміли, що це тимчасове рішення, і Україна має розбудовувати власну експертизу, аби із часом перейняти ці закупівлі на себе. Окрім того, ще 6 млрд грн щороку витрачається на ліки закладами охорони здоров’я на місцях. І використовуються ці кошти зовсім не так ефективно, як, наприклад, закуповують міжнародні організації. Цей напрямок теж потребує серйозних змін.
Над змінами вже давно працювала команда Міністерства за підтримки міжнародних партнерів, донорів, громадських організацій, доброчесного бізнесу. Грошей для початку було не так багато, але завдяки підтримці USAID (SAFEMed, TAPAS), МФ “Відродження”, UNDP та Центру громадського здоров’я (кошти Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією) нам швидко вдалося акумулювати необхідні фінансові та експертні ресурси для стрімкого старту новоствореного Державного підприємства “Медичні закупівлі України” (МЗУ). Допомагати реформі стала і Київська школа економіки. Жодної копійки державних грошей ми досі не витратили.
Перше, з чого ми почали, це залучення професійної команди, яка має досвід втілення глибоких трансформацій. І ми таку команду зібрали.
До проекту приєдналися такі “зірки” закупівельної спільноти як Надія Бігун та Неллі Стельмах. До нас долучилися багато професіоналів із бізнесу та державних структур. Ми також почали будувати відносини із експертами в самому МОЗі. Як і очікувалося, в багатьох департаментах міністерства працюють люди, що готові до якісних трансформацій та підтримують реформу. Це і стало основою для нашої роботи протягом 6 місяців.
З чим ми завершуємо цей перший пілотний етап? Нам вдалося досягти очевидних успіхів за кількома напрямками.
Зокрема, було проведено перші успішні аукціони за кошти Глобального фонду. У більшості аукціонів ми змогли отримати ціни, значно нижчі не просто за середні, а за мінімальні ціни в ProZorro. Так в аукціоні на закупівлю Ганцикловіру ціна знизилася до 500 грн за флакон 500 мг, що на 34% дешевше від мінімальної в ProZorro за 2018 рік - 757,56 грн.
Під час закупівлі Валацикловіру ми отримали ціну нижчу на 23% (6,2 грн проти 8,07 грн за 500 мг).
А ціни на Флуконазол виявилися вдвічі нижчими від минулорічних в ProZorro - 1,3 грн проти 2,6 грн за 100 мг.
І навіть за позиціями, які перетинаються з номенклатурами міжнародників, ми отримали кращі ціни. Це доводить, що фокус було обрано правильно: завдяки внутрішній експертизі, проактивній роботі з ринком, відкритості у комунікаціях та використанню аукціону ProZorro МОЗ може закуповувати ефективно і своєчасно.
Друге значне досягнення - це підготовка до запуску електронних каталогів (е-каталогів). Це новий інструмент в електронній системі публічних закупівель ProZorro - аналог уже знайомих усім он-лайн магазинів на зразок hotline.ua чи Rozetka. Е-каталоги допоможуть, насамперед, регіональним замовникам (державним лікарням) швидко і ефективно закуповувати невеликі обсяги типових ліків і медичних виробів. Пілотний проект е-каталогів для Києва та Київської області стартує вже в квітні з таких простих позицій як фізрозчин, вата, бинти, шприци тощо. Поступово електронний “магазин” буде розширювати свій асортимент і згодом буде масштабований на всю Україну.
Третє - ми почали програмування інструментів аналітики на базі найкращих світових рішень і для закупівель, що проводяться міжнародними організаціями. Спільно з Transparency International Україна за підтримки МФ “Відродження” ми розробили дуже зручні та корисні дашборди за закупівлями вакцин, відтак доробляємо аналогічні рішення за рештою номенклатур. Схожий до bi.prozorro.org інструмент на базі Qlik Sense зовсім скоро дасть можливість громадянам та закладам охорони здоров’я у зручному форматі відстежувати залишки ліків, закуплених за кошти державного бюджету, очікувані терміни поставки, обсяги препаратів, що плануються до закупівлі на кожну область, і ще багато корисних даних.
Але чи не найбільш важливим успіхом цих 6 місяців я вважаю формування спільно з командою Київської школи економіки крутої концепції роботи ДП “Медичні закупівлі України”. МОЗ тепер має чітке бачення, куди рухатися далі в питанні професійних закупівель, з якою бізнес-моделлю працювати, як формувати штат. Так головну ставку ми зробили саме на формування штату категорійних менеджерів, які будуть допомагати не лише ефективно закуповувати, а й системно планувати закупівлі, розуміючи ситуацію на ринку, конкурентність позицій тощо. Для того, аби категорійники мали найкращу експертизу, ми разом з Київською школою економіки розробили програму професіоналізації.
Втім, деякі завдання “стартапу” МЗУ все ще залишаються не завершеними. Зокрема, доукомплектація команди, розбудова ІТ-інфраструктури на підприємстві, підготовка та прийняття необхідних законодавчих змін для максимально ефективного забезпечення країни ліками та медвиробами. ДП досі не отримало статус централізованої закупівельної організації.
Чому нам це не вдалося? Причин є кілька, і одна із них - необхідність інституалізації держпідприємства. Завдань у цьому напрямку дуже багато, і ДП має сконцентруватись на чіткому наборі функцій, адже йому треба досить швидко вийти на рівень закупівель на глобальному ринку. Тому важливо тримати чіткий фокус і не розпорошуватися.
Якими мають бути наступні кроки? По-перше, необхідно розвивати і закріплювати вже досягнуті успіхи. Цього року мають бути проведені інші закупівлі за кошти Глобального фонду та перші пілотні закупівлі за кошти державного бюджету (для цього потрібно отримати статус централізованої закупівельної організації вже найближчим часом). Дуже важливо довести на конкретному прикладі, що система ProZorro у поєднанні з професійністю та відкритістю закупівльника працює ефективно та може допомагати рятувати життя завдяки вищій забезпеченості ліками. Важливо також не зупинятися з розвитком е-каталогу та приділяти увагу пілотним рамковим угодам для регіонів. Адже регіональний напрямок має величезний потенціал до підвищення ефективності. Лікарі мають лікувати, а не думати про закупівлі. І МЗУ має чимшвидше почати їм в цьому допомагати.
По-друге, потрібне подальше нарощування експертизи і підсилення команди. За цієї умови досягти дуже амбітних цілей, які стоять перед МЗУ, цілком реально. Для цього напрямку команда має все - і достатнє фінансування, і достатню експертну й політичну підтримку. До того ж спільно з Київською школою економіки за підтримки TAPAS (USAID) вже готуються модулі професійного навчання за всіма базовими компетенціями, необхідними найкращим закупівельним командам. Підприємство у розвитку експертизи підтримують, зокрема, й міжнародні закупівельні організації - UNDP, UNICEF, Crown Agents.
Складним, але цілком реальними завданням буде прийняття необхідних законодавчих змін, аби наділити ДП МЗУ такими повноваженнями та преференціями, які сьогодні мають міжнародні закупівельні організації. Адже вони дають можливість закуповувати значно ефективніше. Важливо зберегти отриманий досвід для того, аби кількість закуповуваних ліків лише збільшувалася.
Власне, аби далі впроваджувати реформу, МОЗ і оголошує конкурс на посаду генерального директора МЗУ. Це справжній виклик і крутий досвід для будь-якого професіонала в сфері закупівель. Тому я закликаю всіх тих, кого драйвлять такі виклики, подаватись на конкурс і спробувати свої сили. Це дуже крутий шанс бути причетним до найбільш масштабної трансформації в медичних закупівлях за історію Незалежності. З умовами конкурсу можна ознайомитись тут.
Для мене це був дуже важливий проект, важкий виклик і неоціненний досвід. Але я вважаю, що разом з нашою командою ми зробили дуже важливу роботу - заклали основу для потужного підприємства, яке допоможе зробити ліки в Україні дійсно доступними для всіх.
Боротьба триває.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21088
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10764
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10300
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4673
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4279