Заходи здорового глузду: чи здатний режим НС зупинити епідемію коронавірусу
Кабінет міністрів України на своєму засіданні прийняв рішення ввести на 30 днів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а карантинні заходи продовжити до 24 квітня.
Кабінет міністрів України на своєму засіданні прийняв рішення ввести на 30 днів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а карантинні заходи продовжити до 24 квітня.
Зазначу – це рішення є вимушеним, але водночас виглядає цілком логічним з багатьох причин.
По-перше, попри оголошені карантинні заходи, кількість підтверджених випадків захворювань на коронавірус за останні дні збільшилася. Станом на 25 березня – 139 людей в різних регіонах України, не враховуючи даних з непідконтрольних окупованих територій ОРДЛО та Криму.
По-друге, кількість областей, де МОЗ зафіксував зараження, щодня збільшується. Лише за останню добу нових інфікованих на COVID-19 зафіксували у Волинській, Одеській, Луганській та Запорізькій областях. Таким чином, окрім столиці, маємо зафіксовані випадки у 13 областях – це вже більше ніж половина від усіх адміністративно-територіальних одиниць України.
По-третє, українці занепокоєні темпами поширення коронавірусу в нашій державі. Паніки немає – і це гарна новина, проте чимало громадян висловлюються за введення більш жорстких карантинних заходів. За даними соціологічного опитування “КМІС” з 20 по 24 березня, більшість мешканців міст (88%) турбує поширення COVID-19 в Україні, з них 35% – турбує дуже сильно. При цьому, слід віддати належне відповідальному ставленню українців до ситуації, 85% опитаних респондентів не полишають своїх домівок без критичної необхідності. Загалом же 75% опитаних підтримують введені карантинні заходи чи вважають, що вони мають бути ще більш жорсткими.
Протягом останніх днів головна дискусія у ВР, Кабміні та Офісі Президента розгорталася стосовно доцільності запровадження правового режиму надзвичайного стану. На мій погляд, цей крок можна розглядати виключно як крайній захід і лише у разі різкого погіршення статистики захворювань. А головне – остаточно не знекровити економіку нашої держави!
На сьогоднішній день дискусія завершилась прийняттям консенсусного рішення – замість «надзвичайного стану», по всій Україні вводиться «надзвичайна ситуація».
Потрібно відрізняти і не плутати ці два поняття. Якщо пояснити коротко – “надзвичайний стан” передбачає значно жорсткіші обмеження для всіх сфер життя нашої держави, зокрема щодо конституційних прав громадян. Перше – вводиться обмеження на в'їзд та виїзд в області та міста, особистий транспорт може бути зупинений для огляду і перевірки стану здоров’я його пасажирів. Будь-які пасажирські сполучення з іншими державами – припиняються на час дії надзвичайного стану.
Друге – водиться комендантська година, а для забезпечення порядку підключають армію та Нацгвардію. Чи є ці норми поширеними у цивілізованому суспільстві в час протидії поширенню епідемії? Відповідь – так, адже саме на такі кроки зважилися за останній тиждень низка європейських країн: Італія, Іспанія, Греція, а також більш авторитарні режими – Філіппіни, Йорданія, Саудівська Аравія, Домініканська республіка, Туніс.
Третє – заборона на проведення будь-яких масових заходів (концерти, лекції, зібрання). За умов правового режиму надзвичайного стану правоохоронці отримують можливість оглядати транспортні засоби, будинки, і навіть вилучати речі. В окремих випадках можуть ввести такі обмеження як видача карток на продукти і предмети першої необхідності.
Загалом же, під час надзвичайного стану всі зусилля уряду концентруються на тому, аби подолати кризову ситуацію досить жорсткими методами. Держава отримує право розпоряджатися майном підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Однак, сьогодні уряд прийняв рішення про введення режиму надзвичайної ситуації по всій території України. За цих умов, немає посягань на конституційні права громадян, зберігається можливість тримати національну економіку в робочому режимі настільки, наскільки це дозволяє ситуація. Тут хочу наголосити, що вкрай необхідно знайти баланс між дозволами/заборонами щодо економічної активності, адже бізнес досить чутливо відреагував на карантинні заходи. Це доходи держави, робочі місця, зарплати і соціальний захист громадян. Влада це розуміє і знаходиться в діалозі із профільними асоціаціями та громадянським суспільством у пошуку оптимальної моделі реакції на виклики.
Кажучи про режим надзвичайної ситуації, мова йде, перш за все, про підтримку медичних працівників, матеріально-технічне забезпечення лікарень і посилення інформування населення. Йдеться про ті ж заходи, яких ми вже дотримуємося протягом тижня. Відтепер вони є обов’язковими для всіх регіонів нашої держави – навіть тих, де ще не були зафіксовані випадки зараження коронавірусом.
Для того, щоби фінансово забезпечити усі протиепідеміологічні заходи держави, мати засоби індивідуального захисту для побутових потреб населення, лікарень, правоохоронців та прикордонників, а головне – ефективно і швидко боротися з епідемією, потрібно внести зміни у держбюджет та створити Стабілізаційний фонд. Уряд над цим наразі працює і в найближчий час внесе відповідну законодавчу ініціативу в парламент, а народні депутати, переконаний, зберуться на позачергове засідання у Верховній Раді. Розмір стабфонду запланований на рівні 200 млрд гривень, з яких частина власних фінансових ресурсів, більша частина – допомога і запозичення від МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій.
Насамкінець, у когось може виникнути цілком логічне питання - чи здатний режим надзвичайної ситуації зупинити епідемію коронавірусу?
На це запитання в мене поки є одна відповідь – діючих обмежень достатньо щоб контролювати ситуацію. Проте швидкість поширення епідемії або навпаки – її гальмування, - залежить від спільних зусиль всіх громадян. Від нас з вами. Від нашої самодисципліни, розуміння складності ситуації та рівня відповідальності.
Боротьба з епідемією – це не лише робота органів влади, це і відповідальність кожного громадянина. Тож зберігаємо спокій та діємо злагоджено! На кону – життя і здоров’я наших близьких, друзів, колег.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3795
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23000
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17388
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16906
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13539
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11586