Захист «ділової репутації юридичної особи» за законодавством України

Ділова репутація є одним з важливих елементів ефективного функціонування та ведення підприємницької діяльності, оскільки саме вона значною мірою пов’язана з попитом на відповідні товари, послуги тощо.

Позитивна ділова репутація робить компанію більшпривабливою для клієнтів, партнерів, інвесторів, дозволяє збільшувати дохід,підсилює позиції компанії при виході на нові ринки і т.п.

Законодавчого визначення терміну «діловоїрепутації юридичної особи» немає. Комплексний аналіз нормативних актів, судовоїпрактики, в тому числі Листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007№ 01-8/184, дозволяє визначити термін «ділова репутація» юридичної особи якпрестиж її фірмового (комерційного) найменування, торгівельних марок та іншихналежних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товару та послуг.

Якщо говорити про грошовий еквівалент діловоїрепутації, то він може бути виражений у формі гудвілу. Гудвіл – вартість ділової репутації.

Гудвіл – це комплекс заходів, спрямованих назбільшення прибутку підприємств без відповідного збільшення активних операцій,включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію наринку послуг (товарів. робіт), нові технології і т.п.

Аналізуючи ст. 201 та ст. 1116 ЦК України можназробити висновок, що ділова репутація є немайновим благом, отже охороняєтьсячинним законодавством України. У разі наявності порушень, юридична особа маєправо вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди за приниження їїділової репутації.

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, праваякого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральноїшкоди.

Під моральною шкодоюслід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичнихстраждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особінезаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, заподіяння моральної шкоди юридичнійособі шляхом поширення відомостей, що ганьблять її ділову репутацію,обов’язково заподіює шкоду і визначеній особистості – честі, гідності таділовій репутації конкретного громадянина (наприклад, керівника, засновника іт.п.)

Таким чином, вимогу про відшкодування моральноїшкоди може бути подано як самою юридичною особою, так і громадянином –керівником чи засновником індивідуально.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чибездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа маєправо на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Варто зазначити, що більш вдалим терміном дляюридичної особи є термін «відшкодування немайнової шкоди», а не «відшкодуванняморальної шкоди». Ці поняття є по своїй суті синонімами.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 25.05.2001 № 5, під немайновоюшкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру,що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмовенайменування, товарний знак, а також вчинення дій, спрямованих на зниженняпрестижу чи підрив довіри до її діяльності.

Розмір моральних збитків (немайновоїшкоди) може бути визначено шляхом проведення експертизи по оцінці моральноїшкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірнимирішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної абоюридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі.

В розумінні ст. 22 ЦК України, особа, якій завданозбитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їхвідшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свогопорушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реальноодержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом непередбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Важливо!!! Якщо особа, яка порушилаправо, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що маєвідшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів,одержаних особою, яка порушила право.

Моральна шкода відшкодовується незалежновід майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов’язана з розміром цьоговідшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).