10%-відсотковий збір на купівлю валюти – реальність найближчого майбутнього

Міністерство фінансів України наразі розробляє механізм, за яким буде впроваджуватись 10% збір на купівлю валюти для подальшого придбання імпортних товарів та послуг

Міністерство фінансів України наразі розробляє механізм, за яким буде впроваджуватись 10% збір на купівлю валюти для подальшого придбання імпортних товарів та послуг. Варто зауважити, що НБУ підтримує введення такого збору та всіляко сприяє реалізації цієї ідеї.

Ймовірно, регулятор має на меті збільшити конкурентоспроможність вітчизняних виробників, знизити відтік валюти з країни та скоротити дефіцит бюджету. Звичайно, що така логіка зрозуміла, адже постійний дефіцит валюти призводить виключно до знецінення гривні або зменшення валютних запасів. Водночас, важливим залишаються практичні аспекти цього нововведення.

Велика вірогідність того, що ми отримаємо зниження імпортних операцій, зниження купівельної спроможності громадян на придбання імпортних товарів. Крім того, частина товарів можуть зникнути з полиць магазинів або стати непривабливими в ціновому сенсі для споживача. І тут хочеться повернутись на кілька місяців назад: спочатку держава фактично стимулює імпорт – дозволяє безмитне ввезення товарів, зменшує ставки, робить інші пільги, в тому числі по ввозу автотранспорту, а потім – змінює свою політику навпаки, що призведе до зменшення імпорту. Вважаю, що в таких випадках має бути логіка та стратегічний план, адже нерівність умов та різка діаметральна зміна фінансової політики може спричинити негативні наслідки. До того ж, при зменшенні обсягу імпорту, ми отримаємо і зниження надходжень в бюджет, адже всі чудово розуміють, що надходження з митниці є значними та суттєво впливають на бюджет країни.

Вірогідним є також той факт, що ми зможемо реанімувати таке явище, як контрабанда, адже в умовах дефіциту та відсутності певного виду товару, це цілком реально. При цьому, активізується додатково чорний валютний ринок.

Сподіваюсь, що державні чиновники ретельно рахують плюси та мінуси нововведення, адже очевидно, що шкода буде спричинена споживчому ринку, але ця шкода має бути меншою, чим якщо не вводити ці обмеження. Потрібно враховувати також і думку країн ЄС, які левову частку товару відпускають нам за зниженою ціною, аби підтримати нас у часи війни. А ми зі свого боку додатково вводимо збір і фактично заробляємо на імпорті.

В складні для України часи, в період воєнного стану, зрозуміло, що популярних рішень уряду буде мало, але уряд має пояснювати плюси таких дій, адже населення та бізнес мають розуміти логіку держави та планувати свою діяльність, адже бізнес відповідальний за своїх співробітників, за своїми зобов’язаннями тощо. Можливо державі варто продумати механізм, який не дозволить виводити кошти з країни тим компаніям, які намагаються виключно примножити свій капітал, і не обмежувати діяльність тих компаній, які навпаки, намагаються підтримувати українську економіку, створюють робочі місця та сплачують податки та збори. Варто підходити комплексно до цієї проблематики та визначити ті галузі, які потрібно розвивати за рахунок вітчизняних компаній і надавати їм відповідні пільги, а також визначити ті галузі, які неможливо наразі розвивати в Україні і також надавати їм пільги. Має бути баланс та принаймні зрозумілий тактичний план розвитку в цілому, який призведе 100% до збільшення бюджету загалом.