Інформаційна вивіска VS Зовнішня реклама

Как отличить информационную вывеску от наружной рекламы – вопрос, который я теперь задаю себе каждый день.

Питання:

ЮрийБогатырев, частный предприниматель, г. Киев:

«Какотличить информационную вывеску от наружной рекламы – вопрос, который я теперьзадаю себе каждый день. Хорошо, конечно, было бы если место расположения моегоофиса не нуждалось в пояснениях, но такая привилегия, как правило, влетает вкопейку. Мне же пришлось начинать с цокольных этажей, полуподвалов и пассажей,искать в которых мою контору никому и в голову не придет. В таких случаях, понятно,выручает вывеска-указатель. И все бы ничего, но через какое-то время приходятпредставители власти – и совсем не на выручку, а за оплатой штрафа, изаставляют доказывать, что это все-таки вывеска, а не внешняя реклама. Помогитеразобраться, как отстоять свое право быть найденным потенциальнымклиентом». 

Коментар:

Адміністрація приватного бізнесу, некомпетентність, табезвідповідальне підкорення службовців «телефонно-правовим» командамможновладців є сумними реаліями Української дійсності. Відмінні риси «вивіски»як окремого об’єкту правового регулювання передбачено ч. 6 ст. 9 Закону України«Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР. Аналізуючи дані законодавчінорми, пан Юрій має право розмістити власну інформаційну вивіску і щодо такої вивіскине будуть розповсюджуватись норми про рекламу, при дотриманні та виконаннінаступних умов:

1.   Умови розташування вивісок.

У випадку розміщення інформаційної вивіски на зовнішнійповерхні будівлі, вона має знаходитись не вище першого поверху. Якщо жпідприємець вирішить розмістити вивіску у внутрішній частині поверхні будівлі –така інформаційна вивіска має знаходитись безпосередньо на поверсі приміщенняпідприємця. Примітно, що закон по-перше не обмежує суб’єктів господарювання уодночасному розміщенні вивісок як на зовнішній частині будівлі так і наповерсі, по-друге закон не визначає безпосереднє місце розташування вивісок вмежах поверхні першого поверху та/або відповідного поверху приміщення,по-третє, підприємець не повинен розміщувати більше однієї вивіски на поверхняхвідповідних поверхів.

Крім того, допустимо встановлення пересувних вивісок білявходу у приміщення. Чітких дистанційних меж розміщення таких вивісокзаконодавством не передбачено. Відповідно, вивіску належить розміщувати так,щоб пересічна особа вільно могла ідентифікувати зв'язок між вивіскою та входомдо приміщення. Зауважимо, що підприємець має право розміщувати одну такувивіску біля входу до будівлі та кожного наступного входу до іншого приміщеннябудівлі, аж до приміщення у якому провадиться підприємницька діяльність.Допустиме одночасне розміщення вивісок на поверхнях будівель та стаціонарнихвивісок.

2.   Вимоги до даних інформаційної вивіски.

Для виключення ризиків змішування вивісок із рекламою,необхідно дотримуватись допустимих меж інформативності яку можне включативідповідна вивіска. Так, інформаційна вивіска має містити виключно:

(1)  Інформацію про зареєстрованенайменування особи. Для юридичних осіб – це повне або скорочене найменування,яке міститься в статуті та ЄДРПОУ (інформація про організаційно-правову формута власну назву), а для фізичних осіб – прізвище імя, по-батькові, та дані проте, що громадянин є фізичною особою-підприємцем.

(2)  Знаки для товарів і послуг щоналежать такій особі. Примітно, що закон не деталізує поняття «належності»торгових марок у їх причинному зв’язку до підприємця. Тобто, підприємець маєправо розмістити створені самостійно торгові марки які застосовуються довласної діяльності, та/або торгові марки інших брендів, що правомірновикористовуються таким суб’єктом.

(3)  Вид діяльності, якщо це невипливає із зареєстрованого найменування.

(4)  Час роботи.

Зауважимо, що законодавство не вимагає розміщення хоча бодного із вищенаведених елементів у обов’язковому зв’язку із іншими елементами.Підприємець має право розмітити або виключно власне найменування, або виключночас роботи, або виключно найменування та час, тощо (необхідно вказати, що законодавствоз питань захисту прав споживачів висуває імперативні вимоги щодо інформуванняпотенційних споживачів про найменування суб’єкта та час роботи, але це предметіншого питання).

3.   Щодо практичних дій.

У випадку порушення умов розміщення інформаційнихвивісок, такі об’єкти можуть розглядатись як реклама. Умови розміщення рекламирегламентуються спеціальними законодавчими та місцевими нормами як у галузіреклами, так і у галузі архітектури. Вимушені констатувати що дотриманнявстановленого порядок розміщення реклами є істотно та подекуди невиправдановитратним процесом (час, праця, документи, необхідність погодження тощо). Прицьому, порушення умов розміщення реклами є наслідком накладення санкційДержави.

            У такихситуаціях, під час складання матеріалів правопорушення, підприємцям необхіднообґрунтовувати відповідність інформаційних вивісок встановленим вимогам та невизнавати необґрунтованих правових позицій контролюючих органів державноївлади. За необхідності, суб’єкти господарювання не позбавленні можливостізвернення по правову допомогу та за захистом власних законних прав таінтересів. Найголовніше – не зволікати час, оперативно, активно і компетентнореагувати на порушення.

            Висновок.

            Підсумовуючивищенаведене, ми переконані що спільною працею у поєднанні із індивідуальноювідповідальністю кожного, наша Країна досягне достатнього рівня громадськогосуспільства, що забезпечить вільне підприємництво пана Юрія та інших суб’єктівгосподарювання. 

Опубліковано: Діловий журнал «Статус: экономические известия»№ 01-03(223-225) 23  січня 2012 г.