Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
20.01.2017 19:03
Енергозбереження в Ірпені починається зі шкіл і лікарень
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 23938
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7859
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6220
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4059
Контакти
E-mail: [email protected]